Рішення № 73559503, 21.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/838/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та виплату компенсації, -

встановив:

16.02.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, у якому він просить:

- визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка полягає у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв’язку із порушенням строку виплати щорічної допомоги на оздоровлення протиправною;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 11.08.2011 у справі № 2-а-1678/11, починаючи з 01.01.2010 до 18.08.2017 (дату виплати заборгованості), відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати”.

В обґрунтування позову зазначає норми ч. 2 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Також зазначає, що компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання рішення суду. При цьому вказує, що сума допомоги на оздоровлення є складовою грошового забезпечення, а отже є доходом, який підлягає компенсації. На думку позивача, відповідач повинен був самостійно виплатити позивачу належну компенсацію, одночасно з виплатою у серпні 2017 року допомоги на оздоровлення за 2010-2014 роки.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

16.03.2018 за № 1245 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення щодо адміністративного позову (а.с. 19-21). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що суми компенсацій і допомог постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам фінансуються та виплачуються у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України та Законами України “Про державний бюджет України” за відповідні роки. Однак, у зв’язку з обмеженістю фінансових ресурсів Державним Бюджетом України на 2010-2018 роки, видатки на забезпечення в повному обсязі соціальних гарантій відповідно до окремих статей Законів та на виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян не передбачено. З огляду на що просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

22.03.2018 ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, які беруть участь у справі на 18.04.2018 на 14:00 (а.с. 23).

16.04.2018 на адресу суду електронною поштою надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 26).

18.04.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 27).

Зважаючи на викладене та керуючись приписами ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що 11.08.2011 постановою Олевського районного суду Житомирської області у справі № 2-а-1678/11 було зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду 3-ї групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 4-х мінімальних заробітних плат визначених законодавством, починаючи з 2010 року, враховуючи попередні виплати та до зупинення дії Закону чи внесення змін до нього та до часу його перебування на групі по інвалідності зазначеного у довідці МСЕК, щорічно (а.с. 11). Вказана постанова набрала законної сили 26.08.2011.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем було проведено відповідний перерахунок суми щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2010 року до 2014 рік включно, сума допомоги на оздоровлення відповідно до розрахунку становила 20686 грн та була виплачена органами держказначейства 18.08.2017, що підтверджується випискою з банка по картковому рахунку № ТВТАС7SЕUL4994РІ від 08.12.2017 (а.с. 12).

Судом встановлено, що компенсація втрати позивачем частини доходів (щорічної допомоги на оздоровлення) у зв'язку з порушенням строків її виплати, нарахована та виплачена відповідачем не була.

21.12.2017 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації з вимогою нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати суми перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення з 01.01.2010, яку йому своєчасно не було виплачено з вини відповідача (а.с. 13).

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області листом від 28.12.2017 № 5759 відмовило позивачу у задоволенні вимог його заяви, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до діючого законодавства судове рішення виконано у повному обсязі, а індексація по даній справі № 2-а-1678/11 була не передбачена (а.с. 14).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюється нормами Закону України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон України № 2050-ІІІ), а також Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону України № 2050-ІІІ).

Виходячи із зазначеного, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до п. 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно абзацом першим п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації наведено у п. 3 Порядку № 159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Таким чином, основною умовою для виплати громадянам передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі щорічної допомоги на оздоровлення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи за виконанням судового рішення.

У правовій позиції, що міститься у Постанові Верховного суду України від 18.11.2014 у справі № 21-518а14 визначено, що основною умовою для виплати громадянину компенсації згідно ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів, у випадку, що такі виплати не мають разового характеру. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією у даному випадку - Управлінням праці та соцзахисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, добровільно чи на виконання рішення суду.

Згідно з ст. 48 Закону України від 28.02.1991, № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення відноситься до соціальних виплат і не має разового характеру тому підлягає до компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Як вже було зазначено раніше, постановою Олевського районного суду Житомирської області від 11.08.2018 у справі № 2-а-1678/11 Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, починаючи з 2010 року.

Однак виплата щорічної допомоги на оздоровлення нарахованої на виконання вказаної постанови суду відбулась лише 18.08.2017, про що свідчить виписка з банку по картковому рахунку позивача (а.с. 12).

Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 6 цього закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Стосовно періоду за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 3 3акону України № 2050-III, пунктів 1, 2, 4 Порядку № 159 компенсація за несвоєчасну виплату середньої заробітної плати пов’язана з реальною виплатою чи нарахуванням середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення. Раніше таких виплат право на неї (компенсацію) не виникає.

Зі змісту ст. 1 Закону України № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов’язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Статті 2, 3 Закону України № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, – один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону України № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У п. 4 Порядку № 159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов’язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

Як вже було зазначено, рішенням Олевського районного суду Житомирської області № 2-а-1678/11 від 11.08.2011 було зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення. Вказане рішення набрало законної сили 26.08.2011.

Таким чином, період за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів відповідачем становить: з 26.08.2011 до 18.08.2017.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка полягає у ненарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв’язку із порушенням строку виплати щорічної допомоги на оздоровлення та про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення, нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 11.08.2011 у справі № 2-а-1678/11, починаючи з 01.01.2010 до 18.08.2017, відповідно до Закону України № 2050-ІІІ та Постанови КМУ № 159 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність своїх дій щодо нездійснення позивачу нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв’язку із порушенням строків виплати щорічної допомоги на оздоровлення, а тому суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251 КАС України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (11002, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Льонозаводська, 11, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації (11002, Житомирська область, вул. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 03192610) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та виплату компенсації – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка полягає у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв’язку із порушенням строку виплати щорічної допомоги на оздоровлення – протиправною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення, нарахованої на виконання постанови Олевського районного суду Житомирської області від 11.08.2011 у справі № 2-а-1678/11, починаючи з 26.08.2011 до 18.08.2017 (дату виплати заборгованості), відповідно до Закону України № 2050-ІІІ та Постанови КМУ № 159.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення виготовлено: 21 квітня 2018 року.