Постанова № 73551990, 19.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 311/2826/17 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/1414/18 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про стягнення коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, про стягнення коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві, посилаючись на те, що 28 січня 2002 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав кататравму у вигляді закритого компресійного перелому тіла 3-го поперекового хребця без пошкодження елементів спинного мозку, множинні забиття, садна тулубу, кінцівок.

Зазначає, що причинами нещасного випадку сталось пошкодження перекриття рудоперепускного східного №2 під час виконання масового вибуху, який не підлягає візуальному контролю, а також видача наряду на виконання робіт без уточнення стану виробіток та обладнання після виконання масового вибуху.

Довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №042061 від 08.07.2002 року йому встановлено трудове каліцтво та третю групу інвалідності, а також протипоказана важка фізична праця, тривала ходьба, робота на висоті.

Після неодноразових оглядів, довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №030275 від 21.07.2015 року йому остаточно встановлено трудове каліцтво та третю групу інвалідності безстроково, а також протипоказана важка фізична праця, тривалі статодинамічні навантаження.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АБ №0028756 від 21.07.2015 року йому визначено 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково у зв’язку з трудовим каліцтвом із потребою «Д» спостерігання у лікаря-невролога, стаціонарне лікування в спеціальних відділеннях 1-2 рази на рік, санаторно-курортне лікування, тростина.

Вказує, що внаслідок трудового каліцтва він зазнав значних фізичних і моральних страждань, ушкодження його здоров’я мають не відновлювальний характер, а його життя докорінно змінилось та втрачено можливість до повноцінного життя.

Зазначає, що внаслідок отриманого ушкодження здоров’я він позбавлений в повній мірі реалізації свого права на труд, заробляти достатні гроші для утримання родини та дітей .

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 250 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві та стягнути судові витрати по справі.

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з уточненою позовною заявою, уточнивши відповідачів по справі.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 16 листопада 2017 року залучено до участі у справі замість Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області його правонаступника – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

У грудні 2017 року ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги щодо розміру коштів в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, та остаточно просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь кошти в розмірі 256 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві та стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом у розмірі 50 000 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області судовий збір в дохід держави у розмірі 128 грн.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду та стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області кошти в розмірі 256 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.

У апеляційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував, що даний випадок не є страховим, тому безпідставно стягнув моральну шкоду з Фонду. Просить рішення суду скасувати та відмовити у позові до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

У відзиві на апеляційну скаргу Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» зазначає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, а висновки обставинам справи. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 17 березня 1997 року наказом №2134 прийнятий на роботу учнем підземного слюсаря чергового та по ремонту обладнання шахти «Експлуатаційна» ЗАТ «Запорізькій залізорудний комбінат», після неодноразових переведень, 03 березня 1999 року наказом №160 переведений підземним гірським робочим шахти «Експлуатаційна» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат».

З 2014 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» перейменовано в Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

28 січня 2002 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем ОСОБА_3 стався нещасний випадок, в результаті якого останній отримав кататравму у вигляді закритого компресійного перелому тіла 3-го поперекового хребця без пошкодження елементів спинного мозку, множинні забиття, садна тулубу, кінцівок.

ЗАТ «ЗЗРК» складені акт №2 від 30 січня 2002 року про нещасний випадок, на виробництві за формою Н-1 та акт від 30 січня 2002 року розслідування нещасного випадку за формою Н-5, згідно яких встановлено, що причинами нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3, стало пошкодження перекриття рудоперепускного східного №2 під час виконання масового вибуху, який не підлягає візуальному контролю, а також видача наряду на виконання робіт без уточнення стану виробіток та обладнання після виконання масового вибуху. Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці: гірничий майстер дільниці №13 шахти «Експлуатаційна» ОСОБА_5, який допустив виконання робіт в виробітку, що перебуває в зоні впливу масового вибуху без попереднього огляду місця робіт, чим порушив вимоги п.2.21 посадової інструкції, а також начальник дільниці №13 шахти «Експлуатаційна» ОСОБА_6, який видав наряд на виконання робіт без урахування фактичного стану гірничих виробіток і обладнання, чим порушив вимоги п.3.16 посадової інструкції.

Довідкою до акту огляду МСЕК серії АГ №042061 від 08.07.2002 року ОСОБА_3 вперше встановлено трудове каліцтво та третю групу інвалідності, а також протипоказана важка фізична праця, тривала ходьба, робота на висоті. Після неодноразових оглядів, довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №030275 від 21.07.2015 року ОСОБА_3 остаточно встановлено трудове каліцтво та третю групу інвалідності безстроково, а також протипоказана важка фізична праця, тривалі статодинамічні навантаження. Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АБ №0028756 від 21.07.2015 року ОСОБА_3 визначено 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково у зв’язку з трудовим каліцтвом із потребою «Д» спостерігання у лікаря-невролога, стаціонарне лікування в спеціальних відділеннях 1-2 рази на рік, санаторно-курортне лікування, тростина.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 був застрахованою особою, тому він має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Законом України від 28 грудня 2014 року, № 77-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 року, № 46-47, ст. 403 із наступними змінами) викладений в новій редакції: з назвою "Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності: 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначав, що 01 січня 2015 року вищезазначений Закон набрав чинності. Положеннями ч. 8 ст. 36 зазначеного Закону передбачено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що оскільки позивач звернулася до суду 26 жовтня 2017 року, тобто після набрання чинності вищевказаним законом, відповідальним є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

Виходячи з наведеного, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову частково та стягнення моральної шкоди з Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився і апеляційний суд, виходив з принципів розумності та справедливості, враховуючи фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, потребу останнього в медикаментозному. Інших доказів позивачем у апеляційній скарзі не наведено.

Колегія вважає, що з позивача на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області слід стягнути судовий збір за поданні апеляційної скарги, оскільки як зазначено вище до Фонду позов було заявлено безпідставно.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2017 року по цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту: «Позов ОСОБА_3 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» про стягнення коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом у розмірі 50000 /п’ятдесят тисяч/ гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» судовий збір в дохід держави у розмірі 128 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області судовий збір у сумі 1057 гривень 20 копійок.»

Дата складання повної постанови 23 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: