Постанова № 7354508, 08.12.2009, Дружківський міський суд Донецької області

Справа №2а-1855 2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2009 року Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого – судді Лебеженко В.О.

при секретарі Слободкіній Т.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 2002 по травень 2009 року, щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період з 2004 по 2008 рік, разової грошової допомоги як інваліду війни за період з 2006 по 2008 рік, -

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому було встановлено 2-гу групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи.

02 липня 1996 року у нього народилась донька – ОСОБА_3, якій був наданий статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачені щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку в розмірі 100% мінімальної заробітної плати, встановленої на час виплат. Фактично відповідач сплатив йому за період з січня 2002 року по 31.03.2007 року по 6,40 грн., в квітні 2007 року – 11,52 грн., з травня 2007 по листопад 2008 року по 32 грн. Вважає, що за період з січня 2002 року по травень 2009 року УПСЗН Дружківської міської ради недоплатило йому щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку у сумі 27942 грн. 28 коп.

Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він як інвалід 2 групи набув право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач виплачує йому щорічну компенсацію значно меншому розмірі, в результаті чого за період 2004-2008 роки недоплата складає 10343,30 грн. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути недоотриману суму на оздоровлення за період 2004-2008 роки у розмірі 11183,30 грн.

Відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” йому був наданий статус ветерана війни. Цим Законом йому передбачена щорічна грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка повинна бути виплачена до 5 травня кожного року. Фактично відповідач виплатив за за 2006 рік - 330 грн., та за 2007 рік - 360 грн. та за 2008 рік – 400 грн. Вважає, що відповідач недоплатив йому щорічну допомогу як інваліду війни за 2006-2008 роки у сумі 8910,48 грн.

Таким чином, він вважає дії відповідача незаконними, так як при нарахуванні зазначених виплат відповідач користувався не спеціальними Законами, а Законами України „Про державний бюджет” на відповідний рік та постановами Кабінету Міністрів України і тому ці виплати були нараховані в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством.

Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку, щорічної компенсації на оздоровлення, щорічної грошової допомоги як інваліду війни незаконними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з січня 2002 року по травень 2009 року у сумі 27942 грн. 28 коп., щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період з 2004 року по 2008 рік у сумі 11183,30 грн. та недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни за 2006-2008 роки у розмірі 8910,48 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив. що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому було встановлено 2-гу групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. 02 липня 1996 року у нього народилась донька – ОСОБА_3, якій був наданий статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку, щорічної компенсації на оздоровлення, щорічної грошової допомоги як інваліду війни незаконними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з січня 2002 року по травень 2009 року у сумі 27942 грн. 28 коп., щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період з 2004 року по 2008 рік у сумі 11183,30 грн. та недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни за 2006-2008 роки у розмірі 8910,48 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечував та пояснив, що виплати на дитину шкільного віку та виплати на оздоровлення Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Щодо стягнення щорічної компенсації за 2007, 2008 рік, то на рахунок управління був накладений арешт, тому виплати за ці роки не проводились. Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України про Державний бюджет України. З метою реалізації положень даного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченою Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №177 від 18.02.2004 року, якою встановлено, щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченою цим Законом, у розмірах встановлених Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 рок №183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено розмір грошової допомоги інваліду війни 2 групи у сумі 400 грн.

Виплати на оздоровлення Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Щодо стягнення щорічної компенсації за 2007, 2008 рік, то на рахунок управління був накладений арешт, тому виплати за ці роки не проводились. Більш того, позивачем був пропущений строк для звернення до адміністративного суду передбачений ст.99 КАС України. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № 431623 від 27.02.2003 року (а.с.9).

Відповідно до висновку МСЕК серія ДОН-05 від 22.10.2007 року ОСОБА_1 була встановлена повторно друга група інвалідності, пов’язана з виконанням обов’язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС безстроково (а.с.17).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зазначені норми закону протягом 2004-2005 років були чинні і підлягають застосуванню.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2000-2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами від 17.06.2004 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” з наступними змінами, розмір мінімальної заробітної плати становить: з 01 січня 2004 року по 31 серпня 2004 року – 205 грн., з 01 вересня 2004 року – 237 грн., з 01 січня 2005 року – 262 грн., з 01 квітня 2005 року – 290 грн., з 01 липня 2005 року – 310 грн. на місяць, з 01 вересня 2005 року – 332 грн.

Статтею 81 закону України «Про державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 р. № 3235-15 встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 грн. на місяць, з 1 липня 2006 року – 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.

Статтею 76 закону України ««Про державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006р. № 489-V встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 1 квітня 2007 року – 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007р. – 460 грн.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року розмір заробітної плати з 01.01.2008 року складала 515 грн., 1 квітня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн. на місяць.

Однак слід відмітити, що дію частини четвертої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно мінімальної заробітної плати було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-1V, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем одноразової щорічної допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати у 2006 році, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2007 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки Рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006 року N 489-V в частині призупинення дії статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2007 рік з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2008 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2008 рік з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення від 29.12.2008 року (а.с.8) позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення:

- за 2004р. – 26,70грн. – 25.06.2005р.

- за 2005р. – 100 грн. – 21.06.2006р.

- за 2006р. – 100 грн. – 28.02.2007р.

Допомога на оздоровлення за 2007, 2008 роки не виплачена з приводу арешту розрахункового рахунку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 пояснив, що на день розгляду справи щорічна допомога на оздоровлення за 2007,2008 рік позивачу не виплачена, оскільки на розрахунковий рахунок накладений арешт.

При розрахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки позивачем розмір мінімальної заробітної плати був використаний у сумі 625 грн., що відповідає розміру мінімальної заробітної плати на 01.04.2009 року встановлений Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік” Враховуючи, що суд при розгляді справи не може вийти за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню щорічна допомога на оздоровлення за 2007, 2008 роки у сумі:

(625 х 5) х 2 = 6250 грн.

З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

за 2004 рік: в сумі 1423,30 грн. (290х5-26,7)

за 2005 рік: в сумі 1630 грн. (350х5-120)

за 2007 рік в сумі 3125 грн. (625х5)

за 2008 рік в сумі 3125 грн. (625х5)

Всього: 1423,30+1630+3125+3125 = 9303,30 грн. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2004,2005,2007,2008 роки.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоотриманих компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з січня 2002 року по квітень 2009 року, суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про народження серія І-НО №424750 ОСОБА_3 народилася 02.07.1996 року. Батьком зазначений ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно посвідчення серії Д № 828236 від 12.09.1996 року ОСОБА_3 набула статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с.9).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але починаючи тільки з 29 жовтня 2003 року відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, тому позовні вимоги про стягнення недоотриманих сум компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з січня 2002 року по жовтень 2003 року позивач пред’явив до неналежного відповідача.

Пунктами 6, 8 частиною 1 статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено щомісячна виплата мінімальної заробітної плати, дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи та щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;

Дана норма Закону протягом 2003 – 2005 рр. була чинна і підлягає застосуванню.

Згідно Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України №662/0/15-07/20 від 24.10.2007 року виплати на дітей шкільного віку слід проводити в період навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах (школах), оскільки після закінчення школи вони набувають іншого статусу (учнів закладів профтехосвіти, студентів, курсантів, та ін.).

Згідно довідки директора ОШ№12 від 02.12.2009 року ОСОБА_3 навчається у загальноосвітній школі І-ІІІ ступені №12 м.Дружківки, Донецької області в 8-В класі (а.с.19).

Однак, слід відмітити, що дію статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно мінімальної заробітної плати було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-1V, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем щомісячних виплат на дитину шкільного віку у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати за 2006 рік, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоотриманих щомісячних виплат на дитину шкільного віку за 2006 рік задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення недоотриманих щомісячних виплат на дитину шкільного віку за 2007-2008 роки, суд зазначає, що Рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» № 489-V від 19.12.2006 року та положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року в частині призупинення дії ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року була відновлена дія статті 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до інформації начальника УПСЗН Дружківської міської ради від 29.12.2008 року ОСОБА_1 були виплачені щомісячні компенсації сім’ям з дітьми:

з 01.01.2002 по 31.03.2007 року – по 6,40 грн.

з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року - 11,52 грн.

з 01.05.2007 року по 31.05.2009 року по 32 грн. (а.с.7,20).

Відповідно до Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік” від 26.12.2002р., Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами від 17.06.2004 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” з наступними змінами, розмір мінімальної заробітної плати становить: з 01.01.2003 року у розмірі 185 грн. на місяць, а з 01 грудня 2003 року по 31 серпня 2004 року – 205 грн., с 01 вересня 2004 року – 237 грн., з 01 квітня 2005 року – 290 грн., з 01 липня 2005 року – 310 грн. на місяць, з 01 вересня 2005 року – 332 грн.

Статтею 81 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 р. № 3235-15 встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 грн. на місяць, з 1 липня 2006 року – 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.

Статтею 76 Закону України ««Про Державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006р. № 489-V встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 1 квітня 2007 року – 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007р. – 460 грн.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року розмір заробітної плати з 01.01.2008 року складала 515 грн., 1 квітня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн. на місяць.

Відповідно до ст.55 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року складав 605 грн., а з 01.04.2009 року – 625 грн.

З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

за період з 01.11.2003 року по 31.12.2003 року:

185+205-6,4х2=377,20грн.

за період з січня 2004 року по грудень 2004 року:

(205х8-6,4х8) + (237х4-6,4х4)=1588,8+922,4=2511,20грн.

за період з січня 2005 по грудень 2005 року:

(262х3-6,4х3) + (290х3-6,4х3) + (310х2-6,4х2) + (332х4-6,4х4) = 766,8+850,8+807,2 +1298,4 = 3723,20грн.

за період з 09.07. 2007 року по 31.12.2007 року:

з 09.07.2007р. по 31.07.2007 р.: (420х5/31х23 – 6,4/31х23) ==311,61грн.

з серпня 2007р. по вересень 2007р.: 440х2 – 32х2=816 грн.

з жовтня 2007р. по грудень 2007р.: 460х3 – 32х3=1284 грн.

Всього: 2411,61грн.

за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року:

з 22.05.2008 по 31.05.2008р.: (525х50%/31х10)–(16,5/31х10)=84,68-5,32 = 79,36грн.

з червня 2008р. по вересень 2008р.: (525х50%)х4 – (16,5х4)=1050-66=984грн.

з жовтня 2008р. по листопад 2008р.: (545х50%)х2 – (16,5х2)= 545-33=512грн.

за грудень 2008р. (605х50%) – 16,5= 302,5-16,5=286 грн.

Всього: 3730,03грн.

за період з 01.01.2009 по 30,04.2009 року:

з січня 2009р. по березень 2009р.: 605х3 – 32х3 = 1719грн.

з квітня 2009р. по травень 2009р.: 625х2 – 32х2 = 1186грн.

Всього: 2905грн.

Таким чином сума недоплаченої щомісячної виплати на дитину шкільного віку передбаченої статтею 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з листопада 2003 року по грудень 2005 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року складає 16844 грн. 24 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення щомісячних виплат на дитину шкільного віку суд вважає необхідним відмовити.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення грошової допомоги як інваліду війни за період з 2006 по 2008 рік, суд виходить з наступного.

Згідно п.2 ч.2 ст.7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХІІ від 22.10.1993 року (з подальшими змінами та доповненнями) до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 набув статусу інваліда війни ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії Є № 043773 від 26.10.2007 року (а.с.9).

Згідно ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду встановлений ст.99 КАС України. Доказів про поважність пропуску зазначеного строку позивачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 30.09.2009 року (а.с.2-4), а представник відповідача наполягає на пропуску позивачем строку для звернення до суду встановленого ст.99 КАС України як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення щорічної допомоги як інваліду війни до п’ятого травня за період з 2006 по 2007 рік задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні вимоги стягнення грошової допомоги як інваліду війни за 2008 рік, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пункту 20 Розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, частина 5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, була викладена у новій редакції, згідно якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 рок №183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено розмір грошової допомоги інваліду війни 2 групи до п’ятого травня у сумі 400 грн.

Згідно рішення Конституційного Суду України №№10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнанні неконституційними.

Однак, враховуючи те, що рішення Конституційного Суду України було прийнято після закінчення строку проведення виплат даної допомоги, то на момент виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік (зарахування відбулося 16 квітня 2008 року а.с.6) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства, тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не має.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі викладеного, та керуючись Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 2002 по травень 2009 року, щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період з 2004 по 2008 рік, разової грошової допомоги як інваліду війни за період з 2006 по 2008 рік – задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки та щомісячної виплати на дитину шкільного віку за період з листопада 2003 року по грудень 2005 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року – незаконними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду 2 групи відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2004 рік у сумі 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) гривні 30 коп., за 2005 рік у сумі 1630 (одна тисяча шістсот тридцять) гривень, за 2007 рік у сумі 3125 (три тисячі сто двадцять п’ять) гривень 00 коп., за 2008 рік у сумі 3125 (три тисячі сто двадцять п’ять) гривень 00 коп. Всього у сумі 9303(дев’ять тисяч триста три) гривні 30 коп.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щомісячної виплати на дитину шкільного віку за період з листопада 2003 року по грудень 2005 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року у розмірі 16844 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 24 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошенні у судовому засіданні 8 грудня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 14 грудня 2009 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя