Постанова № 73536506, 17.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2945/18 Справа № 183/7765/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Попазовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Компанії «ОСОБА_4 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, –

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2015 року відкрито провадження у даній справі за позовом ОСОБА_3 до Компанії «ОСОБА_4 ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння. В подальшому до участі у справі у якості відповідача залучено ОСОБА_5 та у якості третіх осіб ОСОБА_6 і ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на залучення його місцевим судом до участі у даній справі у якості третьої особи, зазначає про порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської з позовом до відповідачів - Компанії «ОСОБА_4 ЛТД» (Беліз) та Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), в якому просить:

- витребувати з незаконного володіння компанії «FiLLiantra Commerce Ltd.» «Філіантра Комерс ЛТД.» на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 (ринкова вартість квартири – 2600200,24 грн., згідно звіту про оцінку майна на а.с. 24 у т. 1);

- витребувати з незаконного володіння компанії «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ОСОБА_4 ЛТД.» на користь ОСОБА_3 паркувальні місця №22 та №1, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, 15, приміщення №31;

- витребувати з незаконного володіння компанії «ЕМРЕХ GROUP LTD» «ОСОБА_4 ЛТД.» на користь ОСОБА_3 нежитлове приміщення - комплекс, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 100 (ринкова вартість 22 342 839,00 грн., згідно звіту про незалежну оцінку майна на а.с. 23 у т. 1);

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 10 березня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр № 539;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 31 березня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр №903;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 31 березня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр №904;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 31 березня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр №905.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз’яснено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

Також, згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», зокрема, якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто наявні вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що позов пред’явлено з приводу нерухомого майна, основна частина якого (нежитлове приміщення — комплекс, площею 1103,3 кв.м., ринкова вартість якого дорівнює 22 342 839,00 грн.) знаходиться по вул. Радянській, 100 у м. Новомосковську Дніпропетровської області, колегія дійшла висновку, що суддя місцевого суду відкрив провадження у даній справі з дотриманням правил виключної підсудності, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні (а.с. 3-5, 23 т.1).

Колегія звертає увагу, що матеріали цивільної справи не містять доказів вирішення у суді першої інстанції питання щодо роз»єднання позовних вимог.

Отже, оскаржувана ухвала постановлена у відповідності з вимогами процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2015 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді