Постанова № 73532980, 19.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 817/3305/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Черемісової С.О.,

позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2018 р. про закриття провадження у справі (судове рішення ухвалене суддею Жуковською Л.А. в м. Рівне, повний текст судового рішення складено 29.01.2018 р.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку щодо порушення кримінальної справи, наказів про звільнення з органів внутрішніх справ , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку за матеріалами службового розслідування щодо порушення кримінальної справи від 10.02.2009, наказів начальника УМВС України в Рівненській області ОСОБА_3 №60 від 10.02.2009 та №21о/с від 10.02.2009 про звільнення з органів внутрішніх справ та поновлення на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу автотехнічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВСУ в Рівненській області.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року задоволено клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області. Провадження у справі №817/3305/15 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 10.02.2009 - закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуально права, просить скасувати ухвалу та направити справу у цій частині для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За змістом позовної заяви, ОСОБА_2 просить, окрім іншого, визнати протиправним та скасувати висновок за матеріалами службового розслідування щодо порушення кримінальної справи від 10.02.2009.

Закриваючи провадження в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок службового розслідування, складений 10.02.2009, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для ОСОБА_2, тому не може бути предметом спору.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, предметом розгляду в адміністративній справі можуть бути лише такі рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, з якими пов’язується виникнення прав та обов’язків у інших осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

При цьому, суд зазначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що є врегульованими ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Порядок проведення службового розслідування на момент виникнення правовідносин, був урегулюваний Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 06.02.91 р. N 522 (далі Інструкція про порядок проведення службових розслідувань).

Виходячи з наведеного в сукупності, висновок службового розслідування, не набуває статусу рішення в розумінні ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні цього Кодексу, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для особи щодо якої проводилася перевірка, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (актом індивідуальної дії) є рішення щодо притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством.

Таким чином, ні акт службового розслідування, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, ні окремі його положення не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною другою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Враховуючи викладене, суд дійшов вірного висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним висновку службового розслідування Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області від 10.02.2009 р.

Суд зазначає, що оскільки акт службового розслідування не є юридичною формою рішення відповідача, питання щодо визнання його незаконним, має провадиться за межами будь-якої юрисдикції.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що закриттям провадження у справі в цій частині права позивача не порушуються, оскільки питання правомірності висновків слубового розслідування є предметом розгляду позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання незаконним наказу про звільнення з посади та з органів внутрішніх справ, який виданий за наслідками службового розслідування.

З огляду на наведене, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "20" квітня 2018 р.