Рішення № 7353150, 03.07.2009, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 2 – 67/09

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2009 року Турійський районний суд Волинської області

в складі : головуючого – судді Овсієнка А.А.

при секретарі – Веремчук Л.Ю.

з участю : представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»» до ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»» про стягнення 61388 грн. 97 коп. матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»» (далі – ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 86378 грн. 97 коп. матеріальної шкоди, покликаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на наступне.

Постановою судді Турійського районного суду від 30 квітня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 10 березня 2008 року о 19 год. 20 хв. він, керуючи на 7 км автомобільної дороги сполученням Стрий-Чоп належним ОСОБА_3 автобусом марки “БАЗ”, номерний знак НОМЕР_1, всупереч п.13.1 Правил дорожнього руху України не вибрав з урахуванням швидкості свого руху безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки “Хундай”, номерний знак НОМЕР_2, який їхав попереду, спричинивши механічні пошкодження обох транспортних засобів.

Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця вартість відновлювального ремонту автомобіля марки “Хундай”, номерний знак НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), складає 86295 грн. 97 коп.

У відповідності до умов договору страхування автотранспорту (КАСКО) № 51-009-07-211-50 від 12 листопада 2007 року ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»» на підставі страхових актів виплатило власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування в межах визначеної спеціалістом-автотоварознавцем вартості відновлювального ремонту в розмірі 86295 грн. 97 коп. і тому згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» отримало право вимоги, яке мав страхувальник, що одержав страхове відшкодування, до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, - відповідача ОСОБА_2

Крім того, на отримання довідки про ДТП позивачем було понесено додаткові витрати в сумі 83 грн.

Відповідач ОСОБА_2 добровільно завдані збитки не відшкодував, у зв’язку з чим ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»» в своїй позовній заяві просило суд стягнути з ОСОБА_2 86378 грн. 97 коп. матеріальної шкоди, а також понесені у справі судові витрати в сумі 893 грн. 79 коп.

Ухвалою суду від 15 травня 2009 року в якості співвідповідачів до участі у даній справі залучено підприємця ОСОБА_3 та Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус»» (далі – ЗАТ «Страхова компанія «Статус»»).

Жодним відповідачем заперечень про позову не було подано, однак і спір між сторонами добровільно не врегульовано.

В ході розгляду справи судом представником позивача ОСОБА_1 було зменшено розмір позовних вимог до 61388 грн.97 коп. з огляду на добровільне відшкодування ЗАТ «Страхова компанія «Статус»» 24990 грн. шкоди. В решті представник позивача вищевказаний позов підтримав повністю з зазначених у позовній заяві підстав, та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»» 61388 грн. 97 коп. матеріальної шкоди, а також понесені позивачем судові витрати у справі в сумі 893 грн. 79 коп.

Представник відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Статус»» на розгляд справи не з’явився, хоча кожного разу відповідача було належним чином та своєчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, і оскільки даний відповідач не клопотав про відкладення розгляду справи та не сповістив про причини неявки свого представника, судом відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України визнано за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника ЗАТ «Страхова компанія «Статус»».

Представник відповідача підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнали частково, а саме – в розмірі 45093 грн., заперечивши лише проти стягнення з них додаткових витрат на ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 16295 грн. 97 коп. з огляду на відсутність належних розрахункових документів, що достовірно підтверджували б факт понесення страхувальником саме таких затрат.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши надані ними докази, суд вважає, що вищевказаний позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 10 березня 2008 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_2, керуючи по вул.Стрийській в м.Львів (на 7 км автомобільної дороги сполученням Стрий-Чоп) належним ОСОБА_3 автобусом марки “БАЗ”, номерний знак НОМЕР_1, всупереч п.13.1 Правил дорожнього руху України не вибрав з урахуванням швидкості свого руху безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки “Hyundai-Tucson”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який їхав попереду, спричинивши механічні пошкодження останнього.

Постановою судді Турійського районного суду Волинської області від 30 квітня 2008 року ОСОБА_2 визнанно винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення (а.с.6).

