Вирок № 73539665, 23.04.2018, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

23.04.2018

394/806/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Партоліної І. П.

при секретарі: Довгій С.В.

з участю прокурора: Васильків І.М.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: Лінчевського Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ кримінальне провадження № 12014120000000333 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Розсохуватець Новоархангельського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, як такого, що не має судимостей,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 02 вересня 2017 року близько 00 години 30 хвилин, порушуючи вимоги п. п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (ПДР) (п. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння…;) перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався у темну пору доби по вулиці Лесі Українки в місті Новоархангельськ в напрямку вулиці Чкалова, ігноруючи вимоги п. п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР України (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ….., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) через наявний стан алкогольного сп'яніння позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, порушуючи вимоги п.п. 12.1 ПДР України (п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;) не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу.

Під час руху по рівній ділянці проїзної частини дороги, внаслідок недотримання безпечної швидкості руху в даних дорожніх умовах, не впорався з керуванням автомобіля та допустив виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини, а саме на ліве узбіччя по ходу його руху, після чого допустив наїзд на перешкоду у вигляді каменю з подальшим перекиданням керованого нам транспортного засобу на дах.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди:

- пасажир автомобіля ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 84 від 22.09.2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна нижче правого надколінника, яке має ознаки легких тілесних ушкоджень, а також закритої черепно-мозкової травми: рани на лобній ділянці справа, рани в ділянці правої брови, осаднення шкіри над бровою справа, рани на стінці носа справа, садна у правій скуловій ділянці на фоні якого рана, саден на правій щоці, верхній губі та підборідді справа, крововиливу під м'ягкі мозкові оболонки, набряку головного мозку, які мають ознаки тяжких як небезпечних для життя, і знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті.

Обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованому йому правопорушенні винним себе визнав повністю, не заперечував проти всіх фактичних обставин справи, які встановлені на досудовому слідстві і суду пояснив, що 01.09.2017 року він у себе вдома вживав спиртні напої, ввечері зателефонувавши до ОСОБА_4 і близько 17.00 години останній до нього прийшов для продовження спільного вживання спиртного.

Після закінчення наявності спиртних напоїв, ОСОБА_4 запропонував продовжити подальше розпиття і вони разом поїхали до магазину Руденка за придбанням спиртного.

Після покупки вони разом тривалий час відпочивали біля ставка по вул.Череднюка у смт Новоархангельську, розпаливши багаття та смаживши сало.

За весь день вживання алкогольних напоїв він вжив близько 300 грам горілки, а також пив пиво.

Коли вже було дуже темно і ОСОБА_4 добре сп'янів, він його посадив на пасажирське сидіння свого автомобіля ВАЗ 2103, сам сів за кермо авто і вони поїхали по вул.Л.Українки у смт Новоархангельську, де він автомобілем наскочив на камінь, який був на протилежній стороні вулиці по ходу його руху.

Просив вибачення у батька покійного.

На запитання сторони обвинувачення та захисника пояснив, що на досудовому слідстві у нього не було захисника, під час ДТП він був травмований, боліло все тіло, тоді він злякався і вину не визнавав.

Зараз він має підсобне господарство, земельну ділянку і має намір повністю відшкодувати шкоду потерпілому, оскільки він давав на поховання кошти батьку покійного ОСОБА_4.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 02.09.2017 року близько 01.00 години до нього зателефонувала його дочка і повідомила про подію. Він відразу поїхав на місце ДТП, де в той час вже були працівники поліції та МНС, побачив перевернуту догори машину, в якій був його мертвий син, якого потім забрала швидка допомога.

ОСОБА_2 був у нетверезому стані, держався за голову та сидів під парканом.

Обвинувачений просив у нього вибачення, двічі надавав кошти в сумі 18000 грн. та 10000 грн., претензій до нього немає ніяких, оскільки останній пообіцяв ще надати 20000 грн. і висловив позицію щодо того, щоб не позбавляти волі обвинуваченого, оскільки останній потім йому обіцяні кошти не заплатить.

Інші докази учасниками судового провадження не оспорювались.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином вчиненим з необережності і внаслідок якого наступила смерть потерпілого, особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, його вік, наявність у складі сім'ї повнолітноього сина 1994 року народження, матері похилого віку, задовільний стан здоров'я, матеріали досудової доповіді, на обліку в Кіровоградському обласному наркологічному диспансері не значиться та за медичною допомогою не звертався, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Також судом враховано, що в порушення вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, обвинувачений після вжиття спирних напоїв сів за кермо автомобіля, почав рух автомобілем, при цьому свідомо знав про заборону керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, однак легковажно розраховував на відвернення будь-яких суспільно- небезпечних наслідків свого діяння.

Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.

Інші обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд не знаходить, оскільки відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений із зізнанням про вчинення злочину до поліції не з'являвся, оскільки про вказаний факт було повідомлення чергового ДСНС Новоархангельського району, крім того поведінка обвинуваченого після вчинення злочину будь-яким чином не свідчить про його щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому суд вважає необхідним врахувати і те, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а повинно служити запобіганням до вчинення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням вищевикладених обставин та досліджених матеріалів в сукупності суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, судом враховано позицію потерпілого, який наголосив, що ніяких претензій до обвинуваченого не має та просив суворо його не карати, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 286 КК України без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки стороною обвинувачення до суду не надано доказів права керування транспортними засобами обвинуваченим.

Речові докази по справі суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі підлягають до стягнення із обвинуваченого.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 23 квітня 2018 року, взявши його під варту в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання термін його попереднього ув'язнення з 17.11.2017 року по 23.11.2017 року з розрахунку день за день.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави витрати, понесені за проведення експертиз в сумі 15459 грн. 00 коп.

Речовий доказ по справі- автомобіль ВАЗ 2103 номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на території Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГВУНП в Кіровоградській області за адресою вул.Слави 19 смт Новаоархангельськ повернути власнику відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу-ОСОБА_6.

Речовий доказ по справі- чохол з керма автомобіля ВАЗ 2103 номерний знак НОМЕР_1, який поміщено до полімерного пакету НПУ № 0003811 та частину обшивки салону з плямою РБК над місцем водія оглянутого автомобіля, яка запакована до паперового конверту-залишити при матеріалах справи.

Скасувати арешт на автомобіль ВАЗ 2103 номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_6, який накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06 вересня 2017 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: