Рішення № 73535947, 03.04.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1231/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Нанічкіної Н.М.

з секретарями судового засідання – Ганоченко Л.В., Івановою О.А.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представників позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_4,

представника відповідача – ОСОБА_5,

представника органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради –

ОСОБА_6;

представника органу опіки та піклування виконкому Нікопольської міської ради –

ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи:орган опіки та піклування Марганецької міської ради Дніпропетровської області, служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини з позивачкою та встановлення перехідного періоду проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача, відповідача та представників третіх осіб.

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визначити місце проживання її малолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Тіниста, будинок № 35, та зобов’язати відповідача негайно передати їй доньку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 листопада 2016 року вона та відповідач зареєстрували шлюб. 11 листопада 2016 року у них народилася донька ОСОБА_8. За вимогою відповідача вона вимушена була піти працювати. За дитиною доглядала його мати, з якою вони проживали разом у ІНФОРМАЦІЯ_2. 16 травня 2017 року відповідач на місце її роботи привіз її особисті речі та попередив, що дитини вона більше не побачить. З того часу вона не має спокою, бо дуже любить свою доньку і бажає, щоб її дитина проживала з нею. Вважає, що відсутні підстави для відібрання у неї семимісячної дитини: вона проживає разом з батьками, за місцем проживання характеризується позитивно, умови проживання для дитини перевірені службою у справах дітей. Спір про дитину розглядався на засіданні органу опіки та піклування Марганецького міськвиконкому, який прийняв рішення на користь відповідача.

13 жовтня 2017 року позивачем було надано доповнення до позовної заяви, яким обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на рішення Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16.

16 березня 2018 року позивачем в судовому засіданні було надано доповнення до позовної заяви про визначення місця проживання дитини, в якій вона просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: будинок № 35 по вул.Тіниста в м.Нікополь Дніпропетровської області. Після оголошення судом рішення по справі встановити перехідний період проживання дитини: перший тиждень після оголошення рішення дитина проживає по парним числам з матір’ю, по непарним – з батьком; другий тиждень дитина проживає з батьком: середа, субота, інші дні тижня – з матір’ю; третій тиждень дитина проживає з батьком: субота або неділя по вибору батька, інші дні – з матір’ю. В подальшому ОСОБА_1 надає можливість ОСОБА_4 спілкуватися з дитиною у зручний для сторін час.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 просили відмовити у позові та залишити дитину з батьком. Відповідач зазначив, що дитина проживає разом з ним та бабусею. ОСОБА_1 у житті, вихованні, лікуванні дитини участі не приймає, дитиною майже не цікавиться. На першому місці у позивачки робота, де вона «пропадає» цілодобово. Дитина потрібна не позивачці, а її матері – ОСОБА_9

В судовому засіданні 12 грудня 2017 року представник відповідача ОСОБА_5 заявив, що ОСОБА_4 пропонує ОСОБА_1 укласти мирову угоду і надав заяву про затвердження мирової угоди.

Позивач заявила, що відмовляється від укладення мирової угоди.

Представник органу опіки та піклування Марганецької міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити в позові, залишити дитину батьку ОСОБА_4, оскільки він приділяє належну увагу доньці.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області просила задовольнити позовні вимоги, оскільки дитині краще буде проживати з матір’ю.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

Мотивувальна частина рішення.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина 2 вказаної статті передбачає, що ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив такі факти.

15 листопада 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб (а.с.7). На час розгляду даного позову шлюб між сторонами не розірвано.

11 листопада 2016 року народилася ОСОБА_8.

Батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.8).

ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 разом зі своєю матір’ю ОСОБА_10 та донькою ОСОБА_8.

Згідно довідки голови квартального комітету № 33 м.Нікополь ОСОБА_11 від 23 травня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає в м.Нікополь, вул.Тіниста, 35 з 16 травня 2017 року (а.с.90).

В позасудовому порядку згоди щодо місця проживання дитини сторони не дійшли.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батько і мати мають рівні права та обов’язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Частина 2, 3 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Вирішуючи спір по суті, суд зважає на таке.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає без реєстрації за адресою: вул.Тіниста, буд.35 в м.Нікополь Дніпропетровської області, працює без оформлення в цеху переробки кур’ячого м’яса Нікопольського м’ясокомбінату.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року затверджено висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю ОСОБА_1 за адресою: вул.Тіниста, буд.35 в м.Нікополь Дніпропетровської області (а.с.92-93).

Згідно даного висновку батько ОСОБА_4 та малолітня ОСОБА_8 зареєстровані та фактично проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_1 фактично проживає разом із своїми батьками та донькою ОСОБА_12 за адресою: вул.Тіниста, буд.35, м.Нікополь, Дніпропетровська область.