Беззастережно визнав дану обставину в судовому засіданні і сам ОСОБА_2, погодившись з викладеним у постанові судді висновком про його винність.

Факт скоєння ОСОБА_2 ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль марки “Hyundai-Tucson”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 об’єктивно підтверджує довідка № 1749 від 16.04.08, видана ВДАІ м.Львів (а.с.19).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 154 від 25 березня 2008 року (а.с.34-63), вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля в цінах станом на 11 березня 2008 року становить 86295 грн. 97 коп., його ринкова вартість після пошкодження – 139798 грн. 29 коп., величина втрати товарної вартості автомобіля – 13000 грн. 42 коп., а вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяної власнику даного транспортного засобу внаслідок його пошкодження в ДТП, складає 99296 грн. 39 коп.

З даним висновком та правильністю наведених у ньому розрахунків повністю погодились представник відповідача ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2

І оскільки даний висновок складений у відповідності до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України,Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092, суд приймає його до уваги як належний та допустимий доказ у справі.

У відповідності до умов договору страхування автотранспорту (КАСКО) № 51-009-07-211-50 від 12 листопада 2007 року (а.с.27) ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»» на підставі страхових актів від 9 липня та 1 жовтня 2008 року (а.с.8-12) виплатило визначеному даним договором страхування вигодонабувачу ОСОБА_6 за її заявою (а.с.18) страхове відшкодування в розмірі визначеної спеціалістом вартості відновлювального ремонту - 86295 грн. 97 коп. (а.с.15, 16, 150, 151).

Крім того, за оформлення та видачу довідки про ДТП позивачем було сплачено 83 грн. (а.с.17).

Отже, згідно з вимогами ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР до ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»», як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ОСОБА_5 з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з оглянутих судом трудового договору № 3286 від 16 червня 2006 року та записів у трудовій книжці відповідача ОСОБА_2 (а.с.92, 93), останній на момент вчинення вищезгаданої ДТП працював водієм у підприємця ОСОБА_3 і виконував перевезення пасажирів належним ОСОБА_3 на праві власності (а.с.99) автобусом марки “БАЗ”, номерний знак НОМЕР_1.

А тому, саме відповідач ОСОБА_3 зобов’язана на підставі ч.1 ст.1172 ЦК України відшкодувати шкоду, завдану її працівником ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обв’язків.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи акту виконаних робіт від 11 червня 2008 року (а.с.65-66) та товарного чеку від 14 серпня 2008 року (а.с.155), страхувальником ОСОБА_5 було сплачено підприємцю ОСОБА_7, який у встановленому порядку зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності (а.с.67) та згідно наявного свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с.68) займається ремонтом та технічним обслуговуванням автомобілів, а також роздрібною торгівлею автозапчастинами, 89048 грн. за ремонт пошкодженого автомобіля марки “Hyundai-Tucson”, реєстраційний номер НОМЕР_2.

При цьому, наведені в акті перелік та види виконаних ремонтних робіт, кількість та найменування замінених автозапчастин та затрачених матеріалів співпадають з тими, що зазначені у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 154 від 25 березня 2008 року.

Вищевказаний товарний чек завірений печаткою суб’єкта підприємницької діяльності та містить основні реквізити, що дають змогу визначити одержувача коштів, дату проведення розрахунків, суму сплачених коштів та предмет оплати, а тому є належним доказом того, що страхувальником ОСОБА_5 дійсно було сплачено 89048 грн. за ремонт належного йому на праві власності та пошкодженого в результаті ДТП вищевказаного автомобіля.

При цьому, доводи представника відповідача ОСОБА_4 про невідповідність даного товарного чека окремим вимогам закону щодо форми та змісту розрахункових документів не спростовують самого факту оплати за ремонт пошкодженого автомобіля.

Крім того, позивачем здійснено виплату страхової суми в розмірі зазначеної у висновку експертного автотоварознавчого дослідження вартості відновлювального ремонту, визначеної станом на 11 березня 2008 року, з якою погодився представник відповідача ОСОБА_4, і саме цю суму заявлено до стягнення. При цьому, визначена спеціалістом вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяної власнику даного транспортного засобу внаслідок його пошкодження в ДТП, взагалі складає 99296 грн. 39 коп.

