Постанова № 73555568, 05.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/823/18

Номер справи місцевого суду: 501/5174/15-ц

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

від позивача ОСОБА_4 – не з’явилися,

від відповідача директора агенції нерухомості «Квартал» – не з’явились,

від третьої особи ОСОБА_5 – не з’явилися,

переглянувши справу №501/5174/15-ц за позовом ОСОБА_4 до директора агенції нерухомості «Квартал» Високої Світлани Василівни, ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих коштів, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2017 року у складі судді Пушкарського Д.В., -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_4, звернувшись 16 грудня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, після уточнення вимог просила стягнути на свою користь з ОСОБА_7 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 41044,00 грн. (еквівалент 1655 доларів США), 112137,00 грн. (еквівалент 4060 ОСОБА_8), 52080,00 грн. (еквівалент 2100 доларів США), 3% річних від простроченого грошового зобов’язання в сумі 1612,51 грн., 4405,60 грн. та 2046,10 грн., на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.; стягнути на свою користь з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 768800,00 грн. (еквівалент 31000 доларів США), 55240,00 грн. (еквівалент 2000 ОСОБА_8), 3% річних від простроченого грошового зобов’язання в сумі 30204,36 грн. та 2170,25 грн., кошти витрачені на будівельні матеріали та виконання будівельних робіт в сумі 124000,00 грн. (еквівалент 5000 доларів США), на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн. (виділені матеріали: а.с.2-5, 27-29, 30-36).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 16 грудня 2015 року відкрито провадження у справі (виділені матеріали: а.с.1).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 липня 2017 року, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 41044,00 грн. (еквівалент 1655 доларів США), 112137,00 грн. (еквівалент 4060 ОСОБА_8), 52080,00 грн. (еквівалент 2100 доларів США), 3% річних від простроченого грошового зобов’язання в сумі 1612,51 грн., 4405,60 грн. та 2046,10 грн., на відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 768800,00 грн. (еквівалент 31000 доларів США), 55240,00 грн. (еквівалент 2000 ОСОБА_8), 3% річних від простроченого грошового зобов’язання в сумі 30204,36 грн. та 2170,25 грн., кошти витрачені на будівельні матеріали та виконання будівельних робіт в сумі 124000,00 грн. (еквівалент 5000 доларів США), на відшкодування моральної шкоди 25000,00 грн.; розподілено судові витрати (виділені матеріали: а.с.38-52, 53-65).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 жовтня 2017 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 6 липня 2017 року в частині вимог про стягнення 3% річних від суми 31000 доларів США, 3% річних від 2000 доларів США, коштів, витрачених на будівельні матеріали та виконання будівельних робіт, компенсації моральної шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (виділені матеріали: а.с.66-73).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2017 року справу після скасування судових рішень в касаційному порядку прийнято до свого провадження (виділені матеріали: а.с.78).

16 листопада 2017 року ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 (виділені матеріали: а.с.76-77).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2017 року за заявою ОСОБА_4 в порядку забезпечення позову накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (а.с.80).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалу про забезпечення позову скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у порушенні норм процесуального права при неповному з’ясуванні фактичних обставин справи.

В апеляційній інстанції надано Протокол №323696 від 28 березня 2018 року проведення електронних торгів та інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта ОСОБА_2, які підлягають дослідженню чи оцінці.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Перевіривши законність ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів (постанова Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року).

Заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2017 року справу після скасування судових рішень в частині вимог в касаційному порядку прийнято до провадження.

16 листопада 2017 року зареєстровано заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2 (виділені матеріали: а.с.76-77).

За обставинами справи позовні вимоги пред’явлено до двох відповідачів, проте заходи забезпечення позову застосовуються виключно до відповідача ОСОБА_2, при цьому без врахування співмірності застосування заходів забезпечення. Позивачем не вказано конкретний перелік майна, на яке необхідно накласти арешт, не вказана вартість майна, що підлягає арешту, відповідно, у суду відсутня можливість визначитися із співмірністю застосованих обмежень прав і свобод відповідача ОСОБА_2 та третіх осіб. Позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів впливу у вигляді арешту всього майна відповідача ОСОБА_2, в оскаржуваній ухвалі відсутнє обґрунтування прийнятого рішення щодо арешту всього майна ОСОБА_2

Справа на новий розгляд до суду першої інстанції надійшла після скасування в касаційному порядку судового рішення в частині. При попередньому розгляді справи вживались заходи забезпечення позову, необхідність вживати такі повторно не мотивована. Крім того, судове рішення в частині, що залишена без змін, звернуто до примусового виконання, в ході якого виконавцем також здійснено арешт майна ОСОБА_2 як боржника.

Таким чином, необґрунтованість заявником ОСОБА_4 необхідності забезпечення позову, не зазначення ціни позову, про забезпечення якого заявник просить, переліку майна, на яке просить накласти арешт, належність такого ОСОБА_2 та його місцезнаходження, не визначеність зі співмірністю заходів забезпечення позову заявленим вимогам тощо вказує на незаконність оскаржуваної ухвали та відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1,4 ч.1 ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів –

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2017 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_4 до директора агенції нерухомості «Квартал» Високої Світлани Василівни, ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_5 про стягнення безпідставно набутих коштів, відшкодування моральної шкоди – скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 квітня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_8