Рішення № 73560165, 19.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 526/2396/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гадяцької міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Гадяцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 29.09.2015 №24845036 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та позначеної у технічному паспорті літерою А1, загальною площею 40,4 м.кв., літера Б сарай, літера В вбиральня, літера А тамбур, на підставі рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.06.2015 у справі №526/1775/14ц.

Ухвалою Гадяцького районного суду від 12.02.2018 адміністративну справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

12.03.2018 справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду та у порядку, визначеному статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України, передана головуючому судді Алєксєєвій Н.Ю.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та позначеної у технічному паспорті літерою А1, загальною площею 40,4 м. кв., літера Б сарай, літера В вбиральня, літера А тамбур, на підставі рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.06.2015 у справі №526/1775/14ц, прийнято державним реєстратором протиправно, оскільки реєстрацію здійснено за наявності невідповідностей між заявленими правами та поданими документами, внаслідок чого порушено права позивача.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив. Надіслав листа, у якому зазначив про невизнання адміністративного позову та розгляд справи без участі представника виконавчого комітету Гадяцької міської ради.

Третя особа в судовому засіданні проти позву заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та третю особу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Гадяцького районного суду від 16.06.2015 по справі №526/1775/14-ц проведено розподіл будинковолодіння між позивачем та ОСОБА_3, а також виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину домоволодіння №15-а по провулку О.Кошового в м. Гадячі Полтавської області квартиру №1, виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння №15-а по провулку О.Кошового в м. Гадячі Полтавської області квартиру №2.

29.09.2015 ОСОБА_3 звернулася до реєстраційної служби Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області із заявою про здійснення державної реєстрації права власності.

29.09.2015 відповідачем прийнято спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24845036, яким за ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, розмір частки 1/1 на квартиру, що розташована: АДРЕСА_2, за суб'єктом: ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

У листі Виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 12.04.2018 №04-10/779 зазначено, що відповідачем у справі повинно бути Міністерство юстиції України, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №17 "Питання діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" - Міністерство юстиції України є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах зазначених в п. 1 постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу та покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Пунктом 3 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 26 листопада 2015 року №834-VIII встановлено, що органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.

Отже, територіальні органи, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припинили надання послуг у сфері державної реєстрації на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць з 01.05.2016.

13.12.2015 року набрав чинності Закон України №834-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо централізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з положеннями вказаного Закону суб'єктами державної реєстрації визначено виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що належним відповідачем у справі буде Виконавчий комітет Гадяцької міської ради.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.7 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Пунктом 1 ч. 1 ст 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частини 13 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Підставою для державної реєстрації прав, відповідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.10 п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є, зокрема рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

При цьому, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор під час розгляду заяви про реєстрацію встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, відповідно до пункту 15 Порядку, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

В силу п.2 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Гадяцького районного суду від 16.06.2015 по справі №526/1775/14-ц проведено розподіл будинковолодіння між позивачем та ОСОБА_3, а також виділено в користування та визнано право власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину домоволодіння №15-а по провулку О.Кошового в м. Гадячі Полтавської області квартиру №1.

Підстави для відмови в державній реєстрації перелічені в статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.1 якої (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Пунктом 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Враховуючи наведені правові норми, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме, документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно та у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

При цьому законодавець визначив перелік підстав, встановивши наявність яких державний реєстратор може прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. Вказані норми визначають вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації.

Судом встановлено, що підставою прийняття рішення про реєстрацію права власності від 29.09.2015 за ОСОБА_3 на квартиру №1 в житловому будинку №15а по пров. О.Кошового у місті Гадяч було рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.06.2015, яке на час вчинення реєстраційних дій було чинним та не скасоване, у зв'язку із цим у державного реєстратора були підстави вважати таке рішення правовстановлювальним документом та відсутні підстави відмовити заявнику згідно зі статтею 24 Закону №1952-IV.

