Рішення № 73559189, 10.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Справа № 804/530/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.

за участю

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Першотравенського об’єднаного управління пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області, у якому просить визнати протиправним розпорядження Першотравенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенськ Дніпропетровської області від 21.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що хоча він і був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, однак дохід не отримував, а тому вважає, що надав відповідачу достовірні дані для призначення пенсії, а розпорядження про утримання 20 % його пенсійних виплат до повного відшкодування відповідачу переплати в розмірі 22944, 25 грн., яка виникла у зв’язку з неповідомленням про працевлаштування, - є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 було замінено відповідача з Першотравенського об’єднаного управління пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своєї позиції стверджує, що позивач неодноразово був письмово повідомлений про обов’язок повідомляти органи Пенсійного фонду України про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати: вступ на роботу, звільнення з роботи, реєстрації або зняття з обліку як фізичної особи-підприємця. Проте, позивач зазначений обов’язок не виконав, внаслідок чого необґрунтовано отримав переплату в розмірі 22944, 25 грн., яка виникла у зв’язку з неповідомленням про працевлаштування. Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваного розпорядження. Отже, відповідач вважає, що розпорядження є правомірним.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в адміністративному позові.

Відповідач надав суду клопотання здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом установлено, що ОСОБА_1 (далі - Позивач), відповідно до заяви про призначення пенсії, з 07.08.2015 року перебуває на обліку в управлінні, отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на час подання заяви продовжував працювати.

Під час подання заяви про призначення пенсії, позивач був ознайомлений під особистий підпис з "Пам'яткою пенсіонера". Позивач був попереджений про обов'язок повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати: про вступ на роботу, звільнення з роботи, реєстрації або зняття з обліку як фізичної особи-підприємця.

За документами пенсійної справи, Позивач відповідно до записів трудової книжки був звільнений з роботи 21.04.2016 року.

22.04.2016 року Позивач подав нову заяву про призначення/перерахунок пенсії, в якій особистим підписом засвідчив, що не працює. Інформація, що зазначена в вищезазначеній заяві в рядку "На сьогодні" "Працюю" та "зареєстрований як фізична особа-підприємець" закреслено. Під час подання заяви про призначення пенсії від 22.04.216 року, Позивач вдруге був ознайомлений під особистий підпис з "Пам'яткою пенсіонера".

При перевірці Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (інформація № 22 від 21.08.2017 року) встановлено, що позивач з 14.02.1994 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відповідно до повідомлення від 05.09.2017 року про проведення державної реєстрації, підприємницька діяльність ОСОБА_1 була припинена 05.09.2017 року.

Судом також установлено, що на підставі отриманої інформації та проведеного індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 (протокол від 22.08.2017 року), керуючись ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" управлінням було видано розпорядження від 21.08.2017 року про утримання переплати пенсії ОСОБА_1, що виникла за період з 22.04.2016 рік по 31.08.2017 рік в сумі 22944,45 грн.

Відповідно до розпорядження «по переплаті» 21.08.2017 року виявлена переплата, що виникла за період з 22.04.2016 рік по 31.08.2017 рік, причина: працевлаштування. Відповідно до цього розпорядження слід утримувати переплату відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 23.08.2017 року № 7357/05/18 управління повідомило ОСОБА_1 про утримання переплати в розмірі 20% від призначеної пенсії до повного відшкодування.

Позивач не погодившись з розпорядженням від 21.08.2017 року, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що Відповідно до ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, фізичні особи-підприємці, у тому числі — ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільгоспподаток), є застрахованими особами.

Відповіло до ч.3 ст.3 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року № 5067-VІ, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадженням підприємницької й інших видів діяльності, не заборонених законом.

Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців — це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізособою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до єдиного державного реєстру (ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року № 755- IV). Згідно із ч.3 ст.46 цього Закону, фізична особа позбавляється статусу підприємця із дати внесення до єдиного державного реєстру запису про реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.

Законом України від 02.03.2015 № 213-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" внесено ряд змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Згідно статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період роботи особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (на 01.04.2015 не менше — 1423,50грн). Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється.

Згідно ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи зазначене, а також встановлені під час судового розгляду обставини справи у сукупності, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного розпорядження від 21.08.2017 орган пенсійного фонду діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України, а позовні вимоги є необґрунтованими, не спростовують правомірність дій відповідача, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, підстави для компенсації позивачу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 13 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2