Постанова № 73532994, 19.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 817/3305/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Черемісової С.О.,

позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2018 р. про залишення позову без розгляду (судове рішення ухвалене суддею Жуковською Л.А. в м. Житомирі, повний текст судового рішення складено 29.01.2018 р.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку щодо порушення кримінальної справи, наказів про звільнення з органів внутрішніх справ , -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів начальника УМВС України в Рівненській області ОСОБА_3 №60 від 10.02.2009 та №21о/с від 10.02.2009 про звільнення з органів внутрішніх справ та поновлення на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу автотехнічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВСУ в Рівненській області.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року задоволено клопотання відповідача та позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування судом обставин справи при винесенні оскарженої ухвали, що призвело до невірного застосування судом норм як матеріального так і процесуального права, а відтак вважає її такою, що підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було пропущено встановлений законодавством строк звернення до суду, оскільки позивачу з 12.02.2009 року було достовірно відомо про звільнення з посади.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки такі висновки є необґрунтованими і передчасними.

Так, відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статтей 99, 100 КАС України, можуть бути зроблені лише за результатами з'ясування суті та предмету адміністративного позову, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Однак, суд першої інстанції вказаних вище законодавчих вимог не дотримав, оскільки не з'ясував всіх обставин щодо реальної можливості позивача дізнатись про видання відповідачем наказу про звільнення та про момент коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; не навів мотивів щодо неврахування заявлених позивачем доводів щодо питання пропуску (дотримання) строку звернення до адміністративного суду.

Як встановлено судом, станом на дату вручення позивачу наказу про звільнення та трудової книжки і військового квитка 12.02.2009 року ( за версією відповідача) у зв"язку з порушеною проти нього кримінальною справою, він перебував у ізоляторі тимчасового тримання Рівненського МВ УМВС, а в подальшому, у слідчому ізоляторі, і доступ до нього без письмового дозволу слідчого, у провадженні якого знаходилась кримінальна справа щодо позивача, був заборонений.

З відповіді слідчого прокуратури Рівненської області від 01.11.2016 року вбачається що в матеріалах кримінальної справи відсутні документи про надання дозволу на відвідування 12 лютого 2009 року ОСОБА_2 як у ІТТ, так і у слідчому ізоляторі (т.2 а.с. 236).

Таким чином, залишилось нез"ясованим, хто із уповноважених осіб УМВС і яким чином вручив позивачу накази та особисті документи 12 лютого 2009 року.

Крім того, відповідно до приписів нормативних актів , якими врегульовано порядок утримання в слідчому ізоляторі, особисті документи утримуваних мають зберігатись лише у спецчастині установи. Матеріали справи свідчать, що при звільненні позивача із слідчого ізолятора, особисті документи йому не видавались.

Отже, будь-яких доказів, які б підтверджували вручення позивачу вказаних документів 12.09.2009 року судом не добуто, а відтак, висновки експерта-почеркознавця ЕКЦ МВС щодо вчинення написання дати 12.09.2009 року у розписці ОСОБА_2не можуть слугувати безспірним доказом і повинні оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції також не врахував, що кримінальна справа щодо позивача до даного часу не має вирішення, що постанова слідчогого прокуратури про відсторонення позивача від посади у зв"язку із його звільненням не скасована.

З врахуванням наведених вище норм законодавства і фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи та не дотримано норм процесуального права, що призвело до передчасних і необгрунтованих висновків про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Однак, у справі «Мушта проти України» Європейський Суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та переслідувати легітимну мету, враховуючи розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв"язку із пропущенням строку звернення до суду, можуть бути зроблені лише за результатами з'ясування суті та предмету адміністративного позову, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, постановлена судом першої інстанції ухвала не може бути визнана законною та обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2018 р. скасувати. Справу № 817/3305/15 за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ та поновлення на посаді направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "20" квітня 2018 р.