Суд зазначає, що ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.01.2018 у справі №526/1775/14-ц було скасовано рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.06.2015, але це не свідчить про протиправність реєстрації майнових прав на спірний об'єкт станом на момент вчинення такої реєстрації 29.09.2015 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято державним реєстратором правомірно, на підставі та в межах наданих йому чинним законодавством повноважень.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 22.01.2018 №39291901, на підставі ухвали Гадяцького районного суду від 16.01.2018 у справі №526/1775/14-ц скасовано право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні наголошували на тому, що за ОСОБА_3 було зареєстровано право, яке не визнано судом взагалі. На переконання позивача, за третьою особою зареєстровано право власності на квартиру частка власності 1/1, площею 40,4 м.кв., тоді як у рішенні суду ідеться лише про розподіл домоволодіння на 1/2 частки та визнання права власності на домоволодіння 1/2 частки, площею 37 кв.м. Таким чином, розмір частки 1/1 судом не визнавалася і право власності на майно площею 40,4 м.кв. судом не визнавалося, тому рішення суду не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та не дає змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Однак, посилання позивача є неприйнятними та спростовуються рішенням Гадяцького районного суду від 16.06.2015 по справі №526/1775/14-ц, із змісту якого вбачається, що відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи №15/16-17/18 від 27.04.2015 ОСОБА_4 виділено в користування та визнано право власності "на 1/2 частину домоволодіння №15-а по провулку О.Кошового в м. Гадячі Полтавської області квартиру №1, (зафарбовану у синій колір в додатках № 2, 3 до висновку).

По житловому будинку - основна частина житлового будинку літ. „ А-1 :

- коридор « 1-1» площею 4,0 м2

- санвузол « 1-2» площею 5,8 м2

- коридор « 1-3» площею 5,2 м2

- кімнату житлову « 1-4» площею 7,1 м2

- кімнату житлову « 1-8» площею 9,3 м2

- кухня « 1-9» площею 5,6 м2

В основній частині житлового будинку літ. «А-1» виділяється площа 37,0 м2 на суму 19284 грн.

Прибудова літ. «а» ( тамбур І) площею 2,9 м2 на суму 983 грн.

По іншим будівлям і спорудам:

- сарай у складі літ. «Б» - 5502 грн.;

- вбиральня літ. « В» - 1141 грн.;

- огорожа №1 (дерев'яна з прозорами по металевих стовпах) - 133 грн.

- огорожа №2 (дерев'яна суцільна по металевих стовпах) - 1073 грн.

- огорожа №3 (металева сітка по металевих стовпах) - 482 грн.

- хвіртка № 4 (металева по металевим стовпах) у спільному користуванні співвласників - 139 грн.

- ворота №5 (металеві по металевих стовпах) у спільному користуванні співвласників - 312 грн.

На суму 8 782 грн.

Всього ОСОБА_4 на 1/2 частину домоволодіння виділяються будівлі та споруди на суму 29049 грн., що на 4949 грн. менше, ніж повинно бути."

Згідно з технічним паспортом на квартиру №1 з господарськими будівлями в житловому будинку №15а по пров. О.Кошового у місті Гадяч від 27.08.2015, основна частина житлового будинку літ. "А-1" складається з: коридор « 1» площею 4,1 м2, санвузол « 2» площею 5,8 м2, житлова кімната « 3» площею 7,4 м2, коридор « 4» площею 5,2 м2, житлова кімната « 5» площею 9,3 м2, кухня « 6» площею 5,7 м2, тамбур «І» площею 2,9 м2, всього на загальну площу приміщень по квартирі 40,4 м.кв.

На підставі встановлених обставин, суд вважає, що у державного реєстратора не було підстав, вичерпний перелік яких встановлений статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для відмови ОСОБА_3 у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що під час державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 на квартиру з господарськими будівлями №1, що розташовані за адресою: провулок О.Кошового, 15а, м. Гадяч Полтавська область, державний реєстратор діяв у спосіб та у межах повноважень, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Підсумовуючи вище наведене в його сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонам судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (пров. Кошового, 15 а, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Виконавчого комітету Гадяцької міської ради (вул. Лесі Українки, буд.3, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 04057327), третя особа: ОСОБА_4 (пров. Кошового, 15 а, кв. 1, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5