Рішення № 73559693, 22.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року № 810/1538/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у загальному позовному провадженні у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в особі державного реєстратора ОСОБА_2, Відділу державної реєстрації управління з питань надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної адміністрації, треті особи: Вишнева міська рада Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРО 2000”, про оскарження рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить:

визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_2 Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 02.04.2015 № 20483637 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222410600:01:009:0007, площею 10, 2516 га за Вишневою міською радою;

визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_2 Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 02.04.2015 № 20483853 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222410600:01:009:0007, площею 10, 2516 га за ТОВ «ЄВРО 2000»;

зобов’язати відділ державної реєстрації управління з питань надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації (проспект Перемоги, 126, м. Київ, 03115, код юридичної особи: 23570148) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 площею 10, 2516 га. за Вишневою міською радою (вул. Святошинська, 29, м. Вишневе, Київська область, 08132, код юридичної особи: 04054628);

зобов’язати відділ державної реєстрації управління з питань надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації (проспект Перемоги, 126, м. Київ, 03115, код юридичної особи: 23570148) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 площею 10, 2516 га. за ТОВ «ЄВРО 2000» (вул. Кіквідзе, ? м. Київ, 01103).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.06.2007 року між Вишневою міською радою та ТОВ «Євро 2000» укладений договір оренди земельної ділянки площею 10,2516 га, кадастровий номер 3222410600:01:009:00, що знаходиться в м. Вишневе по вул. Святошинській.

Договір укладений на підставі рішення Вишневої міської ради від 29.05.2007 року XV сесії, V скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ «Євро 2000» для житлової та громадської забудови по вул. Святошинський у м. Вишневе площею 10,2516 га земель міської ради».

Державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції прийнято рішення від 02.04.2015 року № 20483637 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222410600:01:009:0007, площею 10,2516 га за Вишневою міською радою. Реєстрація зазначеного права власності на земельну ділянку була проведена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», у той же день державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції прийнято рішення від № 20483853 про державну реєстрацію права оренди на зазначену земельну ділянку. Підставою для реєстрації права оренди є договір оренди земельної ділянки від 21.06.2007 б/н, укладений між Вишневою міською радою та ТОВ «Євро 2000».

На думку позивача, оскаржувані реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором ОСОБА_2 виключно на підставі копії рішення Вишневої міської ради від 229.05.2007 року XV сесії, V скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ «Євро 2000» та копії договору оренди земельної ділянки від 21.06.2007 року, укладеного між Вишневою міською радою та ТОВ «Євро 2000».

Висновки щодо відсутності оригіналів документів ґрунтуються на ухвалах слідчих суддів Києво-Святошинського районного суду від 03.11.2015 року у справі № 369/11958/15-к та від 10.11.2015 року у справі № 369/12169/15-к, відповідно до яких зазначено, що договір оренди земельної ділянки площею 10,2516 га з кадастровим номером 3222410600:01:009:0007 між Вишневою міською радою та ТОВ «Євро 2000» не укладався.

На думку позивача, рішення державного реєстратора Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 02.04.2015 року № 20483637 та № 20483637 є незаконними, оскільки: прийняті без надання оригіналів необхідних документів; подані документи не відповідають вимогам, встановленими законодавством; подані документи не дають змоги встановити набуття права на земельну ділянку, у зв’язку з чим останній повинен був відмовити у державній реєстрації права власності на земельну ділянку за Вишневою міською радою та права оренди за ТОВ «ЄВРО 2000».

Представник третьої особи Вишневої міської ради Київської області проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи ТОВ «ЄВРО 2000» проти позову заперечив з підстав викладений у письмових запереченнях.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 приєднано до матеріалів справи заяву про зміну позовних вимог, замінено неналежних відповідачів, витребувано докази та зупинено провадження у даній справі.

У судовому засіданні 15.11.2017 ухвалою суду поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони надали суду заяви, в яких просили розглядати справу у порядку письмового провадження.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що між Вишневою міською радою та ТОВ «ЄВРО 2000» 21.06.2007 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222410600:01:009:0007 площею 10, 2516 га.(далі – спірна земельна ділянка)

Договір укладений на підставі рішення Вишневої міської ради від 29.05.2007 року XV сесії, V скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ «Євро 2000» для житлової та громадської забудови по вул. Святошинський у м. Вишневе площею 10,2516 га земель міської ради».

Державним реєстратором ОСОБА_2 Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції (далі - відповідач) 02.04.2015 прийнято рішення № 20483637 про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за Вишневою міською радою.

