Рішення № 73559921, 12.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/4344/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

11 год. 33 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій, з врахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 13.12.2017 року за вх. № 30123 (Т. 1, .а.с. 107-108), просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 664-о від 15.09.2017 року;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1,00 грн.;

- стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі невиплачених премій за результатами роботи в період дії незаконно накладеного дисциплінарного стягнення;

- стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 4589,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Львівської митниці ДФС № 664-о від 15.09.2017 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вказаний наказ є неправомірним, а позивача притягнуто до відповідальності безпідставно та незаконно. Підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення було начебто неналежне виконання позивачем своїх посадових обов’язків, визначених п. 1.4 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС. Передумовою відкриття дисциплінарного провадження відносно позивача, на його переконання, та згодом видання оскаржуваного наказу, було проведення тематичної перевірки, за результатами якої складено довідку № 37/76-17 від 10.04.2017 року. У висновках зазначеної тематичної перевірки жодним чином не досліджено обставини та взагалі наявність самого факту начебто перебування позивача у лежачому стані на робочому місці, не прийняті ні пояснення позивача, ні пояснення інших службових осіб відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС. Усі висновки перевірки ґрунтуються лише на інформації зазначеній в доповідній записці в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС і не було досліджено фактичні обставини, за яких, на думку останнього, вбачається порушення службової дисципліни. При проведенні цієї тематичної перевірки комісією не зібрано жодних доказів, які свідчили б про вчинення позивачем дисциплінарного проступку чи будь-яких інших протиправних дій чи бездіяльності.

Позивач покликається на те, що у даному випадку взагалі відсутній дисциплінарний проступок: відсутні обов’язкові ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторін такого. Абсурдність і упередженість при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення в конкретному випадку виходять за межі здорового глузду та ґрунтуються лише на суб’єктивному негативному ставленні однієї посадової особи до іншої.

Позивач стверджував, що порушення стосовно нього дисциплінарної справи, визнання його винним у вчиненні дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани було неправомірним, незаконним та таким, що порушило його права як державного службовця. З огляду на таке, винесений наказ від 15.09.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв’язку із притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності позивач несе грошові втрати в розмірі невиплачених премій.

Крім цього, позивач наголосив, що розповсюдження серед особового складу наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 15.09.2017 року спричинило йому значні моральні страждання, що відобразилось як на соціальному, так і на сімейному житті, оскільки позивач високо цінує повагу колег, позитивну оцінку його праці та ділової репутації, сприймає свою роботу як основу свого життя, любить її та цінує. Зважаючи, що точного критерію визначення майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи немає, просив символічно оцінити нанесену йому моральну шкоду в розмірі 1,00 грн.

Крім вказаного, коли ОСОБА_1 від колег дізнався про оголошення догани, йому раптово стало зле, відчув запаморочення та біль в серці, у зв’язку з чим його терміново доставлено до лікарні. Позивачу встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба 2-го ступеня з високою загрозою інсульту. З 15.09.2017 року по 06.10.2017 року позивач лікувався у Рава-Руській районній лікарні. Саме лікування мало наслідком суттєві витрати, які позивач змушений був понести, щоб запобігти невиправним наслідкам для його здоров’я. На даний момент такі становлять 4589,16 грн., та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача як матеріальна шкода.

У зв’язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив такі задовольнити.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позовну заяву від 10.01.2018 року за вх. № 612 (Т. 1, а.с. 113-124), проти позову заперечує.

Представник відповідача зазначив, що оскаржуваний наказ є правомірним, прийнятим у межах та в спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Робоча група з проведення тематичної перевірки дійшла висновку, що встановлений в. о. заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 факт перебування державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 в період 21:00 год. 27.03.2017 року по 09:00 год. 28.03.2017 року під час виконання своїх посадових обов’язків в службовому приміщенні у лежачому стані у присутності водія, який подавав документи до митного контролю, вказує на порушення ним правил етичної поведінки державних службовців, а саме вимог, пункту 6 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби № 158 від 05.08.2016 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за № 1203/29333, пункту 6 розділу І Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України № 979 від 01.12.2016, розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Львівської митниці ДФС, затверджених конференцію професійної спілки працівників у Львівській митниці 30.06.2016 року, а також вимог п. 1.4 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, затвердженої начальником Львівської митниці ДФС 11.11.2016 року. Крім вказаного, на переконання відповідача, відповідні дії позивача мають ознаки дисциплінарного проступку.

Щодо вимог про відшкодування за рахунок відповідача матеріальної та моральної шкоди відповідач зазначив, що позивачем не наведено причинно-наслідкового зв’язку між діями митниці та моральними стражданнями, не надано розрахунку моральної шкоди, а долучені до матеріалів справи копії чеків про купівлю лікарств жодним чином не підтверджують, що такі купляв саме позивач та такі були йому необхідні.

Просив у задоволенні позові відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення позивача та представника відповідача, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, та встановив таке.

01.08.2008 року наказом Державної митної служби України № 1407-к ОСОБА_1 призначено з 01.08.2008 року на посаду провідного інспектора сектору митного оформлення відділу митних платежів Львівської митниці (Т. 2, а.с. 15)

04.08.2008 року позивачем прийнято присягу державного службовця.

Згідно з доповідною запискою від 29.03.2017 року за № 2228/13-70-20/10/27 в.о. заступника начальника – начальника УПМП Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 повідомлено, що з 21:00 год. 27.03.2017 року по 03:00 год. 28.03.2017 року ним здійснено виїзди до пунктів пропуску «Рава-Руська-Хребенне» та «Грушів-Будомєж», з метою перевірки службової діяльності працівників відділів митного оформлення та управління протидії митним правопорушенням, виконання ними покладених завдань із протидії митним правопорушенням.

Зокрема, під час перебування в пункті пропуску встановлено неналежний рівень дисципліни посадової особи відділу митного оформлення № 1 п/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, який згідно із розподілом виконував свої посадові обов’язки на вантажній ділянці напряму «виїзд за межі митної території України», державного інспектора Мельничука О.Є.

Зазначена посадова особа під час відвідування приміщення, де здійснюється митний контроль вантажних транспортних засобів у напрямі «виїзд за межі митної території України», у присутності водія, який подавав документи іншому інспектору митного оформлення, перебувала у лежачому стані.

На підставі викладеного, ОСОБА_3 просив провести перевірку за вказаними фактами, з метою дослідження дотримання посадовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» вимог чинного законодавства України та етики державного службовця (Т.1, а.с. 184-185).

10.04.2017 року за результатами тематичної перевірки, проведеної на підставі розпорядження в.о. начальника Львівської митниці ДФС від 03.04.2017 року № 53-р «Про проведення тематичної перевірки» (Т. 1, а.с. 186-187), складено Довідку (Т. 1, а.с. 38-70).

У п.п. 7.2, 7.3 п. 7 «Висновки» Довідки зафіксовано, що встановлений в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 факт перебування державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1, в період з 21:00 год. 27.03.2017 року по 09:00 год. 28.03.2017 року, під час виконання своїх посадових обов’язків, в службовому приміщенні у лежачому стані у присутності водія, який подавав документи до митного контролю, вказує на порушення ним правил етичної поведінки державних службовців, а саме: вимог п. 6 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року № 158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за №1203/29333, пункту 6 розділу І Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.12.2016 року № 979, розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Львівської митниці ДФС, затверджених конференцією професійної спілки працівників у Львівській області 30.06.2016 року, а також вимог п. 1.4 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, затвердженої начальником Львівської митниці ДФС 11.11.2016 року.

Вищезазначене вказує на наявність в діях державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Робоча група вважає, що причинами та умовами виявлених в ході тематичної перевірки в діях, зокрема, головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 порушень стали неякісна організація роботи відділу та неналежний контроль за діями підпорядкованого особового складу з боку заступника начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_4

Згідно з п. 8.2. п. 8 «Пропозиції» Довідки запропоновано ініціювати перед дисциплінарною комісією Львівської митниці ДФС відкриття та здійснення дисциплінарних проваджень, в тому числі, стосовно заступника начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

ОСОБА_1 надано пояснення стосовно обставин зазначених у довідці про результати тематичної перевірки № 37/76-17 від 10.04.2017 року (Т.1, а.с.71-80).

14.08.2017 року щодо подій 28.03.2017 року пояснення надано працівниками м/п «Рава-Руська» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Т.1, а.с. 82, 83).

Відповідно до висновку за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 від 05.09.2017 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Львівської митниці ДФС запропоновано дисциплінарне провадження завершити, рекомендовано керівнику митниці розглянути питання щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани (Т.1, а.с.84-94).

За результатами розгляду дисциплінарної справи державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 викладено окрему думку, відповідно до якої підтвердити чи спростувати факт вчинення державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 вищезгаданого дисциплінарного проступку та його вини, на підставі зібраних в ході здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження, не надається можливим, у зв’язку з чим відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (Т.1, а.с.95-97).

15.09.2017 року Львівською митницею ДФС видано наказ № 664-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого за неналежне виконання посадових обов’язків застосовано до державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення – оголошення догани (Т.1, а.с.11).

Позивач не погоджуючись із таким наказом, вважаючи такий безпідставним та протиправним, звернувся до суду із цим позовом.

Суд вирішуючи справу керується таким.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII).

Посада державного інспектора відділу митного оформлення відповідно до статті 6 Закону України «Про державну службу» відноситься до категорії «В» посад державних службовців.

Відповідно до п. 1. 4. посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, затвердженої начальником Львівської митниці ДФС 11.11.2016 року, визначено, що у своїй діяльності державний інспектор керується та повинен знати: Конституцію, Митний кодекс України; акти законодавства України, що стосуються митної справи; антикорупційне законодавство; укази та розпорядження Президента України, постанови Верховної ОСОБА_7 України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України з питань митної справи; накази митниці і ДФ; розпорядчі документи ДФС; інші нормативно-правові акти, що регулюють митну справу; порядок взаємодії з іншими правоохоронними органами; технологічні схеми здійснення митного контролю; технічні засоби контролю та зв’язку; фінансово-бюджетну податкову політику; митну статистику; трудове законодавство з охорони праці, техніки безпеки виробничої санітарії та протипожежної безпеки; нормативно-правові акти та розпорядчі документи з питань діловодства; основні принципи діловодства; основні принципи роботи на комп’ютері та відповідні програмні засоби, Положення про Львівську митницю ДФС, Положення про митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, Положення про відділ митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС та цю посадову інструкцію (Т. 1, а.с. 20-37).

Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

В частині 1 ст. 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Вимогами ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

До державних службовців згідно із пунктом 2 частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення як догана.

Частиною 3 вказаної статті зазначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини 2 статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Таким чином, системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства і свідчать про невиконання або неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Статтею 74 цього Закону визначені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Суд вважає за необхідне вказати, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку та обставини, за яких він вчинений, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Відповідно до п. 1 ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, дисциплінарне стягнення – це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що у зв’язку з наведеними подіями позивачем на усну вимогу ОСОБА_3 надано письмові пояснення від 28.03.2017 року, відповідно до яких позивач повідомив, що він сидів на кріслі у службовому приміщенні митного поста «Рава-Руська» витягнувши ноги вперед через фізіологічні властивості організму (Т. 1, а.с.178).

28.03.2017 року позивачем також надано письмові пояснення на ім’я в.о. Начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_8, які аналогічні за змістом (Т.1, а.с.177).

До матеріалів цієї справи долучено копію дисциплінарної справи № 577/90 стосовно ОСОБА_1, державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС (дата формування дисциплінарної справи: 13.04.2017 року – 05.09.2017 року) (Т. 1., а.с.127-238).

Відповідно до п.п. 6.8 п. 6 «Під час тематичної перевірки встановлено» Довідки від 10.04.2017 року зафіксовано, що як слідує з доповідної записки в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 від 29.03.2017 № 2228/13-70-20/10/27, під час перебування в пункті пропуску встановлено неналежний рівень дисципліни посадової особи відділeння митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, який згідно із розподілом виконував свої посадові обов'язки на вантажній ділянці напрямку «виїзд за межі митної території України» державного інспектора Мельничука О.С. «...Зазначена посадова особа під час відвідування приміщення, де здійснюється митний контроль вантажних транспортних засобів у напрямку виїзд за межі митної території України у присутності водія, який подавав документи іншому інспектору митного оформлення перебувала у лежачому стані...».

Встановлено, що в період з 21:00 год. 27.03.2017 року по 09:00 год. 28.03.2017 року, відповідно до Журналу розподілу функціональних обов'язків особового складу ВМО №1-4 м.п. «Рава-Руська» Львівської митниці, державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 працював на напрямку виїзду з України («Єдиний офіс»).

Слід зазначити, що у службовому приміщенні, розташованому на вантажній ділянці напрямку виїзду з України, в якому в період з 21:00 год. 27.03.2017 року по 09:00 год. 28.03.2017 року виконував свої службові обов’язки ОСОБА_1, відсутні встановлені камери відеоспостереження, відповідно здійснити перегляд їх записів робочій групі з проведення тематичної перевірки не надалось можливим.

Відповідно до п. 5 р. II Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби № 158 від 05.08.2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за №1203/29333) державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог.

Відповідно до п. 6 розділу IV вищезазначених Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування не повинні допускати, у тому числі поза державною службою або службою в органах місцевого самоврядування, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави або місцевого самоврядування чи негативно вплинути на репутацію державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування.

Правилами етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затвердженими наказом ДФС України № 979 від 01.12.2016 року, встановлено загальні вимоги до етики поведінки працівників органів доходів і зборів України, в тому числі, що працівники органів доходів і зборів України повинні їх дотримуватись як під час виконання своїх службових обов'язків, так і в позаробочий час.

Відповідно до п. 6 р. І даних Правил, стандартами поведінки працівників, зокрема є добросовісне, чесне та професійне виконання своїх службових обов'язків: дотримання загальноприйнятих норм моралі та поведінки, співробітники мають бути взірцем добропорядності, вихованості д культури.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону № 889-VIII правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу (далі правила внутрішнього службового розпорядку) визначаються загальні правила етичної поведінки в державному органі.

Розділом II Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Львівської митниці ДФС, затверджених Конференцією професійної спілки працівників у Львівській митниці 30.06.2016 року, а саме, п.п. 2.1-2.4 визначено, що посадові особи Митниці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки. Посадові особи Митниці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність. Посадові особи Митниці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян. Посадові особи Митниці під час виконання своїх посадових обов'язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

У своїх поясненнях від 28.03.2017 року державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 поважних причин не виконання правил етичної поведінки, внутрішнього службового розпорядку та своїх посадових обов’язків не навів (Т. 1, а.с. 151-152).

На виконання вимог службової записки від 09.08.2017 року за № 8728/13-70-20/10/27 (Т.1, а.с. 183) ОСОБА_1 надано пояснення стосовно обставин зазначених у довідці від 10.04.2017 року (Т.1, а.с. 167-176).

Позивач, в тому числі, у цих поясненнях зазначає, що неухильно додержується правил етичної поведінки, висловив зауваження щодо об’єктивності, повноти та неупередженості проведення тематичної перевірки, в частині звинувачень позивача в порушенні правил етичної поведінки. Висновки Довідки ґрунтуються лише на інформації повідомленій ОСОБА_3 і не було досліджено фактичних обставин, за яких вказана особа стверджувала про наявність дисциплінарного проступку. Вважає, що висновки у довідці носять дискримінаційний характер, оскільки пояснення позивача та його колег до уваги при перевірці до уваги не взято. Звернув особливу увагу на те, що позивач в принципі не міг знати, що після надання пояснень 28.03.2017 року через тиждень буде ініційовано перевірку та саме ці пояснення будуть братися до уваги. На переконання позивача, сидіння в робочому приміщенні в службовому кріслі за робочим столом, але з витягнутими вперед ногами не може розцінюватись як дисциплінарний проступок за який до особи може бути застосоване таке серйозне дисциплінарне стягнення як догана. Вважає, що ОСОБА_3 висловлено суб’єктивне твердження про перебування позивача в лежачому положенні, оскільки виконати таке фізично у робочому кабінеті, якому перебував позивач на час перевірки, є неможливим та свідчить про те, що спосіб у якому сидів позивач не відповідає суб’єктивному уявленню ОСОБА_3 про «правильне сидіння». Покликання в довідці не містять жодної конкретики, а лише загальні фрази, в довідці не підтверджуються ознаки дисциплінарного проступку.

До матеріалів справи приєднано також пояснення державного інспектора ВМО № 1 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_5 та державного інспектора ВМО № 1 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_6, які повідомили, що під час відвідування приміщення, де здійснювався митний контроль вантажних транспортних засобів у напрямку виїзд за межі митної території України в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3, державний інспектор Мельничук О.Є. сидів на кріслі у робочому кабінеті (Т.1, а.с.179, 180).

Відповідно до пояснень ОСОБА_4, заступника начальника ВМО № 1 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС від 20.06.2017 року, стосовно ОСОБА_1 зазначено, що близько 10 год. 28.03.2017 року заступником начальника митниці зроблено зауваження державному інспектору Мельничуку О.Є., який працював на ділянці виїзду та в присутності водія (Т.1, а.с. 181) перебував на робочому місці у положенні, що не відповідає правилам поведінки державного службовця.

05.09.2017 року Дисциплінарною комісією складено висновок за результатами розгляду дисциплінарної справи (Т.1. а.с. 215-235) та відповідно до висновків якого зафіксовано:

- встановлений в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 факт перебування державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1, під час виконання ним в період з 21:00 год. 27.03.2017 року по 09:00 год. 28.03.2017 року своїх посадових обов’язків, в службовому приміщенні у лежачому стані у присутності водія, який подавав документи до митного контролю, вказує на порушення ним правил етичної поведінки державних службовців, а саме: вимог, пункту 6 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08,2016 за №1203/29333, пункту 6 розділу І Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.12.2016 № 979, розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Львівської митниці ДФС, затверджених конференцію професійної спілки працівників у Львівській митниці 30.06.2016, за що останній має нести відповідальність відповідно до пунктів 4.2 та 4.4 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, затвердженої начальником Львівської митниці ДФС ОСОБА_9 11.11.2016 року.

Невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», є дисциплінарним проступком, за вчинення якого, згідно положень п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу» може бути оголошено догану.

Порушення правил етичної поведінки державних службовців, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», є дисциплінарним проступком, за вчинення якого, згідно положень п. З ч. 1, ч. 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» може бути попереджено державного службовця про неповну службову відповідність;

- встановлено наявність обставин, які відповідно до положень ч. 2 ст. 67 Закону України «Про державну службу» можуть пом'якшувати відповідальність державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_10, зокрема, відсутність у нього діючих дисциплінарних стягнень та його позитивна характеристика. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 під час розгляду його дисциплінарної справи не встановлено.

У зв’язку з викладеним відповідно до ч. 10 ст. 69 та на підставі ч. 1 ст. 74, ч. 5 ст. 77 Закону України «Про державну службу», Дисциплінарна комісія запропонувала:

1. Дисциплінарне провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 завершити.