Житлово-побутові умови за адресою: вул.Тіниста, буд.35, м.Нікополь Дніпропетровської області, відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для дитини з матір’ю виділена окрема кімната з усім необхідним для розвитку та виконання дитини відповідного віку.

ОСОБА_1 має позитивні характеристики з місця проживання, про що свідчить рапорт лейтенанта поліції ДОП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13.

ОСОБА_1 на обліку щодо стану здоров’я, який би їй перешкоджав виховувати дитину – не перебуває. На території міста Нікополя ОСОБА_1 в поле зору служби у справах дітей не потрапляла, до адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання батьківських обов’язків не притягувалася.

Також, згідно побутової характеристики на ОСОБА_1, складену головою квартального комітету №33 м.Нікополь ОСОБА_11, позивач має доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7, вони проживають разом з батьками ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Дитина ОСОБА_12 є інвалідом дитинства, перенесла дві операції, сім’я дружня, працююча, забезпечена, люблять своїх дітей. Скарг не надходило (а.с.101).

Згідно довідки КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР» від 11.08.2017 року, ОСОБА_1 на обліку лікаря-нарколога не перебуває; довідки КЗ «Нікопольська міська психоневрологічна лікарня» ДОР», на обліку у психіатра не перебуває (а.с.103-104).

Відповідач ОСОБА_4 офіційно працевлаштований. Працює в ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат». За місцем роботи та місцем проживання характеризується виключно позитивно (а.с.84, 87).

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року № 15/20-905 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, комісією з питань захисту прав дитини було прийнято одноголосне рішення щодо визначення місця проживання дитини з батьком – ОСОБА_4.

Комісією з’ясовано, що як мати так і батько дитини працюють. Офіційно працевлаштований тільки батько: він має позитивну характеристику з місця роботи, стабільний дохід, надав довідки від лікарів нарколога та психіатра, про те, що не перебуває у них на обліку; довідку про те, що брав вільні дні для лікування доньки, у зв’язку з тим, що виховує дитину самостійно. Зі слів мами дитини з’ясовано, що вона працює неофіційно та має графік роботи з 07:00 год. до 19:00 год. щоденно. У батька є більше реальних можливостей займатися дитиною, враховуючи режим його роботи, а мати має менше можливостей виховувати дитину. Також комісією було враховано спокійну поведінку батька, як часто батьки зустрічаються з дитиною, яку надають їй матеріальну допомогу.

Комісією зафіксовано добрі умови проживання ОСОБА_8 з батьком за адресою: вул.Закам’янка, буд.144, які відповідають всім нормам. Приватний будинок, загальною площею 85 кв.м, вхідні броньовані двері, помешкання опалюється, всі комунікації підключені. Будинок достатньо мебльований, є необхідна сучасна побутова техніка. Санітарний стан в нормі, помешкання світле, охайне, комфорте, затишне. Одна з кімнат облаштована під дитячу: спальне ліжечко з балдахіном, шафа для одягу та інших дитячих речей, пеленальний столик. Батько приділяє значну увагу вихованню та розвитку доньки, забезпечує всім необхідним для всебічного розвитку, дитина чита, охайна, нагодована, спокійна, дуже ніжно реагує на голос та руки батька.

Від голови квартального комітету, де знаходиться вищевказане житло, також отримано позитивну характеристику на ОСОБА_4, довідку та акт про те, що мати дитини не проживає за даною адресою.

ОСОБА_4 також надано підтверджуючі документи, що лікуванням доньки займається тільки він разом зі своєю матір’ю ОСОБА_10, яка допомагає йому піклуватися про ОСОБА_8 (а.с.107-108).

Позивачем надано докази на підтвердження тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме:

- акт обстеження житлово-побутових умов від 26 травня 2017 року служби у справах дітей Нікопольської міської ради, обстежено житлово-побутові умови за адресою: вул.Тіниста, 35/1 в м.Нікополі, з метою визначення місця проживання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, санітарно-гігієнічні умови задовільні, є газо-, водо-, електропостачання, необхідна побутова техніка, будинок вмебльований, є місце для відпочинку та розвитку, у дитини є окрема кімната з усім необхідним, багато речей, іграшок, ліжечко, шафа. За даною адресою проживають: ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_12 (а.с.10);

- довідку № 2005 від 06 червня 2017 року про отримання (неотримання) допомоги від 06.06.2017 року, виданої ОСОБА_1, з 01.11.2016 року по 30.11.2019 року призначено допомогу народження дитини ОСОБА_8 (а.с.50);

- довідку № 346 від 15 грудня 2015 року про призначення ОСОБА_1 державної соціальної допомоги з 09.11.2015 року по 30.11.2020 року дитині-інваліду до 18 років – ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.51).

