Постанова № 73543990, 18.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 640/8595/17

Провадження № 22-ц/790/1617/18

18 квітня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Піддубного Р.М.

за участю секретаря Дашковської Н.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2017 року(суддя Ніколаєнко І.В.) по цивільній справі №640/8595/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Київський відділ державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Київський відділ державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначає, що 23 липня 2008 року між ним та ВАТ «СВЕДБАНК» укладено Кредитний договір №2008/0708/55-047 на суму 99 000доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 липня 2008 року укладено Іпотечний договір (під заставу житлової нерухомості) №2008/0708/55-047-7-1, відповідно до умов якого в іпотеку передано квартиру 26 за адресою: м. Харків, Пушкінський в'їзд, 8.

25 лютого 2013 року між ПАТ «СВЕДБАНК» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, які виникають з Кредитного договору №2008/0708/55-047 від 23 липня 2008 року. 16 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги щодо вищезазначеного кредитного договору.

Внаслідок цих договорів ПАТ «Альфа-Банк» набув статусу кредитора за Кредитним договором М2008/0708/55-047 від 23 липня 2008 року.

У квітні 2017 року після отримання постанови державного виконавця йому стало відомо, що у межах виконавчого провадження № ВП 53074629 здійснюється реалізація арештованого майна, а саме квартири № 26 в будинку №8 в м. Харкові, Пушкінський в'їзд. Виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого напису, вчиненого 08 жовтня 2016 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2

Вважає цей напис таким, що не підлягає виконанню.

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова розглядається справа за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до нього про стягнення заборгованості, провадження у якій відкрито 07 жовтня 2014 року, тобто до вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Таким чином, на час вчинення виконавчого напису існував спір щодо розміру основного зобов’язання за кредитним договором.

Також, виконавчий напис вчинено не на оригіналі документу, що встановлює заборгованість, а на окремому нотаріальному бланку в порушення вимог чинного законодавства.

Банк намагається отримати декілька виконавчих документів, що може призвести до подвійного стягнення заборгованості.

Просить визнати таким, що не належить до виконання виконавчий напис, вчинений 08 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі за № 18344 (виконавчий напис вчинено на нотаріальному бланку НВА 706060) та стягнути судові витрати.

Представник відповідача ПАТ «Альфа-Банк» заперечував проти позову.

Треті особі Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_2 та представник Київського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у судове засідання не з’явилися.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що виконавчий напис відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивачем не було виконано вимогу Банку протягом тридцяти днів, нотаріусу були надані документи, що підтверджують безспірність заборгованості, тому він правомірно вчинив виконавчий напис та звернув стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зазначає, що на момент вчинення виконавчого напису існував спір щодо розміру заборгованості, про що свідчить існування у Київському ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області виконавчого провадження № ВП 52996506 по реалізації арештованого майна, а саме 64/100 частин квартири № 26 в будинку №8 в м. Харків, Пушкінський в'їзд, яка належить ОСОБА_3

Також, ПАТ «Альфа-Банк» не було надано документів у підтвердження розміру кредитної заборгованості, які передали ПАТ «АЛЬФА-БАНК» попередні кредитори за Кредитним договором №2008/0708/55-047.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що виконавчий напис щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає вимогам чинного законодавства.

Погодитись з таким висновком суду не можна.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 23 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» укладено кредитний договір №2008/0708/55-047, відповідно до якого позивач отримав кредит у сумі 99000 доларів США строком до 23 липня 2018 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 23 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» укладено договір іпотеки №2008/0708/55-047-Z-l, відповідно до умов якого в іпотеку передано квартиру №26 у буд.№8 по Пушкінському в’їзду у м.Харкові.

25 травня 2012 року між ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі- продажу прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта банк» відступлено право вимоги за кредитним договором №2008/0708/55-047 від 23 липня 2008 року.

16 червня 2012 року між ПАТ «Дельта банк» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір купівлі- продажу прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступлено право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1

01 вересня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» направлено ОСОБА_1 вимогу, в якій зазначено, що станом на 10 серпня 2016 року загальна сума заборгованості становить 100814,04 доларів США, з яких: за кредитом -59270,96 доларів США, за відсотками -17617,69 доларів США, по пені -23925, 39 доларів США.

08 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, яким у погашення заборгованості у сумі 76888,65 доларів США, з яких - 59270,96 доларів США- заборгованість за кредитом, 17617,69 доларів США- відсотки, звернуто стягнення на квартиру №26 в будинку №8 по Пушкінському в’їзду у м.Харкові. Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, спрямовані на задоволення вимог стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору за період з 10 лютого 2014 року по 10 серпня 2016 року.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» (надалі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - «Порядок вчинення нотаріальних дій», «Порядок»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

З матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2014 року ПАТ «Альфа Банк» пред’явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом станом на 10 травня 2014 року у сумі 59270,96 доларів США, відсотків - 1761 долар США.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 жовтня 2014 року відкрито провадження по цій справі.

Виконавчий напис вчинено щодо стягнення заборгованості за період з 10 лютого 2014 року по 10 серпня 2016 року у сумі 76888,65 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом -59270,96 доларів США, заборгованості за відсотками – 17617,69 доларів США.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 цей позов до цього часу не розглянутий і вкотре призначений до розгляду.

Посилається на те, що кредит передавався від одного Банку іншому, а потім вже ПАТ «Альфа Банк». Вони намагаються з’ясувати заборгованість і по тілу кредиту і по іншим нарахуванням.

За таких обставин вважати, що відстуні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – не можна, оскільки між сторонами існує спір щодо суми заборгованості.

Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Судові витрати підлягають перерозподілу згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №18344 про звернення стягнення на предмет іпотеки –квартиру №26 у житловому будинку №8 по Пушкінському в’їзду в м. Харкові.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 13 лютого 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків 263600818, місце реєстрації АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 1717 грн. 20 коп.( одна тисяча сімсот сімнадцять гривень двадцять копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий– А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

ОСОБА_4