Ухвала суду № 7354721, 18.08.2008, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року серпня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Куриленка О.С

суддів Синельщікової О.В. Яковенко Л.Г. при секретарі Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1. ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною, стягнення суми першого внеску,

за апеляційними скаргами представника Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» - Седченко Олени Миколаївни на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 березня 2008 року про відкриття провадження у справі та на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 березня 2008 року про забезпечення позову.

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 березня 2008 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1. ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною.

Оскаржуваною ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 березня 2008 року накладено арешт на грошові кошти у розмірі 2651, 40 грн.. які знаходяться на розрахунковому рахунку 26001301160 у ВАТ «Державний Ощадний банк України».

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 березня 2008 року доповнено ухвалу від 06 березня 2008 року про забезпечення позову наступним чином: накладено арешт на грошові кошти у розмірі 2651, 40 грн.. які знаходяться на розрахунковому рахунку 26001301160 у ВАТ «Державний Ощадний банк України», ОКПО 21691356, МФО 300465.

В апеляційній скарзі на ухвалу про відкриття провадження у справі представник ЗАТ «АІСЕ Україна» - Седченко О.М. ставить питання про скасування ухвали і просить постановити нову ухвалу, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом не було взято до уваги, що відповідно

Справа № 22-ц-4308/2008 р.

Головуючий у першій інстанції Тимошенко К.Г. Доповідач Синельщікова О.В.

до статті 112 Цивільного процесуального кодексу України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність, а згідно зі статтею 22 додатку № 2 до угоди сторони домовились, що будь-який спір, що виникає з угоди і який необхідно вирішувати у судовому порядку, передається на розгляд суду у м. Кисві за місцезнаходженням фірми. Отже, враховуючи, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1. ОСОБА_2. не відноситься до справ, для яких встановлена виключна підсудність, вважає, що справа повинна розглядатися в Шевченківському районному суді м. Києва.

В апеляційній скарзі на ухвалу про забезпечення позову представник ЗАТ «А1СЕ Україна» - Седченко G.M. ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції, посилаючись на те. що ухвала незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідно до частини 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак, позивачами не надано жодних доказів того, що невжиття заходів у виді накладення арешту на грошові кошти утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду. Також, посилається на те. що у мотивувальній частині ухвали, в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 210 Цивільного процесуального кодексу України, не зазначено мотивів, з яких суд дійшов висновків про накладення арешту на грошові кошти, отже ухвала суду є немотивованою.

В запереченнях на апеляційні скарги позивачі просили їх відхилити як безпідставні.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачів, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги г необгрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява підсудна Центральному районному суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим і подана з додержанням вимог статей 119. 120 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з ухвалою суд)', як такою, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону.

Згідно з частиною 5 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Із позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що вони звернулися з позовом до Закритого акціонерного товариства , .АІСЕ Україна" про захист прав споживачів до Центрального районного суду м. Сімферополя. якому зазначена справа є підсудною відповідно до вимог частини 5 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України за місцем проживання споживача ОСОБА_1

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції на підставі положень частини 5 статті 110. статті 122 Цивільного процесуального кодексу України дійшов правильного висновку, що справа підсудна даному суду і обгрунтовано відкрив провадження у цивільній справі.

Доводи апелянта про те, що згідно з положеннями статті 22 додатку № 2 до угоди сторони домовились, що будь-який спір, що виникає з угоди і який необхідно вирішувати у судовому порядку, передається на розгляд суду у м. Києві за місцезнаходженням фірми, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені положення є такими, що час виникнення спору позбавляють позивача можливості реалізувати своє право по вибору підсудності за правилами частини 5 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 112 Цивільного процесуального кодексу України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Аналізуючи зазначену норму, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що договірна підсудність визначається відносно конкретної справи за наявним спором.

Відносно розглядаємого спору сторони у справі письмово підсудність не визначали, а тому підстави для повернення заяви за непідсудністю для звернення до належного суду за статтею 115 Цивільного процесуального кодексу України відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог статті 122 Цивільного процесуального кодексу України, підстав для скасування ухвати немає.

Задовольняючи заяву по забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішення заяви, вважає, що позов забезпечено судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону.

Відповідно до частин 1. З статті 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

. При апеляційному перегляді справи встановлено, що предметом позовних вимог є грошова сума у розмірі 2651, 40 грн.. яку позивач ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача як перший внесок.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Враховуючи, що спір має майновий характер, то колегія суддів погоджується із застосованим судом забезпеченням позову шляхом накладення арешту на спірну суму, яка є предметом позовних вимог і отримана відповідачем від позивача на виконання умов угоди, про недійсність якої також заявлено у суді.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий спосіб забезпечення є відповідним та співмірним позовним вимогам про стягнення суми.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303. 307, 312. 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах.

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» - Седченко Олени Миколаївни відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 березня 2008 року про відкриття провадження справі та ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 березня 2008 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 325. 327 Цивільного процесуального кодексу України.