- виписку ПАТ КБ «Приватбанк» по картковому рахунку ОСОБА_1, про регулярні надходження на її рахунок з 09.02.2017 року по 03.09.2017 року грошових коштів (а.с.52-55);

- довідку виконкому Новоіванівської сільської ради Нікопольського району від 03.11.2015 року, якою підтверджено підтверджено, що ОСОБА_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_10, буд.№ 34 Нікопольського району Дніпропетровської області, для ведення особистого селянського господарства надана земельна ділянка площею 0,33 га (а.с.56);

- довідку голови квартального комітету м.Нікополь ОСОБА_11 від 10.10.2017 року, що ОСОБА_15, який мешкає по вул.Тіниста, 35 в м.Нікополі, на присадибній ділянці вирощує овочі, фрукти, виноград для реалізації на ринку (а.с.58);

- копію Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2017 року, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, є спадкоємицєю майна- житлового будинку з надвірними будівлями, щ знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Тіниста, буд.№35. Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_9 є власником вказаного будинку (а.с.59-60);

- копії заповіту від 03.10.2007 року, за яким ОСОБА_16 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що свій житловий будинок, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Новоіванівка, вул..Свердлова, 34, заповідає ОСОБА_1 (а.с.61).

Крім того, ОСОБА_1 надала суду фотознімки, з яких видно, що ОСОБА_8 знаходиться у неї на руках та гарно себе поводить (а.с.163-164).

Також, судом досліджено докази відповідача, а саме:

- виробничу характеристику на ОСОБА_4, складену начальником ЖДЦ ОСОБА_17, що відповідач за час роботи зарекомендував себе, як спеціаліст; добросовісний, дисциплінований, вимогливий до себе. Зауважень, порушень трудової та виробничої дисципліни не має (а.с.84);

- довідки КЗ «Марганецька ЦМЛ», що ОСОБА_4 за обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с.85);

- довідку голови квартального комітету № 34 ОСОБА_18 від 16.05.2017 року, виданої ОСОБА_4, який мешкає в м.Марганець по вул.Закам’янка, 144, що його дружина ОСОБА_1 з 02.03.2017 року за вказаною адресою не проживає (а.с.86).

- характеристику голови квартального комітету №34 ОСОБА_18, що ОСОБА_4 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 разом з матір’ю та дитиною ОСОБА_8, займається вихованням дитини, скарг від сусідів немає (а.с.87);

- довідку начальника залізничного цеху ПАТ «Марганецький ГЗК» ОСОБА_17, що за останні 6 місяців ОСОБА_4 брав вільні дні за раніше відпрацьований час для лікування своєї дитини – доньки ОСОБА_8, оскільки виховує її самостійно (а.с.88);

- акт обстеження умов проживання від 25.05.2017 року, складеного головним спеціалістом служби у справах дітей Марганецької міської ради ОСОБА_6, що обстежено умови проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13. Умови проживання добрі, зроблено ремонт, відповідають всім санітарним та гігієнічним нормам. У дитини окрема кімната, дитяче ліжечко, стіл для пеленання, шафа з дитячими речами, іграшками (а.с.89).

Крім того, ОСОБА_4 надав суду:

- копію заповіту від 12.06.2013 року, за яким ОСОБА_10 є спадкоємицею земельної ділянки, площею 3,2 га, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, надану для створення селянського (фермерського) господарства; автомобіля марки М 2140; трактора марки ЮМЗ-6Л (а.с.159);

- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відомостей про право власності, згідно якого земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Закам’янка, 144 належить ОСОБА_4 (а.с.160-161).

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що як мати, так і батько матеріально забезпечені, мають можливість забезпечити нормальний всебічний розвиток дитини. Доказів аморальної поведінки ні матері, ні батька суду не надано.

Разом з тим, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

В ході судового розгляду судом допитані свідки зі сторони відповідача: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_23 повідомила, що є матір’ю відповідача ОСОБА_4 Суду розповіла, що ОСОБА_1 13 листопада 2016 року забрали з пологового будинку і з дитиною привезли в м.Марганець, вул.Закам’янка, 144. 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. Майже одразу після народження дитини ОСОБА_1 почала ходити на роботу, і з того часу періодично дома не з’являлася, весь час була на роботі. Сказала, що у неї є сім’я, і їй потрібні гроші. Годувати дитину не хотіла. 17 лютого 2017 року ОСОБА_1 сказала ОСОБА_4, що йде від нього. З’явилася лише через п’ять місяців. Весь цей час дитиною не цікавилася. По лікарнях з ОСОБА_8 їздила вона та її син. Вважає, що ОСОБА_8 позивачці зовсім не потрібна.

