Рішення № 73538729, 02.03.2018, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 374/155/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Ржищів

Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря –Маламан Я.О.,

представника позивача - (не з'явився),

відповідача - (не з'явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та переведення прав та обов'язків,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернувся до суду із указаним вище позовом, посилаючись на те, що 26 жовтня 2015 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 було укладено угоду про надання особистого кредиту № 500985844, відповідно до умов якої позивач зобов'язувався надати відповідачеві кредит у сумі 36 723 грн 63 коп. у строк з 26 жовтня 2015 року до 27 жовтня 2018 року. Відповідно до умов угоди відповідач зобов'язувався у порядку та на умовах, що визначені угодою, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені угодою та додатком 1 до неї - графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 36 723 грн 63 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача. У порушення умов угоди відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого станом на 25 травня 2016 року мав прострочену заборгованість за кредитом - 35 922 грн 05 коп., за відсотками - 2 828 грн 31 коп., по комісії - 1 376 грн 14 коп. У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючої кредитної угоди йому було нараховано неустойку, яка на 25 травня 2016 року становила - штраф - 1 000 грн.

Відповідно до умов угоди у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за угодою. На виконання умов угоди відповідачу була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та неустойкою.

У зв'язку із цим, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 41 126 грн 50 коп., а саме: за кредитом - 35 922 грн. 05 коп., по відсотках - 2 828 грн. 31 коп., по комісії - 1 376 грн. 14 коп., штраф - 1 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 грн.

17.08.2016 до Ржищівського міського суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору та переведення прав та обов'язків. Відповідач по справі ОСОБА_2 обґрунтовує свій зустрічний позов тим, що 29.11.2013 ПАТ "Альфа-Банк" на підставі кредитного договору № 500435042 надав йому кредит, на той час відповідач був ОСОБА_4, кредит у сумі 35 400 грн. 00 коп. Надання та підписання даного договору відбувалося за проханням ОСОБА_3, оскільки він пояснив, що йому потрібні гроші на пересадку нирки, а кредит йому не дають. ОСОБА_3 обіцяв, що буде вчасно сплачувати кредит та що позивач і не знатиме коли він погаситься. Відповідачу стало шкода ОСОБА_3 і він погодився, що й призвело до надання йому кредиту на своє ім'я. Влітку 2014, коли з банку відповідачу почали надходити листи та телефонні дзвінки про те, що в нього виникла кредиторська заборгованість. ОСОБА_2 почав його шукати, а коли знайшов, той пояснив, що в нього виникли тимчасові труднощі і він обов'язково сплатить всі борги. 13.09.2014 ОСОБА_3 повіз відповідача до м. Києва, де він знову підписав кредитний договір № 500959789 на суму 35 124 грн. 05 коп., який погасив попередній кредит та, як пояснив відповідачу представник банку, давав відстрочку по сплаті попереднього кредиту. На початку 2015 року до ОСОБА_2 знову почали телефонувати, надсилати листи, тому він знову звернувся до ОСОБА_3 25.10. 2015 той знову повіз відповідача у м. Київ, де він знову підписав договір № 500985844 на суму 36 723, грн. 63 коп., як знову пояснив представник банку це була також реструктуризація боргу. Цього разу ОСОБА_3 знов запевнив відповідача про погашення взятого кредиту в повному обсязі. Разом з тим у 2015 році відповідачу стало відомо, що ОСОБА_3 таким чином взяв кредити ще в 14-ти осіб, ввівши їх в оману, як і його. Дехто з них зверталися в поліцію та прокуратуру. Відповідач знов зустрівся з ОСОБА_3, який просив нікуди не звертатись та обіцяв все владнати за допомогою реструктуризації боргу, який він сплатить. Оскільки відповідач на цьому не розуміється, то йому нічого не залишалося, як знов поїхати і оформити реструктуризацію боргу. Підписані документи ОСОБА_5 не читав. Тепер відповідач розуміє, що це є порушенням закону. Тому, лише після отримання позовної заяви, відповідач дізнався, що і 13.09.2014, і 26.10.2015 він підписав кредитні договори, які йшли автоматично на погашення попередніх кредитів. Таким чином, волевиявлення відповідача на підписання кредитних договорів не було вільним та не відповідало його внутрішній волі. Крім того, відповідач пояснює, що банк у своєму позові стверджує, що надання йому кредиту у сумі 36 723 грн. 63 коп. підтверджується випискою з його особового рахунку, але додана до позову виписка, зовсім не свідчить про те, що він отримав ці кредитні кошти. Враховуючи вищевикладене, зрозуміло, що ОСОБА_3 особисто здійснюючи сплату грошових коштів банку за зазначеними вище договорами, то фактично виконував зобов'язання за кредитним договором, крім того отримав від банку зазначені договори, що дає підстави стверджувати про можливість переведення та покладення його прав та обов'язків на ОСОБА_3 Враховуючи викладене, відповідач по справі просив кредитний договір № 500985844 від 26.10.2015 визнати недійсним, його права та обов'язки за кредитним договором № 500985844 від 26.10.2015 перевести на ОСОБА_3 по справі, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Альфа-Банк" про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості за договором № 500985844 від 26.10.2015 у розмірі 36 723 грн. 63 коп. відмовити, судові витрати стягнути на користь ОСОБА_5 з відповідачів по зустрічному позову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіславши заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника на підставі наявних доказів та матеріалів. Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 представником позивача позиція не висловлена.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився з поважних причин.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Судом з досліджених письмових доказів по справі встановлено наступне.

26 жовтня 2015 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 (а.с. 14-15) було укладено угоду про надання особистого кредиту № 500985844. Сума кредиту складає 36 723 грн 63 коп., процентна ставка за користування кредитом - 15,99 % річних, дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій - 27.10.2018 року. Пунктом 7 угоди передбачено, що платежі за повернення кредиту, сплату процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за угодою про надання кредиту банк пропонує здійснювати щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених угодою про надання кредиту та відповідно до Графіку платежів (а.с. 17).

Із розрахунку поданого Банком судом встановлено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором № 500985844 від 26 жовтня 2015 року станом на 25 травня 2016 року становить 41 126 грн 50 коп, з яких: за кредитом - 35 922 грн. 05 коп., по відсотках - 2 828 грн. 31 коп., по комісії - 1 376 грн. 14 коп., штраф - 1 000 грн. 00 коп (а.с.19).

Згідно з випискою по особовим рахункам з 26 жовтня 2015 року по 25 травня 2016 року встановлено, що ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 36 723 грн 63 коп. (а.с.20).

Згідно вимоги про повернення кредиту № 44106-102 від 23 травня 2016 року, ОСОБА_2 було надіслано вимогу Банку про дострокове повернення кредиту з повідомленням про розмір заборгованості (а.с.21-22).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На даний час заборгованість по договору боржником не погашена.

Банк виконав в повному обсязі всі зобов'язання перед позичальником, надавши кредит у повному обсязі в порядку, визначеному кредитним договором, а боржник в свою чергу зобов'язання, передбачені кредитним договором не виконав, заборгованість та відсотки за користування кредитом не сплатив, чим порушив договірні зобов'язання перед позивачем, а також ст. ст. 526, 530, 1049, 1054 ЦК України.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач, указуючи на істотні порушення умов договору відповідачем, просив стягнути розмір нарахованої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову Банку у повному обсязі та про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача розміру заборгованості за кредитним договором, яка складає 41 126 грн 50 коп., з яких: 35922 грн 05 коп. - заборгованість за кредитом, 2828 грн 31 коп. - заборгованість по відсотках, 1376 грн 14 коп - заборгованість по комісії, 1000 грн - штраф.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд не приймає до уваги надану відповідачем на підтвердження заперечень проти позову копію розписки ОСОБА_3 від 11 жовтня 2016 року (а.с.82 б), у якій ОСОБА_3 зобов'язувався повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 35 400 грн, взяті ним в "Альфа-Банк" як кредитні кошти згідно кредитного договору № 500435042 від 29 листопада 2013 року, одночасно роз'яснюючи відповідачу в порядку ч. 1 ст. 4 ЦПК України його право звернення до суду з позовною заявою про стягнення боргу згідно розписки.

Що стосується поданої відповідачем ОСОБА_2 копії його заяви до Голосіївського управління НП у м. Києві про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 190 КК України, то суд не може прийняти цю заяву як доказ на підтвердження позовних вимог за зустрічним позовом, оскільки відповідачем не доведено, що стосовно ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження, а відповідач визнаний потерпілим за цим кримінальним провадженням.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ст. 81 ЦПК України, відповідач не довів своїх заперечень проти позову, не надавши доказів із посиланням на закон та укладений між сторонами кредитний договір на підтвердження своїх заперечень щодо неправомірності укладення договору. Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог за зустрічним позовом. Тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду та підтверджений документально (а.с.1), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти на відшкодування судового збору в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 549, 610, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", який розташований за адресою: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість згідно кредитного договору № 500985844 від 26 жовтня 2015 року у розмірі 41 126 (сорок одна тисяча сто двадцять шість) гривень 50 копійок, з яких: 35 922 грн 05 коп. - заборгованість за кредитом, 2 828 грн 31 коп. - заборгованість по відсотках, 1 376 грн 14 коп - заборгованість по комісії, 1 000 грн - штраф.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", який розташований за адресою: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень на відшкодування судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та переведення прав та обов'язків,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд Київської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя