Рішення № 73562031, 23.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2018Справа № 910/2221/18Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 54 719,14 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 54 719,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим вагони № 65882532, № 66239757, № 63572697 та № 63648299 з вантажем (кокс доменний), прибули з недостачею на загальну суму 54 719,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 відкрито провадження у справі. З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

26.03.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивачем не надано доказів розміру заподіяних збитків, заявлених до стягнення.

10.04.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що на підтвердження кількості та розміру дійсної вартості втраченого вантажу до позову надано оригінал комерційних актів, оригінал залізничної накладної, належним чином засвідчена копія виданого вантажовідправником рахунку № 91861836 від 08.01.2018 і сертифікати якості. Крім того, до позову додані копії платіжних доручень № 4500000975 від 07.02.2018, № 4500010798 від 07.02.2018, № 4500010774 від 08.02.2018, № 4500004212 від 08.02.2018, № 4500013621 від 09.02.2018, у яких в графі «призначення платежу» вказано рахунок № 91861836 від 08.01.2017, а також у реєстрах доданих до платіжних доручень вказаний рахунок, який був оплачений позивачем, отже вартість вантажу у спірному вагоні була сплачена у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 між Публічним акціонерними товариством «Українська залізниця» (далі виконавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - вантажовласник, позивач) укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізним транспортом послуги № 9631-6/ЦТЛ-2017/2569, предметом якого є надання перевізником замовнику послуг, пов'язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до залізничної накладної №53755203 від 08.01.2018, відправником - ПрАТ «АКХЗ», на підставі Договору № 245/108/16Сб від 01.02.2016 (далі - Договір), укладеного між позивачем, як покупцем, та ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», як постачальником, було здійснено поставку коксу залізничним транспортом, зокрема вагонами № 65882532, № 66239757, №63572697, №63648299 з вантажем "кокс доменний" загальною масою 477,69 т. Одержувачем є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

По прибутті вагонів № 65882532, № 66239757, №63572697, №63648299, на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було складено комерційні акти:

- № 485604/39 від 11.01.2018, відповідно до якого, недостача коксу у вагоні № 65882532 складає 1000 кг.;

- № 485604/40 від 11.01.2018, відповідно до якого, недостача коксу у вагоні № 66239757 складає 1 500 кг.;

- № 485604/41 від 11.01.2018, відповідно до якого, недостача коксу у вагоні № 63572697 складає 2750 кг.;

- № 485604/42 від 11.01.2018, відповідно до якого, недостача коксу у вагоні № 63648299 складає 3 000 кг.;

Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 54 719,14 грн., заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничної накладної № 53755203 від 08.01.2018.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами № 485604/39 від 11.01.2018, № 485604/40 від 11.01.2018, № 485604/41 від 11.01.2018 та № 485604/42 від 11.01.2018.

При складанні комерційного акту № 485604/39 від 11.01.2018, встановлено наступне: «На підставі попутного акту о/ф № 10071 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон.з.д. здійснювалась комісійне зважування вагона № 65882532, по відправці, зазначеній на лицевій стороні акту. По документу значиться вантаж кокс доменний (вологий), насипом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (100т): брутто - не вказано, тара 23 000 кг., нетто 41 350 кг. При зважуванні виявилось: брутто - 63 350 кг., тара с бруса - 23 000 кг., нетто 40350 кг., що менше документа на 1 000 кг.

При комерційному огляді виявлено: завантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм. «Шапкоподібне». Поверхня вантажу маркована вапном однією поздовжньою полосою уздовж вагона. На 7 люком є виїмка розміром 1500 ммх2800ммх500мм в глиб вагону, маркування порушене, що відповідає попутному акту о/ф № 10071 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон. з.д. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон в технічному стані справний. Зважування вантажу відбувалось в присутності зам. ДС ОСОБА_2, аг.ком. ОСОБА_3, пр.сд.к-та Е.С. Малеевой, вес-ка к-та ОСОБА_1 на 150 т електронних вагах № 14 ст. Сартана з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась. Завідувача вантажним двором немає по штату».

При складанні комерційного акту № 485604/40 від 11.01.2018, встановлено наступне: «На підставі попутного акту о/ф № 10067 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон.з.д. здійснювалась комісійне зважування вагона № 66239757, по відправці, зазначеній на лицьовій стороні акту. По документу значиться вантаж кокс доменний (вологий), насипом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (100т): брутто - не вказано, тара 23 800 кг., нетто 42400 кг. При зважуванні виявилось: брутто - 64700 кг., тара с бруса - 23 800 кг., нетто 40900 кг., що менше документа на 1 500 кг.

При комерційному огляді виявлено: завантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм. «Шапкоподібне». Поверхня вантажу маркована вапном однією поздовжньою полосою уздовж вагона. Над 1- 7 люками є виїмка розміром 12000 ммх2800ммх500мм в глиб вагону, маркування порушене, що відповідає попутному акту о/ф № 10067 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон. з.д. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон в технічному стані справний. Зважування вантажу відбувалось в присутності зам. ДС ОСОБА_2, аг.ком. ОСОБА_3, пр.сд.к-та Е.С. Малеевой, вес-ка к-та ОСОБА_1 на 150 т електронних вагах № 14 ст. Сартана з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась. Завідувача вантажним двором немає по штату».

При складанні комерційного акту № 485604/41 від 11.01.2018, встановлено наступне: «На підставі попутного акту о/ф № 10066 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон.з.д. здійснювалась комісійне зважування вагона № 63572697, по відправці, зазначеній на лицьовій стороні акту. По документу значиться вантаж кокс доменний (вологий), насипом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (100т): брутто - не вказано, тара 23 900 кг., нетто 42400 кг. При зважуванні виявилось: брутто - 63550 кг., тара с бруса - 23 900 кг., нетто 39650кг., що менше документа на 2750 кг.

При комерційному огляді виявлено: завантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм. «Шапкоподібне». Поверхня вантажу маркована вапном однією поздовжньою полосою уздовж вагона. Над 7 люком є виїмка розміром 1500ммх2800ммх500мм в глиб вагону, маркування порушене, що відповідає попутному акту о/ф № 10066 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон. з.д. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон в технічному стані справний. Зважування вантажу відбувалось в присутності зам. ДС ОСОБА_2, аг.ком. ОСОБА_3, пр.сд.к-та Е.С. Малеевой, вес-ка к-та ОСОБА_1 на 150 т електронних вагах № 14 ст. Сартана з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась. Завідувача вантажним двором немає по штату».

При складанні комерційного акту № 485604/42 від 11.01.2018, встановлено наступне: «На підставі попутного акту о/ф № 10073 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон.з.д. здійснювалась комісійне зважування вагона № 63648299, по відправці, зазначеній на лицьовій стороні акту. По документу значиться вантаж кокс доменний (вологий), насипом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (100т): брутто - не вказано, тара 22780 кг., нетто 42670 кг. При зважуванні виявилось: брутто - 62450 кг., тара с бруса - 22780 кг., нетто 39670кг., що менше документа на 3000 кг.

При комерційному огляді виявлено: завантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм. «Шапкоподібне». Поверхня вантажу маркована вапном однією поздовжньою полосою уздовж вагона. Над 1-7 люками є виїмка розміром 12000ммх2800ммх500мм в глиб вагону, маркування порушене, що відповідає попутному акту о/ф № 10073 від 09.01.2018 ст. Волноваха Дон. з.д. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон в технічному стані справний. Зважування вантажу відбувалось в присутності зам. ДС ОСОБА_2, аг.ком. ОСОБА_3, пр.сд.к-та Е.С. Малеевой, вес-ка к-та ОСОБА_1 на 150 т електронних вагах № 14 ст. Сартана з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась. Завідувача вантажним двором немає по штату».

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За результатами переважування у вагоні № 65882532 недостача коксу складає 1 т., у вагоні №66239757 недостача коксу складає 1,5т., у вагоні №63572697 недостача коксу складає 2,75 т., у вагоні №63648299 недостача коксу складає 3 т.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

З урахуванням вищевикладеного, фактична нестача вантажу у вагонах № 65882532 та № 63648299 - 2320 кг., а у вагонах № 66239757 та № 63572697- 2554 кг.

Загальна сума у рахунку-фактурі № 91861836 від 08.01.2018 складає 95 123 040,95 грн.

На підтвердження оплати зазначеного рахунку, позивачем надано платіжне доручення № 4500000975 від 07.02.2018 на суму 10 000 000 грн., № 4500010798 від 07.02.2018 на суму 30 000 000 грн., № 4500010774 від 08.02.2018 на суму 3 000 000 грн., № 4500004212 від 08.02.2018 на суму 33 000 000 грн., № 4500013621 від 09.02.2018 на суму 44 821 192,81 грн.

З означеного рахунку вбачається, що вартість 1 т. вантажу (вугілля) складає у вагонах № 65882532 та № 63648299 складає 11 830,23 грн. з ПДВ., в свою чергу вартість 1 т. вантажу (вугілля) у вагонах № 66239757 та № 63572697 складає 10 678,55 грн. з ПДВ.

Отже, з урахуванням граничного розходження маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, вартість нестачі вантажу становить 54 719,14 грн. з ПДВ.

Враховуючи те, що договір перевезення було укладено позивачем з відповідачем, який безпосередньо надав послуги з перевезення вантажу, а також враховуючи ту обставину, що втрата вантажу відбулась під час його перевезення, відповідач є відповідальною особою за втрату вищезазначеного вантажу, а відтак позовні вимоги до відповідача про стягнення вартості втраченого вантажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, в свою чергу, заперечення відповідача наведені у відзиві, повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191129) збитки в розмірі 54 719 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 23.04.2018.

Суддя О.А. Грєхова