Ухвала суду № 73559938, 23.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

справа №813/1564/18

23 квітня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В. розглянувши заяву представника позивачів про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької міської ради, у якому просять суд визнати протиправним та скасувати п.п. 1.1 ст. 1 рішення ХХХІ сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради від 30.11.2017 № 954 в частинні надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 950 кв. м на вул. ОСОБА_4.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 20.04.2018 (вх. № 1135), у якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Дрогобицькій міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 950 кв. м, кадастровий номер 4610600000:01:010:0203.

Заява обґрунтована тим, що рішення від 30.11.2017 № 954 щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку містить всі ознаки протиправності, так як воно порушує право ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в їхній приватній власності. Невжиття заходів забезпечення надасть можливість Дрогобицькій міській раді передати у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та істотно ускладнить (унеможливить) поновлення порушених прав позивачів.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При постановленні ухвали суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

За приписами п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Згідно з поданої заяви про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Дрогобицькій міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 950 кв. м, кадастровий номер 4610600000:01:010:0203.

Суд звертає увагу, що передача земельних ділянок у власність чи оренду, тобто при оспоренні правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, виникає спір про право цивільне.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач лише вказує на дії відповідача, які можуть бути вчинені відповідачем в майбутньому та на думку позивача можуть ускладнити виконання рішення суду, однак не наводить існування очевидних фактів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась.

Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскарженого рішення, дій чи бездіяльності відповідачів. Оцінка протиправності таких рішень, дій та бездіяльності відповідачів буде надана під час розгляду справи по суті.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив :

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоцим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законноїсили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Костецький Н.В.