Постанова № 73548122, 14.12.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/18632/17

2-а/760/2236/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Коробенко С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок йому пенсії з урахуванням збільшення розміру преміювання до 90% посадового окладу відповідно до Наказу Міністерства оборони України №355 від 25.06.2011, та з урахуванням підвищення в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій.

Мотивуючи свої вимоги Позивач посилається на ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб», яка передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.

Враховуючи, що наказ Міністра оборони України №355 від 25.06.2011 підвищує премію діючим військовослужбовцям, Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії.

Крім того, Позивач стверджує, що він має статус учасника бойових дій, і редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції станом на день призначення йому пенсії (2002 рік) мав право на підвищення пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком. Внесення подальших змін до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», якими розмір підвищення до пенсії зменшено до 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, Позивач вважає звузило його права, а тому просить зобов'язати Відповідача перерахувати розмір його пенсії саме з урахуванням підвищення в сумі 150% мінімальної пенсії за віком.

Відповідачі направив до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення процедури правонаступництва після ліквідації головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та утворення нової юридичної особи - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Суд не вбачає підстав для зупинення провадження в даному випадку, оскільки клопотання належними документами не підтверджене.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ч.3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» визначений розмір видатків на утримання Збройних Сил України.

28 січня 2011 року пунктом 8 Наказу Міністра оборони України №50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік», виданого з метою організації виконання Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», передбачена премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 70 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних, - 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55 відсотків посадового окладу.

Згідно з наказом МОУ №355 від 25.06.2011 до зазначеного вище пункту 8 внесено зміни, і розмір премії іншим військовослужбовцям з 01.06.2011 встановлено на рівні 90% посадового окладу.

При цьому, у примітці до пункту 8 зазначено, що преміювання військовослужбовців центрального апарату МОУ та ГШЗСУ, органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністру оборони України та начальнику Генерального Штабу здійснюється за окремими рішеннями Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

Аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що премія, яку Позивач просив врахувати під час перерахунку йому пенсії, носить тимчасовий, а також індивідувальний характер (відповідно до особистого вкладу військовослужбовця в загальний результат служби у межах фонду преміювання), а тому постанова Кабінету Міністрів України №1294 та Наказ Міністра оборони України № 50 від 28.01.2011 з подальшими змінами не можуть бути підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Відтак, Відповідач, на думку суду, правомірно відмовив Позивачу у проведенні перерахунку його пенсії на підставі Наказів МОУ №50 та №355, оскільки для цього немає жодних законних підстав.

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 23 листопада 1995 року) передбачено, що учасникам бойових дій пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком. Зазначене положення діяло до 01 липня 2006 року.

Разом з тим, вищезазначеною статтею (в редакції Закону України від 05 жовтня 2005 року) передбачено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, з 01 липня 2006 року у відповідача відсутні правові підстави для здійснення підвищення учасникам бойових дій пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відтак, вимоги Позивача і в цій частині є не обгрунтованими.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання стороною копії постанови.

Суддя: