Постанова № 73533810, 23.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/228/18 Провадження №33/773/177/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ч.1 ст. 483 КУпАП Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю представника митного органу Пікалюка М.С., розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, на постанову судді Любомльського районного суду від 16 лютого 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 42797, 07 грн. з конфіскацією в дохід держави 1200 Євро, що становить за курсом НБУ 42797, 07 грн.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.01.2018р. слідуючи через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС з України в Республіку Польща автомобілем «Мерседес», н.з. НОМЕР_1, намагався перемістити через митний кордон з приховуванням від митного контролю під гумовим килимком для ніг перед сидінням водія в салоні автомобіля 1200 євро загальною вартістю за курсом НБУ 42797,07 гривень.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки кошти належать знайомому, і він не знав про їх наявність, у зв'язку з чим не задекларував. Окрім того, він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, копію постанови отримав лише 23.02.2018р., тому просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу порушення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, даних про отримання ним копії постанови від 16.02.2018р., яка надіслана 16.02.2018р. за вихідним №163/228/18/1550/2018, в матеріалах справи немає, а про постанову, за твердженням скаржника, він дізнався 23.02.2018р., тому строк апеляційного оскарження постанови йому слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України вказаних вимог закону дотримався.

Висновок суду першої інстанції про вчинення саме ОСОБА_3 адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме - протоколом від 28.01.2018р., з якого вбачається, що в правопорушника «немає зауважень» (а.с.1-3).

З письмових пояснень правопорушника вбачається, що він не задекларував зазначені кошти, оскільки забув про їх наявність ( а.с.8), хоча в апеляційній скарзі останній зазначає, що кошти належать не йому.

Дана судом першої інстанції і належна оцінка іншим доказам.

Враховуючи докази, які суд першої інстанції взяв до уваги, давши їм належну оцінку, та поклав в основу обвинувачення, суддя знаходить доводи скаржника про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.483 МК України, безпідставними.

У відповідності до вимог ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; ...5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення .

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження в справі за відсутністю в діях скаржника складу правопорушення, на що вказує останній в своїй апеляції, немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Поновити строк ОСОБА_3 на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду від 16 лютого 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 16 лютого 2018 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок