Постанова № 73559704, 02.02.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2017 року Справа № 810/2872/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"доДержавної екологічної інспекції у м. Києвіпровизнання протиправними дій та рішень, їх скасування,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправними та скасування: направлення на проведення позапланової перевірки позивача від 22.07.2016 № 562, актів перевірки від 05.08.2016 № 04/563а, 05.08.2016 № 04/564а та припису відповідача від 11.08.2016 № 04/249п.

Крім того, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача стосовно проведення позапланової перевірки з приводу дотримання Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ініціювання та проведення Державною екологічною інспекцією у м. Києві позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" здійснено з порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, у зв'язку з чим направлення на проведення контролюючого заходу та дії відповідача щодо його проведення є протиправними.

Позивач також стверджує, що висновки посадових осіб відповідача, викладені в актах перевірки від 05.08.2016 № 04/563а та 05.08.2016 № 04/564а, не відповідають дійсності і є помилковими, а відтак вказані акти та винесений на їх підставі припис щодо усунення виявлених порушень підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Державна екологічна інспекція у м. Києві та її посадові особи діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 02.02.2017, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Матеріали справи містять клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (а.с. 167, 169).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" (ідентифікаційний код 25412361, місцезнаходження: 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1) зареєстроване в якості юридичної особи 30.03.1998, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у липні 2016 року на адресу Державної екологічної інспекції у м. Києві надійшла заява громадянина ОСОБА_1, в якій заявник повідомив контролюючий орган про порушення Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" вимог природоохоронного законодавства під час проведення будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 158 (а.с. 89).

У липні-серпні 2016 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у м. Києві згідно наказу від 22.07.2016 № 495 та направлення від 22.07.2017 № 562, на підставі статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ, статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, проведено позапланову перевірку з питань дотримання Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" вимог природоохоронного законодавства в частині засипання яру та знесення зелених насаджень під час проведення робіт з будівництва дороги за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 158.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акти, якими зафіксовано ряд порушень позивачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: акт обстеження земельної ділянки від 01.08.2016 (а.с. 93); акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 05.08.2016 № 04/563а (а.с. 103-105); акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 05.08.2016 № 04/564а (а.с. 96-102).

Під час перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що позивачем не дотримано вимог природоохоронного законодавства, що виявилось у: знищенні газону загальною площею 5545 м2; нездійсненні заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами, а саме: засмічення земельної ділянки будівельними відходами та розміщення люмінесцентних ламп; недотриманні екологічних нормативів при використанні та охороні земель; відсутності висновку екологічної експертизи на території, на якій здійснено видалення дерево-чагарникової рослинності на площі більше 0,12 га; ненаданні контролюючому органу договору підряду, декларації про проведенню підготовчих робіт, дозвільних документів на проведення будівництва, наказу (наказів) про призначення відповідальних осіб у сфері охорони навколишнього природного середовища, заяви про намір щодо забудови земельної ділянки; відсутності в проектній документації на будівництво об'єкта розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище».

На підставі актів перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у м. Києві винесено припис від 11.08.2016 № 04/249п, яким Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" зобов'язано усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, шляхом: ліквідування засмічення та приведення території у санітарний стан; проведення екологічної експертизи на вирубку дерево-чагарникової рослинності на території площею більше 0,12 га з наданням висновку; надання договору підряду, декларації про проведення підготовчих робіт, дозвільних документів на проведення будівництва, наказу(ів) про призначення відповідальної(их) особи(осіб) у сфері охорони навколишнього природного середовища, заяви про намір щодо забудови земельної ділянки та проектної документації на будівництво об'єкта, що містить розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище».

Позивач вважає, що ініціювання та проведення позапланової перевірки, а також рішення (акти та припис), прийняті за результатами проведення контролюючого заходу, суперечать вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.

Так, позивач зазначає, що заява громадянина ОСОБА_1, яка стала підставою для проведення відповідачем контролюючого заходу, всупереч вимогам статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V не містить достатніх обґрунтувань порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства.

Крім того, позивач наголошує на недотриманні відповідачем приписів статей 4 та 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, що виявилось, зокрема, у проведенні позапланового заходу за відсутності керівника або уповноваженої особи Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", непред'явленні уповноваженій особі підприємства наказу та направлення на проведення перевірки, порушенні порядку підписання та вручення актів, складених за результатами проведеного контролюючого заходу, невнесенні посадовими особами контролюючого органу запису до журналу реєстрації перевірок.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

В силу приписів статті 1 Закону № 877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V, однією з підстав для здійснення позапланових заходів є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Цією ж статтею передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Приписами частини першої та другої статті 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).

Приписами частини п'ятої статті 7 Закону № 877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Цією ж статтею передбачено, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що достатніми підставами для проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання є, зокрема, звернення фізичної особи про порушення її законних прав таким суб'єктом, а також дотримання контролюючим органом процедурних формальностей, а саме: отримання згоди центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового контролюючого заходу, прийняття наказу, оформлення направлень на перевірку та їх пред'явлення керівнику або уповноваженій особі підприємства разом із службовими посвідченнями перевіряючих.

При цьому, обґрунтованість звернення фізичної особи є оціночним фактором, за наявності якого приймається рішення про призначення перевірки суб'єкта господарювання.

В силу приписів статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (абзац сьомий статті 41 Конституції України).

Як зазначалось судом вище, підставою для ініціювання позапланового контролюючого заходу слугувала заява громадянина ОСОБА_1 від 06.07.2016, в якій повідомлялось про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, що полягало у знищенні зеленої зони під час будівництва позивачем дороги у Голосіївському районі м. Києва та викиді небезпечних відходів поблизу підприємства.

За таких обставин, повідомлення про знищення зелених насаджень та інформація про іншу шкоду, завдану довкіллю - викид небезпечних відходів, що міститься вказаному вище зверненні, є достатньою підставою для прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки викладених у ньому відомостей, а відтак ініціювання та призначення контролюючого заходу на підставі такого повідомлення є правомірним.

Судом також встановлено, що у зв'язку з отриманням наведеного вище звернення, відповідач, на виконання вимог абзацу 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V, звернувся до Державної екологічної інспекції України з метою отримання згоди центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу.

18.07.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві отримано згоду Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового контролюючого заходу від 18.07.2016 № 2/3-837ЗГ (а.с. 90).

22.07.2016 відповідачем прийнято рішення про проведення позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" з 25.07.2016 по 05.08.2016, оформлене наказом від № 495, на підставі якого видано направлення на проведення контролюючого заходу від 22.07.2016 № 562.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було дотримано визначену законодавством процедуру ініціювання проведення позапланового контролюючого заходу, що спростовує доводи представника позивача про порушення контролюючим органом вимог частини першої статті 6 Закону України № 877-V.

У свою чергу доводи представника позивача стосовно непред'явлення уповноваженій особі підприємства направлення на проведення позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.

Так, з наявних в матеріалах справи копій направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.07.2016 № 562 (а.с. 30, 92) вбачається, що воно було отримано позивачем 25.07.2016, що підтверджується вхідним штампом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" від 25.07.2016 за № 59 та підписом його уповноваженої особи - головного еколога Семенця О.О. із відміткою про отримання копії направлення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача також посилається на протиправність позапланової перевірки в частині порушення посадовими особами контролюючого органу права керівника підприємства або його уповноваженої особи бути присутніми під час проведення перевірки.

Разом з тим, судом встановлено, що позапланова перевірка з приводу дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства здійснювалась у присутності головного еколога Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" Семенця О.О., який в силу приписів пункту 4.12 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, є уповноваженою особою позивача.

Вказані обставини підтверджуються підписом вказаної вище особи в акті обстеження земельної ділянки від 01.08.2016.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, самим позивачем зазначено про те, що Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" в особі головного еколога Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" Семенця О.О. подавались зауваження щодо порушень, встановлених посадовими особами контролюючого органу в ході перевірки, що також спростовує твердження позивача про відсутність його уповноваженої особи під час проведення контролюючого заходу.

Суд також звертає увагу на те, що суб'єкт господарювання, який вважає, що підстави ініціювання заходу державного нагляду є необґрунтованими або дії посадових осіб контролюючого органу з приводу його проведення вчиняються із порушенням визначеної законом процедури, зокрема, шляхом непред'явлення уповноваженій особі суб'єкта господарювання наказу про призначення перевірки, направлення на її проведення, невнесення такими особами запису до журналу реєстрації перевірок, має право на вжиття превентивних заходів у вигляді недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Таким чином, саме на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки суб'єкт господарювання може ставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення контролю щодо себе. У свою чергу, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 21-130а11.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" про визнання протиправним та скасування направлення на проведення позапланової перевірки позивача від 22.07.2016 № 562 та визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення позапланової перевірки з приводу дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства.

У свою чергу, процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 (далі - Порядок № 464).

Так, пунктом 4.13 цього Порядку передбачено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

Відповідно до пункті 4.20 та 4.21 Порядку № 464 в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки.

Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції.

У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом. До примірника акта, який зберігається в органі Держекоінспекції, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки (пункт 4.22 Порядку № 464).

Аналогічні положення документування висновків перевірки викладені у статті 7 Закону № 877-V.

Відтак, чинним законодавством передбачено, що у разі неможливості вручення суб'єкту господарювання акту перевірки одразу після завершення контролюючого заходу, такий акт з викладеними у ньому висновками має бути доведений до відома підприємства в інший спосіб, зокрема, засобами поштового зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані акти направлені відповідачем на юридичну та фактичну адреси позивача та отримані його представником, відповідно, 15.08.2016 та 16.08.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 108).

Суд також звертає увагу позивача на те, що в силу приписів статті 11 Закону № 877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Як вже зазначалось судом вище, уповноважена особа позивача - головний еколог Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" Семенець О.О. - була обізнана про предмет та підстави позапланової перевірки, проте жодних документальних свідоцтв на спростування тверджень посадових осіб контролюючого органу про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства не надала.

За таких обставин, доводи представника позивача про обмеження контролюючим органом права позивача на подання зауважень на акти перевірки не приймаються судом до уваги, оскільки спосіб вручення акту перевірки жодним чином не позбавляє позивача можливості надавати пояснення або заперечення на такий акт до контролюючого органу, а також відповідні документальні свідоцтва на підтвердження власних доводів як під час проведення перевірки, так і після її завершення.

Що стосується позовних вимог про скасування актів перевірки від 05.08.2016 № 04/563а та 05.08.2016 № 04/564а, а також висновків, викладених у них, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо кола цих осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування.

Відтак, акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Водночас, акт перевірки не породжує правових наслідків для позивача, а лише фіксує факт вчинення правопорушення, а тому не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

У свою чергу, оцінка висновкам контролюючого органу, що містяться в акті перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про скасування актів перевірки Державної екологічної інспекції у м. Києві від 05.08.2016 № 04/563а та 05.08.2016 № 04/564а задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним припису Державної екологічної інспекції у м. Києві від 11.08.2016 № 04/249п, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

В силу приписів частини восьмої цієї статті, приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Оцінюючи порушення, зафіксовані в наведених вище актах перевірки, та вимоги щодо їх усунення, викладені в приписі Державної екологічної інспекції у м. Києві від 11.08.2016 № 04/249п, суд бере до уваги те, що позивач, оскаржуючи дії посадових осіб щодо проведення позапланового заходу та акти, складені за наслідками його проведення, посилається виключно на порушення відповідачем порядку ініціювання та проведення самого контролюючого заходу, не оспорюючи при цьому висновки щодо основних порушень природоохоронного законодавства, усунення яких вимагає відповідач в оскаржуваному приписі.

Так, єдиними доказами, поданими позивачем на спростування тверджень відповідача про порушення ним вимог природоохоронного законодавства, є декларація про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 14.09.2016 (а.с. 140-143), тобто після проведеного відповідачем у липні-серпні 2016 року контролюючого заходу, та договір підряду на виконання будівельних робіт (будівництво дороги) № 27/09, який також укладений сторонами правочину після проведення позапланової перевірки позивача, а саме: 27.09.2016.

Таким чином, висновки посадових осіб Державної екологічної інспекції у м. Києві щодо виявлених під час перевірки Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" порушень природоохоронного законодавства є обґрунтованими, а вимоги щодо усунення порушень, викладені у приписі від 11.08.2016 № 04/249п - правомірними.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суду не надано, судові витрати у цій частині стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.