2. За вчинення державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягав у недотриманні ним правил етичної поведінки державних службовців, а саме: вимог пункту 6 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158. зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року за № 1203/29333, пункту 6 розділу І Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.12.2016 № 979, розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку для посадових осіб Львівської митниці ДФС, затверджених конференцію професійної спілки працівників у Львівській митниці 30.06.2016 року, рекомендовано керівнику митниці розглянути питання щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

3. З урахуванням положень ст. 44 Закону України «Про державну службу», врахувати результати даного дисциплінарного провадження при здійсненні щорічного оцінювання результатів службової діяльності державного інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1

4. Висновок за результатами розгляду дисциплінарної справи та інші матеріали дисциплінарної справи, після прийняття керівником митниці відповідного рішення, згідно пункту 3 Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №456/28586, долучити до особової справи ОСОБА_1

Разом з тим, членами Дисциплінарної комісії ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7 викладено Окрему думку до висновку за результатами розгляду дисциплінарної справи державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 (Т.1, а.с. 236-238).

За результатами вивчення та аналізу документів і матеріалів дисциплінарної справи державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1Є вказані особи вважали, що висновок більшості членів Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Львівської митниці ДФС про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягав у недотриманні ним вказаних вище правил етичної поведінки державних службовців, встановленого за виявленим в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 фактом перебування ОСОБА_1, під час виконання ним в період з 21:00 год. 27.03.2017 року по 09:00 год. 28.03.2017 року своїх посадових обов’язків, в службовому приміщенні у лежачому стані у присутності водія, який подавав документи до митного контролю, є необ’єктивним.

Вважали, що підтвердити чи спростувати факт вчинення державним інспектором відділу митного оформлення митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_10 вищезгаданого дисциплінарного проступку та, відповідно, його вини, на підставі зібраних в ході здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження, не надається можливим, у зв’язку з чим відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

15.09.2017 наказом Львівської митниці ДФС, в особі в.о. начальника ОСОБА_8, № 664-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Суд оцінюючи в сукупності матеріали дисциплінарної справи, встановив, що при проведенні тематичної перевірки Комісією не зібрано достатніх доказів, які свідчили б про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку чи будь-яких інших протиправних дій чи бездіяльності: жодних вихідних даних про особу, яка була ідентифікована в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС начальником УПМП Львівської митниці ДФС як водій немає (не зазначено прізвища, ім’я, по-батькові, адреси) та від такої особи не відібрано свідчень чи пояснень щодо вказаного факту, наявності скарг від такого на ОСОБА_1 щодо його поведінки, пози, тощо. Лише зауважується відсутність камер спостереження в службовому приміщенні на вантажній ділянці в напрямку виїзду з України.

Таким чином, висновки про вчинення відповідного дисциплінарного проступку дійсно базуються на відомостях, зазначених в доповідній записці в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3, які в подальшому перенесені у довідку від 10.04.2017 року та у висновок від 05.09.2017 року.

Особливу увагу суд звертає на те, що встановлення факту дисциплінарного проступку полягає у встановленні (доведенні) протиправності рішення, дії, бездіяльності особи; вини особи; наявності негативних (шкідливих) наслідків; причино-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та порушенням дисципліни, невиконанням (неналежним виконання) покладених обов’язків. При цьому, необхідним є встановлення усіх елементів дисциплінарного проступку (об'єкту, об’єктивної сторони, суб’єкту та суб’єктивної сторони).

Також слід зазначити, що необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника (суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку), наявність якої має бути обов’язково доведена. При цьому, об’єктивну сторону дисциплінарного проступку складають протиправна поведінка суб’єкта, негативні (шкідливі) наслідки, причинний зв'язок між ними та поведінкою особи, що притягується до дисциплінарної відповідальності.

На запитання суду щодо того які саме етичні норми поведінки не було дотримано позивачем, відомі факти недоброзичливості та неввічливості, недотримання високої культури спілкування, в тому числі, випадки застосування нецензурної лексики, підвищеної інтонації, відношення до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, інших юридичних осіб без належної поваги, проявів свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій, що вчинені позивачем при виконанні посадових обов’язків відповідачем не наведено.

Також відповідачем не обґрунтовано допущення позивачем дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави або місцевого самоврядування чи негативно вплинули на репутацію державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування.

Судом не встановлено звернення 27.03.2017 року - 28.03.2018 року будь-яких осіб зі скаргами на дії чи поведінку позивача при виконанні ним своїх посадових обов’язків.

Як справедливо зауважено в викладеній Окремій думці від 05.09.2017 року, наявність тверджень двох зацікавлених сторін (інформація повідомлена в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 у доповідній записці від 29.03.2017 № 2228/13-70-20/10/27 та зазначена у поясненнях державних інспекторів відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава- Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6В.) не дає можливості підтвердити чи спростувати факт перебування ОСОБА_1 у «лежачому стані» під час відвідування в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 службового приміщення,

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Суд погоджується з покликаннями позивача, що у даному випадку неможливо встановити самого факту події, через яку проведено перевірку та, в результаті, ініційовано дисциплінарне провадження стосовно позивача.

При цьому відповідачем не надано суду пояснень чому дії позивача піддано оцінці за критерієм етики та службової дисципліни, а дисциплінарне стягнення застосовано за неналежне виконання чи невиконання посадових обов’язків, а також не надано пояснень чи розглядалася відповідачем можливість застосування іншого ніж догана дисциплінарного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов’язків і, як наслідок, наказ № 664-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» прийнятий протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, в тому числі невиплачених премій та витрат на лікування, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом ст.ст. 23 та 1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Діючим законодавством України не визначено будь-якої певної шкали для визначення розміру складових моральної шкоди (глибина моральних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого тощо). Не мається будь-якого їхнього еквіваленту у грошових одиницях.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями, вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральної шкоди чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Отже, суд, визначаючи розмір моральної шкоди, повинен виходити з власних оціночних понять щодо достатності та обґрунтованості.

Згідно із п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, але лише такого, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності і виду діяльності чи галузевої належності.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абз. 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України).

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди суд зазначає, що у такому випадку потрібно довести: наявність шкоди (її розмір); протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б однієї з цих складових виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що у нього позитивна ділова репутація, він відповідальний працівник, за 10 років служби в митних органах завжди дотримується високої культури спілкування, свої посадові обов’язки виконує добросовісно, чесно та сумлінно. Жодних скарг на дії позивача не поступало.

Позивач високо цінує повагу своїх колег та надзвичайне значення для нього має шанобливе відношення до його компетентності, порядності та кваліфікації. ОСОБА_1 звернув особливу увагу на те, що свою роботу сприймає основою життя, любить її та цінує.

Разом з тим, прийняття оскаржуваного наказу та розповсюдження такого серед особового складу спричинило позивачу великі моральні переживання, які призвели до суттєвого погіршення життя позивача, що відобразилося на всіх його аспектах, в тому числі сімейному і соціальному.

Зважаючи на те, що точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи немає (і не може бути), спричинену мені моральну шкоду ОСОБА_1 вбачав за необхідне розглядати в розмірі символічної однієї гривні.

Оскільки зі змісту характеристики позивача, долученої до матеріалів справи, встановлено, що така є позитивною, в матеріалах копій особової справи позивача відсутні відомості про притягнення його дисциплінарної відповідальності, позивач дійсно зазнав моральної шкоди, що полягає в глибокому відчутті несправедливості після доведення до відома особового складу вказаного наказу, який є протиправним та підлягає скасуванню, суд дійшов висновку, що задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача символічної однієї гривні моральної шкоди є співмірним до понесених позивачем моральних страждань.

Більш того, як зазначив позивач, коли 15.09.2017 року від колег по роботі він дізнався про оголошення йому догани, внаслідок вказаних незаконних дій Львівської митниці ДФС, йому раптово стало зле, він відчув запаморочення і біль в області серця, в результаті чого був терміново доставлений до лікарні. Після надання невідкладної медичної допомоги та огляду лікарями, поставлено діагноз: гіпертонічна хвороба 2-го ступеня з високою загрозою інсульту, що підтверджується листком непрацездатності (Т.1, а.с. 102).

З 15.09.2017 по 06.10.2017 позивач лікувався в стаціонарі Рава-Руської районній лікарні.

З метою встановлення причинно-наслідкового зв’язку між притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності та хворобою ОСОБА_1 в період з 15.09.2017 року по 06.10.2017 року судом відповідно до ухвали від 13.03.2018 року витребувано з Рава-Руської центральної районної лікарні належним чином засвідчені копії історії хвороби ОСОБА_1 (1986 р.н.), за період з 15.09.2017 року по 06.10.2017 року включно, що стали підставою для видачі листка непрацездатності, серії АГС № 569815 від 06.10.2017 року – для долучення до матеріалів справи.

29.02.2018 року за вх. № 8427 від Рава-Руської районної лікарні надійшла копія медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1

Оцінивши наявні у ній документи медичного характеру, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та хвороба позивача: гіпертонічна хвороба 2-го ступеня з високою загрозою інсульту, є пов’язаними, зокрема, відповідно до медичних документів позивач до цього попередні 12 місяців лікування не проходив, на здоров’я не жалівся.

А отже вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що медичні препарати, які призначались ОСОБА_1, ним придбавались, на підтвердження чого долучені копії відповідних чеків на суму 4589,16 грн. (Т.1, а. с. 99-101).

Враховуючи те, що здоров’я позивача погіршилось внаслідок сильних душевних хвилювань через застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, позивач витрачав кошти для його відновлення та підтвердив такі витрати належним чином, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення матеріальної шкоди у вигляді понесених витрат на лікування, в сумі 4589,16 грн.

Крім вказаного, судом встановлено, що 27.10.2017 року Львівською митницею ДФС прийнято наказ № 28-ф від 27.10.2017 року «Про преміювання державних службовців за результатами роботи у вересні 2017 року» (Т.2, а.с.176-188) та № 29-ф від 27.10.2017 року «Про преміювання державних службовців за результатами роботи у вересні 2017 року» (Т.2, а.с. 189-194). Згідно з такими наказами премійовано державних службовців митниці за результатами роботи у вересні 2017 року. Разом з тим, відповідно до цих наказів ОСОБА_1 був позбавлений таких через застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Відповідно до частини 1-3 ст. 50 Закону № 889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 цього ж Закону протягом строку дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються.

Відповідно до довідки № 13-70-05/40-51 від 23.02.2018 року Львівської митниці ДФС відповідно до наказу № 664-о від 15.09.2017 року позивача позбавлено премії за результатами роботи у вересні 2017 року: за рахунок коштів загального фонду в сумі 647,00 грн. та за рахунок коштів спеціального фонду у розмірі 2567,00 грн. (Т.2, а.с.205)

Отже, позивача позбавлено премії на загальну суму 3214,00 грн.

З врахуванням того, що застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до наказу від 15.09.2017 року визнано протиправним та скасовано, суд вважає за доцільне задовольнити вказану позовну вимогу у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позивач вимоги позову обґрунтував належним чином долученими до матеріалів справи письмовими доказами, в той час як відповідачем вимог позивача належними та допустимими доказами не спростовано, відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження сплати судового збору до матеріалів справи долучено квитанцію № 28404394 від 13.12.2017 року на суму 640,00 грн. (Т.1, а.с.110), який з врахуванням викладеного, підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 664-о від 15.09.2017 року.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Коновальця,12/17; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ідентифікаційний код 39420875) 3214,00 грн. премії, якої позбавлено ОСОБА_1 в період дії наказу Львівської митниці ДФС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 664-о від 15.09.2017 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Коновальця,12/17; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ідентифікаційний код 39420875) моральну шкоду в сумі 1 (одна) грн. 00 коп.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Коновальця,12/17; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ідентифікаційний код 39420875) матеріальну шкоду (компенсацію витрат на лікування) в сумі 4589 (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 16 коп.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Коновальця,12/17; ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ідентифікаційний код 39420875) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2018 року.

Суддя Качур Р.П.