Підставою для виникнення права власності є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Крім того, відповідачем 02.04.2015 прийнято рішення № 20483853 про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «ЄВРО 2000».

Підстава виникнення іншого речового права – договір оренди земельної ділянки від 21.06.2007 б/н, видавник - Вишнева міська рада та ТОВ «ЄВРО 2000».

На думку позивача, оскаржувані рішення є незаконними, оскільки прийняті без надання оригіналів необхідних документів, подані документи не відповідають вимогам, встановленими законодавством, подані документи не дають змоги встановити набуття права на земельну ділянку, у зв’язку з чим відповідач повинен був відмовити у державній реєстрації права власності на земельну ділянку за Вишневою міською радою та права оренди за ТОВ «ЄВРО 2000».

Щодо твердження позивача про відсутність оригіналів документів при вчиненні оскаржуваних реєстраційних дій, суд зазначає наступне.

ДП Національні інформаційні системи листом від 10.07.2017 № 3186/08.2-12 повідомило суд, що за даними Державного реєстру прав:

1) до заяви про державну реєстрацію права власності № 10889160(по якій було проведено державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна № 612533232224) було долучено:

Тип документа - інший

Доповнення до типу: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

Номер: НВ-3202126162014

Дата видачі: 18.01.2014

Видавник: Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі

ЕКД: чорно-білий примірник на 5 арк.

Тип документа – рішення органу місцевого самоврядування

Доповнення до типу: XV сесії, V скликання

Номер: б/н

Дата видачі 29.05.2007

Видавник: Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області

ЕКД: чорно-білий примірник на 1 арк;

2) до заяви про державну реєстрацію іншого речового права № 10889242 (по якій було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки щодо об’єкта нерухомого майна № 612533232224) було долучено:

Тип документа - інший

Доповнення до типу: договір оренди земельної ділянки

Номер: б/н

Дата видачі 21.06.2007

Видавник: Вишнева міська рада, ТОВ «ЄВРО 2000»

ЕКД: чорно-білий примірник на 9 арк.

Суд звертає увагу, що до заяв про державну реєстрацію прав, як зазначено у листі від 10.07.2017, надавалися документи, а не їх копії, а також електронні копії документів виготовлялися у чорно-білому форматі.

Щодо доводів позивача про те, що ухвали слідчих суддів підтверджують відсутність оригіналів документів, суд зазначає таке.

Ухвали слідчого суді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2015 року у справі № 369/11958/15-к та від 10.11.2015 року у справі № 369/12169/15-к не мають преюдиційного значення для розгляду даної адміністративної справи, оскільки КАС України не відносить ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні до актів, якими можуть встановлюватися обставини, що мають преюдиційне значення, оскільки остання лише припускає відсутність чи наявність певних обставин, які досліджуються лише в рамках кримінального провадження, а вчинення будь-якого кримінального правопорушення може бути підтверджено лише обвинувальним вироком відносно конкретної особи, який набрав законної сили.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У листі ВАС України від 14.11.2012 р. N 2379/12/13-12 зазначено, що судам варто враховувати, що норма частини четвертої статті 72 КАС України (попередня КАС України) поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Щодо посилання позивача на те, що документи, подані для вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, не відповідають вимогам, встановленими законодавством, суд зазначає наступне.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків, надання земельних ділянок тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ЗК України (редакція на момент спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вже зазначалося, рішенням Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.05.2007 року XV сесії V скликання, зокрема, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки терміном 25 років ТОВ «ЄВРО 2000» для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська загальною площею — 10,2516 га (ріллі) з земель запасу міської ради та надано ТОВ «ЄВРО 2000» в користування на умовах оренди терміном 25 років земельну ділянку для житлової та громадської забудови по вул. Святошинська площею - 10,2516 га (ріллі, з земель запасу міської ради), доручено міському голові укласти договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

На виконання зазначеного рішення міської ради 21 червня 2007 року між Вишневою міською радою (орендодавець) в особі її голови та ТОВ «ЄВРО 2000» (орендар) в особі генерального директора укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої в м. Вишневе по вул. Святошинська (кадастровий номер 3222410600:01:009:0007).

Відповідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-XIV в редакції від 01.01.2007 року істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Також суд звертає увагу, що у судовому засіданні судом досліджено оригінал договору оренди землі від 21.06.2007 року, укладеного між Вишневою міською радою та ТОВ «ЄВРО 2000», з якого слідує, що він оформлений належним чином, підписаний сторонами та скріплений печатками, містить всі істотні умови згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент його укладання.

Крім цього, суд критично оцінює посилання позивача стосовно не зазначення в договорі оренди землі від 21.06.2007 року двох останніх цифр кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки в оригіналі договору оренди чітко зазначений повний кадастровий номер спірної земельної ділянки, її місце розташування та розмір.

Щодо посилання позивача, що подані документи не дають змоги встановити набуття права на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року за № 868 (редакція момент спірних правовідносин) (далі - Порядок) для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності, на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування.

Таке рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування може бути подане правонабувачем (користувачем, орендарем), який у такому випадку є уповноваженою особою власника земельної ділянки, одночасно із заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Згідно п. 56 Порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності заявник подає рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або користування, про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в разі підготовки лотів до проведення земельних торгів).

Отже, ТОВ «ЄВРО 2000» мало законні підстави для одночасного подання заяви про реєстрацію права власності на земельну ділянку за Вишневою міською радою Києво-Святошинського району Київської області та заяви про реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

Посилання позивача на те, що на час реєстрації спірної земельної ділянки за Вишневою міською радою та по теперішній час межі населеного пункту м. Вишневе не встановлені, оскільки не затверджений відповідний проект, а відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України виключно з дати затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту спірна земельна ділянка може перебувати у комунальній власності, суд не приймає до уваги.

Відповідно до листа ВК Вишневої міської ради від 10.01.2018 № 3/07-В-03.2 згідно Генерального плану м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Вишневе.

Крім того, ГУ Держгеокадастру листом від 16.01.2018 ПІ 31/0-11/0/63-18 повідомив позивача про те, що згідно наявних в Управлінні картографічних матеріалів спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, також було повідомлено, що за інформацією, наданою Міськрайонним управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ГУ Держгеокадастру у Київській області, відповідно до статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем, починаючи з 1999 року в межах м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області обліковується 669,600 га земель (що становить 100% від площі території Вишневої міської ради), у які входить земельна ділянка з кадастровим номером 3222410600:01:009:0007.

Відповідно до п. 28 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (редакція на момент спірних правовідносин) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 42 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно ч. 2 ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (редакція на момент спірних правовідносин) за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Позивачем не зазначено жодної підстави із вказаного переліку, які можуть бути підставою для відмови державного реєстратора у реєстрації права власності та договору оренди спірної земельної ділянки.

Реєстраційні дії, вчинені відповідачем, відповідають вимогам законодавства України, враховуючи наявність подання третьою особою ТОВ «ЄВРО 2000» вичерпного пакету документів, необхідних для здійснення державної реєстрації та відсутності обставин, з якими Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пов'язує наявність підстав для відмови у державній реєстрації.

Також при прийнятті рішення у даній справі суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв’язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб’єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб’єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень.

Аналогічна правова позиція підтверджується, зокрема, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України, зі змісту яких випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб’єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з’ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2015 року в справі № 21-617а14 зроблено правовий висновок, що завданням адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, звертаючись з даним адміністративним позовом, позивач не зазначив, у чому полягає порушення відповідачем його прав та інтересів або прав та інтересів інших осіб. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження порушення оскаржуваними реєстраційними діями його прав та інтересів, а також не вказано, яким чином скасування державної реєстрації права власності та права оренди на спірну земельну ділянку відновить його порушені права та інтереси.

Право на захист – це самостійне суб’єктивне право, яке з’являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього, тобто, відсутність у будь-кого прав чи обов’язків у зв’язку з прийняттям спірного рішення не породжує для нього і права на судовий захист, тобто права на звернення з адміністративним позовом.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 28.02.2017 (справа №21-3829а16).

Крім того, як зазначив Верховний Суд України, право, яке захищає суд, повинно існувати на день ухвалення судового рішення.

Отже, за відсутності порушення прав позивача він не є належним суб’єктом для звернення до суду з таким позовом.

Водночас, як зазначено в пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" право на захист виникає за умови доведення позивачем факту застосування до нього норм оскаржуваного рішення, або того, що він є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано це рішення, при цьому, законність оскаржуваного рішення може бути перевірена лише після встановлення у позивача права на його оскарження.

Також слід зазначити, що позивач у своїх поясненнях (т. 2 а.с. 141) зазначає, що він не виключає права власності Вишневої міської ради на спірну земельну ділянку та можливості реєстрації такого права з інших підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

В силу положень ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.