Тому, незалежно від розміру фактично затрачених власником на ремонт пошкодженого автомобіля коштів, підлягає безумовному відшкодуванню принаймні вищевказана вартість такого відновлювального ремонту.

ОСОБА_5 з тим, суд не приймає до уваги як доказ у даній справі, надану позивачем ксерокопію товарного чека від 24 червня 2008 року на суму 70000 грн. (а.с.64), оскільки всупереч вимогам ч.2 ст.64 ЦПК України позивачем не було надано на вимогу суду ані оригіналу, ані належним чином завіреної копії такого документа.

Як вбачається з наданих представником позивача платіжних доручень (а.с.152-154) ЗАТ «Страхова компанія «Статус»» після звернення до суду з вищевказаним позовом в період з 27 травня по 24 червня 2009 року виплатило позивачу 24990 грн. страхового відшкодування відповідно до умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4601273 від 2 лютого 2008 року, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Статус»» та ОСОБА_3 (а.с.100), в межах визначеного п.2 даного договору ліміту відповідальності в 25500 грн. та за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, суд, розглядаючи відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України дану цивільну справу виключно в межах заявлених позовних вимог, стягує з підприємця ОСОБА_3 на користь ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»» різницю між фактичним розміром шкоди, завданої пошкодження автомобіля марки “Хундай Туксон”, номерний знак НОМЕР_2, та виплаченим ЗАТ «Страхова компанія «Статус»» страховим відшкодуванням в сумі 24990 грн., а саме – 61305 (шістдесят одну тисячу триста п’ять) грн. 97 коп. (86295 грн. 97 коп. – 24990 грн. = 61305 грн. 97 коп.) та 83 (вісімдесят три) грн. витрат на отримання довідки про ДТП, а всього – 61388 (шістдесят одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн. 97 коп. матеріальної шкоди.

З огляду на вищевикладене, суд наряду з цим відмовляє в позові до ОСОБА_2 як до неналежного відповідача у даній справі, та до ЗАТ «Страхова компанія «Статус»», оскільки даним суб’єктом в повному обсязі ще до ухвалення рішення добровільно виконано свої договірні зобв’язання перед позивачем.

Суд також відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення.

Так, за змістом ст.373 ЦПК України розстрочка виконання рішення допускається лише за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, зокрема – хвороби відповідача чи членів його сім’ї, стихійне лихо, тощо.

Однак, з наданих представником відповідача ОСОБА_4 кредитних договорів та довідок банків (а.с.157-198) вбачається лише, що відповідач ОСОБА_3 має непогашені кредитні зобов’язання перед фінансовими установами, які разом з тим вчасно та належним чином виконує, що на думку суду навпаки свідчить про фінансову спроможність останньої.

При цьому, представником відповідача не доведено існування в дійсності передбачених ст.373 ЦПК України обставин, які утруднювали б виконання ухваленого у даній справі рішення суду.

ОСОБА_5 з тим, така відмова не перешкоджає відповідачу ОСОБА_3 в подальшому звертатися у визначеному ст.373 ЦПК України порядку з заявами про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду за наявності для того відповідних підстав.

Задовольняючи позов у повному розмірі, суд відповідно до вимог ч.1 ст.88, ч.1 ст.89 ЦПК України стягує з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»» за заявою останнього понесені позивачем та документально підтверджені (а.с.1, 2) судові витрати в сумі 893 грн. 79 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 89, 209, 213-215 ЦПК України, ст.993, ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.1 ст.1172, п.1 ч.1 ст.1188, ст.1194 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»» до ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»» про стягнення 61388 грн. 97 коп. матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з підприємця ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»», рахунок № 26503001148001 у ВАТ «КБ «Надра»», МФО 320003, код ЄДРПОУ 23498273, 61388 (шістдесят одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн. 97 коп. матеріальної шкоди, 863 (вісімсот шістдесят три) грн. 79 коп. судового збору, 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 62282 (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 76 коп.

В позові до ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»» відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий