Ухвала суду № 73550540, 20.04.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 6 Справа номер №303/2204/18

Провадження №1-кс/303/651/18

УХВАЛА

Іменем України

20 квітня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

слідчий суддя Маргитич О.І.

при секретарі Білак Е.П.

з участю прокурора Галай М.М.

слідчого Мукачівського ВП ГУНП

в Закарпатській області ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070040000942 18 квітня 2018 року (кваліфікація частина 2 статті 15 – частина 3 статті 185 КК України), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

в с т а н о в и в :

20 квітня 2018 року слідчий СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням установлено, що 18 квітня 2018 року в період часу з 10:30 години по 11:30 годину ОСОБА_3, за попередньою змовою із невстановленою досудовим слідством особою, шляхом відчинення за допомогою спеціально заготовленого пристрою (відмички) для відкриття замків дверей квартири АДРЕСА_1 (Індустріальна) в місті Мукачево, проникли у вказану квартиру, звідки таємно викрали товарно-матеріальні цінності, а саме: годинник марки «Quants» золотистого кольору, браслет з металу жовтого кольору з кулоном виготовленого з золота, бувші у використані, вартістю 4000 гривень.

Однак, при виході з квартири ОСОБА_3 разом з невстановленою особою були зупинені потерпілим ОСОБА_5. В ході розмови з потерпілим останні, викинули викрадені речі на підвіконник в під’їзді будинку, між четвертим та п’ятим поверхами, та намагались з місця вчинення злочину втекти, однак ОСОБА_3 був затриманий потерпілим ОСОБА_5, у зв’язку з чим свої злочинні дії довести до завершення не змогли з причин що не залежали від їх волі.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, та невстановлена особа могли завдати потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 4000 грн.

Правова кваліфікація даних кримінальних правопорушень - частина 2 статті 15 частина 3 статті 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаної з проникненням в житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Тобто, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого відносно Цап

2 із 6

ОСОБА_6.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у справі доказами. Підозрюваний вчинив, кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

18 квітня 2018 року о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_3 фактично затриманий в порядку статей 208, 209 КПК України.

19 квітня 2018 року о 13 годині 32 хвилини ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 185 КК України.

Підозрюваний копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його обвинувачення отримав о 09 годині 30 хвилин 20 квітня 2018 року, що стверджується її особистим підписом, з участю захисника.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання просили задоволити, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. Підстави для обрання підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу, з урахуванням обставин вчиненого ним злочину відсутні, тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зазначивши, що підозрюваний будучи раніше судимим продовжує вчиняти злочини.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Свої доводи захисник мотивував відсутністю підстав (ризиків) застосування саме такого запобіжного заходу, тому просив обрати відносно підозрюваного більш м’який запобіжний захід. Також, ствердили що зі сторони захисту відсутні будь-які заперечення щодо обґрунтованості підозри відносно ОСОБА_3

Проте, захисник та підозрюваний в порядку статті 206 КПК України звернулися зі скаргою щодо неправомірності дії працівників поліції при затриманні особи. Зокрема зазначено, що з незрозумілих причин затриманому незаконно одягались кайданки, які в подальшому використовувались як один із способів катування. Намагаючись вибити зізнання, у вчиненні кримінального правопорушення, працівники поліції вчиняли насильницькі дії – затискали руки кайданками, завдавали побої по голові, тулубу, ребрах, використовували його безпорадний стан, оскільки на момент затримання ОСОБА_3 пошкодив ногу і йому було накладено гіпс.

Також, вказуючи на допущені порушення при затриманні, захисник ствердив що був допущений до свого підзахисного тільки після того, як здійснив телефонний дзвінок на «102» та повідомив про вказані обставини. У зв’язку з наведеним просять зобов’язати слідчого, в провадження якого перебуває кримінальне провадження, забезпечити проведення судово-медичного обстеження підозрюваного, доручити відповідному органу досудового розслідування встановити осіб, які вчиняли насильницькі дії та на якій підставі, ким саме та де утримувався підозрюваний до моменту складання відповідного протоколу.

Слід зазначити, що захисник та обвинувачений заперечили щодо факту причетності слідчого СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 до зазначених вище порушень.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника дослідивши матеріали кримінального провадження, слід прийти до наступного.

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

3 із 6

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

В судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення. Правова кваліфікація визначена за частиною 2 статті 15 – частиною 2 статті 185 КК України, за якою може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Наданими доказами підтверджується, що протокол затримання підозрюваної особи у вчиненні злочину щодо ОСОБА_3 складено 18 квітня 2018 року в період часу з 22 години 02 хвилини до 22 години 35 хвилин.

Слід зазначити, що матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно підозрюваного у вигляді тримання під вартою.

Крім того, стороною обвинувачення належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання слідчого у клопотанні на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 буде переховуватися від органу досудового слідства, незаконно впливати на потерпілого та свідків, чим перешкоджатиме встановленню істини в справі, мають характер припущення, та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні у справі "Харченко проти України" ( у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов’язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

В ході розгляду клопотання зі слів підозрюваного та захисника встановлено що ОСОБА_3, в порядку статті 89 КК України раніше не судимий, проживає з сім’єю, що свідчить про міцність соціальних зв’язків підозрюваного по місцю його постійного проживання. Також, наданими копіями свідоцтв про народження встановлено, що підозрюваний є батьком двох неповнолітніх дітей.

Таким чином, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу надає суду право застосувати більш м’який запобіжний захід,

4 із 6

зокрема у вигляді домашнього арешту.

Так, відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно вимог частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного, слід врахувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Враховуючи те, що прокурором та слідчим не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці.

Щодо поданої скарги в порядку статті 206 КПК України слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 4 статті 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.

Частина 6 статті 206 КПК України закріплює норму, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування щодо неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи, а органу досудового розслідування доручити розслідування викладених у заяві фактів, а також вжити заходів для забезпечення безпеки особи.

Слід зазначити, що визначені вище обов’язки слідчого судді мають основоположне значення у сфері дотримання прав людини і відповідальності держави перед людиною.

Звертаючись зі скаргою в порядку статті 206 КПК України захисник вказує на те, що відносно його підзахисного застосовувався психологічний та фізичний тиск. Проте, зовнішній вигляд підозрюваного не дає підстави вважати що під час його затримання було порушено вимоги законодавства. Щодо травмованої ноги, підозрюваний ствердив, що пошкодив її тікаючи з місця вчинення злочину, також, заперечив факт причетності слідчого СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 до

5 із 6

зазначених вище порушень.

Як зазначено вище, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні ним 18 квітня 2018 року злочину в період з 10 години 30 хвилин до 11 години 30 хвилин і був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення самим потерпілим. Проте, протокол затримання підозрюваної особи у вчиненні злочину складено 18 квітня 2018 року в період часу з 22 години 02 хвилини до 22 години 35 хвилин.

З метою перевірки доводів сторони захисту щодо застосування відносно ОСОБА_3 методів фізичного та психологічного впливу та порушень, які відбулися в ході затримання особи зі сторони працівників Мукачівського ВП ГУНП Закарпатської області слід доручити Мукачівській місцевій прокуратурі здійснити перевірку в межах даного повідомлення.

Слід зазначити, що прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо проведення судово-медичного обстеження та здійснення відповідної перевірки. При цьому зазначив, що тікаючи з місця вчинення злочину підозрюваний пошкодив ногу, тому йому було надано медичну допомогу - накладено гіпс, що в свою чергу потребувало відповідного часу.

Таким чином, скарга подана в порядку статті 206 КПК України підлягає частковому задоволенню. Слід доручити Мукачівській місцевій прокуратурі організувати перевірку повідомлення підозрюваного ОСОБА_3, наданого в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо застосування відносно нього методів фізичного та психологічного впливу та порушень, які відбулися в ході затримання особи зі сторони працівників Мукачівського ВП ГУНП Закарпатської області. Також, зобов’язати слідчого, в провадження якого перебуває кримінальне провадження забезпечити проведення судово-медичного обстеження підозрюваного.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 182, 183, 184, 194-196, КПК України слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070040000942 від 18 квітня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задоволити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці з дня винесення даної ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 на строк до 19 червня 2018 року такі обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місце фактичного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Строк дії ухвали слідчого судді до 19 червня 2018 року включно.

Скаргу захисника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_2 в порядку статті 206 КПК України - задоволити частково.

Доручити Мукачівській місцевій прокуратурі організувати перевірку повідомлення підозрюваного ОСОБА_3, наданого в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо застосування відносно нього методів фізичного та

6 із 6

психологічного впливу та порушень, які відбулися в ході затримання особи зі сторони працівників Мукачівського ВП ГУНП Закарпатської області.

Зобов’язати слідчого, в провадження якого перебуває кримінальне провадження забезпечити проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена в частині застосування запобіжного заходу до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя О.І.Маргитич