Свідок ОСОБА_22 суду розповіла, що є сусідкою ОСОБА_4. ОСОБА_1 бачила з листопада 2016 року по теперішній час всього двічі. ОСОБА_24 проживає разом з ОСОБА_4 та його матір’ю. Дитина двічі лежала у лікарні з бабусею. Гуляють з дитиною батько та бабуся. Охарактеризувала ОСОБА_4 як добру, чуйну людину.

Свідок ОСОБА_20 розповів, що є хрещеним батьком ОСОБА_25 і добре знає ОСОБА_1, яка завжди приділяла багато уваги своїй роботі, майже цілодобово працювала, після народження ОСОБА_24 приблизно через два-три тижні вийшла на роботу, а дитиною майже не займалася. Навіть коли дитина хворіла, по лікарнях її возив батько та бабуся.

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_26 підтвердили, що ОСОБА_1 майже не бачили. Вважають, що вона не цікавиться життям та здоров’ям ОСОБА_24. До дитини приїжджає дуже рідко.

Показання свідків підтверджуються:

- випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_14, дитина оглянута невропатологом та має діагноз: перинатальне ураження ЦНС, ранній відновлювальний період. Міотонічний синдром. Гідроцефальний синдром (а.с.17);

- довідкою лікаря ОСОБА_27 від 23.05.2017 року, якою підтверджено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, проходила курс лікування масажу ЛФК в березні 2017 року в присутності бабусі ОСОБА_10 та батька ОСОБА_4 (а.с.83);

- копією виписки з амбулаторної карти ОСОБА_8, що у дитини виявлено низку захворювань. На останньому огляді 16.05.2017 року дитина була з татом та бабусею (а.с.70);

- копією товарних чеків, згідно яких він придбавав доньці ОСОБА_8 в період з листопада 2016 року по серпень 2017 року необхідні для дитини речі, продукти харчування та медикаменти (а.с73-82);

- актом від 21.05.2017 року, що ОСОБА_1 з 17.11.2016 року за адресою: м.Марганець, вул.Закам’янка, буд.144 не проживає. ОСОБА_1 періодично навідувалася до дитини: 01-02.01.2017 року, 23.01.2017 року, 03.03.2017 року, 11.04.2017 року. Перешкод з боку ОСОБА_4 у побачені з дитиною ОСОБА_1 помічено не було. Акт складено та підписано у присутності свідків ОСОБА_26, яка дану громадянку бачила двічі, ОСОБА_28, яка дану громадянку не бачила жодного разу, ОСОБА_19, ОСОБА_29, ОСОБА_20 (а.с.71).

Що стосується позивача, то вона не надала суду належних та допустимих доказів того, що нею придбавалися для дитини ліки, іграшки, одяг, продукти харчування. Нічим не підтверджено, що вона якимось-чином переймалася здоров’ям дитини, відвідувала її в лікарнях, чи намагалася іншим чином допомогти дитині.

Позивач стверджує, що ОСОБА_4 не давав їй бачитися з донькою, однак дане твердження спростовується показами свідків, фотографіями, де відображені ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_8.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач ставиться байдуже до власної дитини. Даний висновок підтверджується також тим, що друга дитина ОСОБА_1 – ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично знаходиться на вихованні матері позивачки – ОСОБА_9, яка підтвердила цей факт, будучі допитана в якості свідка.

Також, суд приймає до уваги, що для ОСОБА_8, якій 11 листопада 2017 року виповнилося один рік, буде психологічною травмою втратити знайоме та звичне з народження оточення, рідних людей, яких вона бачить цілодобово, до яких звикла.

Щодо посилання позивача на положення статті 6 Декларації з прав дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.

При цьому під забороною розлучення дитини з своєю матір’ю в контексті Декларація прав дитини слід розуміти не обов’язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі матері прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини було роз’яснено, що при прийнятті рішень в даних категоріях справ потрібно враховувати практику ЄСПЛ, а також не забувати про те, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги. Даний інформаційний лист пов’язаний з прийняттям рішення Європейського суду з прав людини у справі «М.С. проти України». У своєму рішенні ЄСПЛ вказує на те, що при розгляді даних категорій справ національні суди повинні досліджувати та враховувати всі обставини, що мають значення у справі та можуть впливати на нормальний розвиток дитини. Одного лише посилання на те, що дитина повинна проживати з матір’ю – не достатньо для прийняття вмотивованого та обґрунтованого рішення.

Також, в рішення ЄСПЛ у справі «Земмерфельд проти Німеччини» від 08.07.2003 року та «Цаунеггер проти Німеччини» від 03.12.2009 року, суд наголошує, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі не повинні братися до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позову про визначення місця проживання дитини з матір’ю та зобов’язання відповідача негайно передати дитину матері, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не враховують інтереси дитини.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77-81, 206, 141, 259, 263-265, 268, 352-354, п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Вступну та резолютивну частину рішення суду проголошено в судовому засіданні 03 квітня 2018 року. Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2018 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна