Ухвала суду № 73550850, 20.04.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1133/18

Провадження № 2-н/311/61/2018

20.04.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» квітня 2018 року Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» (м.Дніпрорудне вул.Героїв праці, 11, код ЄДРПОУ - 32597943) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН — 310696624),

В С Т А Н О В И В :

12.04.2018 року Комунальне підприємство «Дніпрорудненські теплові мережі» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу з наступних підстав.

Частиною третьою ст.19 ЦПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно відомостей реєстратора Дніпрорудненської міської ради від 16.02.2018 року, ОСОБА_2 — з 30.11.2017 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник КП «Дніпрорудненські теплові мережі» просить суд стягнути з боржника суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 35029,43 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 176,20 гривень, та яка виникла за період з 01.07.2014 року по 01.02.2018 року, що підтверджено витягом нарахувань за особовим рахунком № 3767 на ім”я ОСОБА_1, сформованим за адресою: АДРЕСА_1.

Заява про видачу судового наказу подана до суду 12.04.2018 року, а заборгованість заявник просить стягнути станом на 01.02.2018 року, за період часу з 01.07.2014 року, тобто поза межами строку позовної давності, встановленого законом для пред’явлення такої вимоги.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що із поданих документів вбачається порушення прав ОСОБА_2, оскільки нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснено за період, який перевищує три роки, тобто виходить за межі позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при постановлені судового наказу буде порушено право боржника щодо застосування позовної давності. Договір про збільшення позовної давності у письмовій формі з боржником не укладався, тому із заяви і поданих документів суд вбачає спір про право.

При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлені можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права. Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити Комунальному підприємству «Дніпрорудненські теплові мережі» у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст.165,166, 353 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.

Роз’яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_3