Ухвала суду № 73536148, 23.04.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1527/14-ц

Провадження № 2-п/188/7/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від заявника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 13.10.2014р., посилаючись на те, що він не отримував оскаржуваного рішення, про його існування дізнався лише в березні 2018 року, отже не міг у встановлені чинним законодавством строки звернутися з відповідною заявою. Зазначив, що про існування рішення суду дізнався тільки після ознайомлення свого представника з матеріалами справи в березні 2018 року. Просить скасувати заочне рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що повістки суду про виклик у судові засідання, які направлялись на його адресу судом, він отримував, про існування спірної справи йому було відомо ще у 2014 році, оскільки він приходив до суду і особисто отримував повістку про виклик у судове засідання, яке відбулося 13.10.2014 року. При отриманні повістки в суді він зазначав про певні відносини, які у нього колись існували з ПАТ КБ «ПриватБанк», отримав пораду особисто все перевірити у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» та, з’ясувавши всі питання, з’явитися у судове засідання 13.10.2014 року. Між тим, як пояснив заявник в судовому засіданні, він вирішив не з’ясовувати спірні питання з ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки вважав, що нікому нічого не заборгував, і більше до суду не з’являвся, так як не вважав це за потрібне. Крім того, заявник повідомив, що оскаржуване рішення поштою отримав його брат, який на час винесення рішення проживав ІНФОРМАЦІЯ_1, і особисто передав йому судове рішення. До того ж, після набрання рішенням чинності його викликали до виконавчої служби та повідомляли про наявність судового рішення і боргу, який необхідно сплатити, про сплату якого заявник погодився і станом на листопад 2017 року сплатив його в повному обсязі, вважаючи існуючу заборгованість відсотками за попереднім кредитом. Просить скасувати заочне рішення суду з підстав, викладених у заяві, зазначивши при цьому, що отримавши спірне рішення у 2014 році він його не оскаржував, оскільки вважав, що у разі існування боргу його дійсно необхідно сплачувати, що він і зробив станом на листопад 2017 року.

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, будь-яких клопотань до суду не надійшло.

Зважаючи на строк розгляду заяви про перегляд заочного рішення, встановлений ч. 2 ст. 286 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі представника Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк».

Суд, заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився у судове засідання та (або) не повідомив про причину неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до матеріалів справи позовна заява про стягнення заборгованості надійшла до суду 09.09.2014 року.

Судові засідання були призначені на 16.09.2014р., 29.09.2014р. та 13.10.2014р., в жодне з яких відповідач не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить як повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.09.2014р. (а.с. 33), так і особиста розписка відповідача про отримання ним повістки (а.с. 37).

Факт отримання ним судових повісток заявник не заперечував, як і особисто підтвердив те, що рішення суду ним також було отримано власноруч від брата, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 47).

Отже, факт обізнаності заявника про існування спору, а в подальшому і судового рішення, підтверджується як матеріалами справи, так і його поясненнями в судовому засіданні.

Також в судовому засіданні встановлено, що 23.11.2017 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 13 638, 78 грн., як таке, що виконано фактично.

Цей факт заявник також підтвердив особисто в судовому засіданні.

Отже, дослідивши матеріали справи, перевіривши та з’ясувавши всі обставини, що мають значення при розгляді вказаної заяви судом встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки виключно з тих підстав, що не вважав за потрібне вчинити вказані дії.

Будь-яких об’єктивних причин неявки та ненадання до суду документів, які, на його думку, мали б значення для правильного вирішення справи, в судовому засіданні не встановлено.

До того ж, як зазначив заявник в судовому засідання, виконуючи рішення суду з 2014 року по 2017 рік у нього не виникло сумнівів в тому, що сплачувана ним заборгованість нарахована неправомірно, будь-яких сумнівів щодо її походження у нього не виникало.

Крім того, слід зазначити, що неможливість присутності в судовому засіданні відповідача будь-яким чином не позбавляє його можливості надати до суду свої заперечення проти позову (у разі наявності останніх), а також всі наявні докази в підтвердження своїх доводів, які, на його думку є необхідними для вирішення спору, право на що чітко визначено ЦПК України.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи із вищевикладеного суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на заявника.

Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2