Ухвала суду № 73543849, 10.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №635/4106/15-к Головуючий 1-ої інстанції: Березовська І.В.

Провадження № 11-кп/790/246/18 Доповідач: Савенко М.Є.

Категорія: ч.1 ст.296 КК України

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Савенка М.Є.,

суддів - Гришина П.В., Протасова В.І.,

при секретарі - Гончаровій А.Е.,

за участю прокурора - Крестьянінової І.А.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Харківського районного суду Харківської області від 15.05.2017р. відносно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_2, 29.01.1971р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, має дітей 2005р.н., раніше не судимий, мешкає за адресою: с. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Мирна, 6,

засуджений за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п’ятсот десять)грн.

На підставі ст.ст.49, 74 ч.5 КК України звільнений від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно вироку, 24.02.2015р. о 14год. 30хв. ОСОБА_2, знаходячись біля продуктового магазину, що розташований за адресою: с. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Радянська, 21, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків через образливий вислів ОСОБА_3 на його адресу в присутності його двох малолітніх дітей, умисно наніс потерпілому один удар кулаком в обличчя, в результаті чого заподіяв йому легке тілесне ушкодження у вигляді забитої рани на слизовій оболонці верхньої губи, від удару потерпілий впав на землю.

В апеляційній скарзі прокурор, в редакції додаткових доводів, просить вирок суду скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог процесуального закону, а також неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду фактичним обставина справи та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які вважали вирок суду правомірним, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Як вбачається з вироку суду (т.2 а.с.116-120), фактичні обставини справи встановлені у загальному порядку на підставі досліджених у суді доказах.

При цьому допитаний під час судового розгляду обвинувачений визнав себе винним в спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, щиро розкаявся та пояснив, що 24.02.2015р. повертався разом зі своїми двома малолітніми доньками зі школи додому. Проходячи повз продуктовий магазин, що розташований за адресою: с. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Радянська, 21, він побачив групу чоловіків, серед яких був і потерпілий. Потерпілий, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, побачивши у нього в руках дитячі рожеві рюкзаки, висловився на його адресу в образливій та принизливій формі з приводу цих рюкзаків. Чоловіки, які перебували поряд з потерпілим почали сміятися. На слова потерпілого він не відповів, проте така поведінка потерпілого, в тому числі в присутності його малолітніх дочок, викликали у нього почуття образи та бажання помститися. Він відвів дочок додому та через деякий час повернувся до магазину. Побачивши його, один із чоловіків почав тікати. Він вирішив, що це ОСОБА_3, оскільки за комплекцію був схожий на нього, та побіг за ним. По дорозі він підібрав дерев’яну палицю, якою, наздогнавши чоловіка, наніс йому два удари по ногам. Проте побачивши, що обізнався, він повернувся до магазину, де підійшов до потерпілого та наніс тому один удар кулаком в обличчя.

Вищенаведені показання обвинуваченого повністю знайшли своє підтвердження показаннями даними потерпілим ОСОБА_3 та допитаними у суді свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Вказані показання наведені у вироку і не оспорюють ся прокурором. Так, допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 зазначили, що не були очевидцями спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Свідок ОСОБА_5 зазначив, що був присутній при бійці, проте про механізм та спосіб утворення тілесних ушкоджень у потерпілого показати не може, оскільки перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Свідок ОСОБА_5 зазначала, що очевидцем спричинення потерпілому тілесних ушкоджень не була, а тільки бачила як обвинувачений наносив удари ОСОБА_8 предметом схожим палкою про що і самим обвинувачений не заперечує.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_10, не виключив можливості спричинення потерпілому тілесних ушкоджень за обставин, зазначених обвинуваченим, саме в наслідок удару кулаком в обличчя.

Тому, виходячи з конституційних положень закріплених у ч.3 ст.62 Конституції України проте, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь суд першої інстанції, за переконанням колегії суддів, правомірно прийшов до висновку про фактичні обставини вчинення злочину.

Крім того, суд першої інстанції виходив в тому числі із розміру отриманої рани на верхній губі потерпілого, а саме 0,9х0,2 см.

Таким чином, колегія суддів встановила, що висновки суду повністю підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду і при наявності суперечливих доказів, що мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні зазначене правове та логічне обґрунтування, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Отже ці апеляційні доводи прокурора не знайшли свого підтвердження.

Встановивши фактичні обставини даного кримінального провадження на підставі вищенаведених доказів, суд перекваліфікував дії обвинуваченого з ч.1 ст. 296 КК України на ч.1 ст.125 КК України посилаючись при цьому на Постанову Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006р. «Про судову практику у справах про хуліганство» яка звертає увагу суддів на необхідність розмежування хуліганства від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.

Оскільки фактичні обставини свідчать, що дії обвинуваченого були викликані саме неправомірною поведінкою потерпілого, а в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження прояв явної неповаги до суспільства з боку ОСОБА_2 з причин зазначених у вироку то колегія суддів приходить до висновку про правомірність перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.1 ст. 296 КК України на ч.1 ст.125 КК України.

Поряд з цим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що змінений обвинувальний акт (т.2 а.с.97-101) був складений та затверджений 14.04.2017р.

Як зазначено у журналі судового засідання від 14.04.2017р. (т.2 а.с.103) суд у зв’язку з необхідністю надання потерпілому зміненого обвинувального акту оголосив перерву до 12.05.2017р.

Згідно супровідного листа (т.23 а.с.105) суд першої інстанції направив потерпілому ОСОБА_3 змінений обвинувальний акт, а згідно розписки (т.2 а.с.107) потерпілий ОСОБА_3 особисто отримав рекомендований лист 27.04.2017р.

З наведених документів, колегія суддів робить висновок про відсутність істотного порушення вимог процесуального закону з боку суду у зв’язку із зміною обвинувачення на яке вказує прокурор.

Таким чином і ці доводи прокурора не знайшли свого підтвердження матеріалами кримінального провадження.

Крім того, прокурор у поданій апеляційній скарзі просив вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції проте жодної підстави для прийняття вказаного рішення встановленої ст.415 КПК України він не зазначив.

Звідси, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення вироку суду без змін оскільки апеляційною інстанцією не встановлені підстави для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Харківського районного суду Харківської області від 15.05.2017р. відносно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді