Постанова № 73536511, 17.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/801/18 Справа № 203/5436/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 5

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Попазовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Крайт» на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крайт» до ОСОБА_2 про визнання права власності, –

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ТОВ «Крайт» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачкою було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 в буд. 85 по пр. Олександра Поля в м. Дніпрі. Під час дії договору оренди за згодою з відповідачкою позивачем за власний рахунок було проведено реконструкцію отриманого нежитлового приміщення, у зв’язку з чим вартість об’єкту оренди істотно збільшилась. Тому позивач просив визнати його співвласником (право спільної часткової власності) нежитлового приміщення №1 в будинку 85 по пр. Кірова (ОСОБА_3) у м. Дніпро на підставі ст. 778 ЦК України..

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Крайт», посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що стверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки відповідачу, яка долучена до матеріалів справи, а також письмовою розпискою представника позивача на аркуші справи 200.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідачці на праві власності належить нежитлове приміщення №1 в будинку 85 по просп. Олександра Поля в м. Дніпро на підставі свідоцтва про право власності, яке видане 17.09.2009 року виконкомом Дніпропетровської міської ради замість договору купівлі-продажу від 31.01.2002 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №78616817 від 23 січня 2017 року (а.с. 128-129).

В обгрунтування позову позивач посилається на укладення з відповідачкою договору оренди зазначеного нерухомого майна, однак належних та допустимих доказів щодо змісту вказаного договору оренди позивачем ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції не представлено.

Посилаючись на проведення поліпшення вказаного нежитлового приміщення, позивач просить визнати його співвласником нерухомого майна на підставі ст. 778 ЦК України.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно ст. 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

За змістом ч. 4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів.

За статтею 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ч.ч. 2, 4, 5 ст. 357 Цивільного кодексу України якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

З урахуванням змісту апеляційної скарги, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року витребувано у позивача докази наявності згоди ОСОБА_2 на здійснення позивачем поліпшення нежитлового приміщення №1 в будинку 85 по просп. Олександра Поля в м. Дніпро, а також витребувано у сторін письмові докази укладення між ТОВ «Крайт» та ОСОБА_2 договору оренди вказаного нежитлового приміщення.

Копії вказаної ухали вчасно отримані сторонами, однак, належним чином ухвала не виконана, докази наявності згоди ОСОБА_2 на здійснення позивачем поліпшення нежитлового приміщення №1 в будинку 85 по просп. Олександра Поля в м. Дніпро а також примірник договору оренди вказаного приміщення суду не надані.

Судом встановлено, що відповідач визнає факт укладення з позивачем договору оренди вищевказаного нежитлового приміщення, що стверджується змістом письмової заяви представника відповідача на адресу апеляційного суду від 27.12.2017 року; фактом пред»явлення у серпні 2015 року ОСОБА_2 позову до ТОВ «Крайт» про розірвання договору оренди вказаного вище нежитлового приміщення (провадження у даній справі №203/4724/15-ц (провадження 2/0203/27/2018) закрито ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2018 року) (а.с. 180, 189 – 191).

Представлені відповідачем копія акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 27.02.2007 року; копія висновку про вартість матеріальної шкоди спричиненої орендарю пошкодженням майна за вищевказаною адресою за лютий 2012 року; копії актів №1, №2, без номеру, №4 виконаних підрядних робіт в офісі по вул. Кірова, 85 у м. Дніпропетровську за лютий, квітень 2006 року, лютий 2007 року; копія акту стану приміщення (без зазначення адреси) від 06.12.2005 року, де ОСОБА_4 зазначено у якості орендодавця, а ТОВ «Крайт» орендарем; копії банківських виписок за лютий-березень 2006 року; копія скарги ТОВ «Крайт» на бездіяльність старшого слідчого АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за ст. 303 КПК України та копія ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2016 року, якою зазначену скаргу задоволено, визнано бездіяльністю дії слідчого, які полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна, особі у якої її було вилучено, що долучені до матеріалів справи, - не містять інформації щодо умов договору оренди спірного нерухомого майна та не містять доказів наявності згоди відповідачки на поліпшення позивачем вказаного майна.

Згідно листа АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області №45.1/СВ-4121 від 13.11.2017 року, в ході проведення обшуку 17.12.2015 року в офісі ТОВ «Крайт» договір (договори) оренди приміщення №1 в будинку 85 по просп. Олександра Поля в м. Дніпро, що укладені між ОСОБА_2 та ТОВ «Крайт» - не вилучались (а.с. 193).

Враховуючи викладене, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши непредставлення позивачем доказів наявності згоди відповідачки на проведення позивачем поліпшення нежитлового приміщення №1 в будинку 85 по просп. Олександра Поля в м. Дніпро; встановивши непредставлення позивачем доказів, що за його участі, у зв»язку з ремонтними роботами у вищевказаному житловому приміщенні, була створена нова річ, враховуючи, що відповідної технічної документації на підтвердження такої позиції позивачем не надано, клопотань про призначення судової експертизи позивачем не заявлено; приймаючи до уваги, що у позовній заяві позивачем не конкретизовано розмір частки на яку він претендує у праві власності на спірне нерухоме майно, враховуючи, що клопотання про призначення відповідної судової експертизи позивачем не заявлено, - місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв»язку з недоведеністю.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального чи процесуального права, що призвели до неправомірного вирішення справи по суті, а зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Колегія звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з іншим позовом, з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Крайт» – залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді