Ухвала суду № 73530756, 17.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2039/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді: Яровенко Н. О.,

при секретарі: Грінкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову про стягнення витрат виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

В лютому 2018 року адвокат Стеренчук Р.П., діючи в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду зі скаргою на постанову про стягнення виконавчого збору, заінтересовані особи - заступник начальника відділу Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Медведєва О.О., стягувач - ПАТ «Укрсоцбанк». Свої вимоги обґрунтував тим, що 08 листопада 2012 головним державним виконавцем Тертичною В.В. ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35233653 про стягнення солідарно з ЗАТ «КСУ Техмонтаж» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 2 412 203,82 грн. 1 грудня 2017 року заступником начальника відділу Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Медведєвою О.О. було винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження № 35233653, відповідно до якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 241 220,38 грн.

Скаржник вважає постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 11 грудня 2017 року незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його законні права та інтереси, оскільки йому не було відомо про відкриття вказаного виконавчого провадження про стягнення з нього суми боргу, зокрема у матеріалах виконавчого провадження відсутні належні докази щодо надіслання скаржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та наступних постанов; у самій постанові про відкриття виконавчого провадження невірно вказана адреса боржника, за якою направлялись і всі наступні постанови. Крім цього, зазначає, що заборгованість згідно виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києві від 24 квітня 2012 року у справі № 2604/6087/12 була повністю погашена ПАТ «КСУ «Техмонтаж» 15 липня 2016. В матеріалах виконавчого провадження міститься заява стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» від 05.12.2017 про повернення виконавчого документа, а також довідка стягувача від 28 листопада 2017 року про те, що поточні рахунки боржника ПАТ «КСУ «Техмонтаж» закриті, а заборгованість за кредитами та відсотками відсутня, тобто заборгованість стягувача згідно виконавчого листа була повністю погашена іншим солідарним боржником. 28 листопада 2017 року ПАТ «КСУ «Техмонтаж» повідомило Дарницький РВ ДВС м. Києва про фактичне погашення заборгованості перед стягувачем і просило закрити виконавче провадження. Представник боржника вважає, що Дарницький РВ ДВС м. Києва не мав законних підстав для винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 11 грудня 2017 року у ВП № 35233653, оскільки на момент її винесення борг був погашений, а Дарницьким РВ ДВС м. Києва не стягнуто сум на виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 05 березня 2018 року задоволено клопотання представника скаржника про витребування доказів.

Скаржник та його представник в судове засідання не з'явилися, представник скаржника надав до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності.

Представник суб`єкта оскарження та стягувача в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24 квітня 2012 року Дніпровський районний суд м. Києва розглянув заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду по справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ЗАТ "КСУ Техмонтаж", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

28 вересня 2012 року видано виконавчий лист (а.с. 15-16).

08 листопада 2012 року державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2604/6087, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 28 вересня 2012 року про стягнення заборгованості в розмірі 2 412 203,82 грн. (а.с. 7).

14 листопада 2016 року головним державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Київ ШТУЮ у м. Києві винесено постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 та заборону на його відчуження в межах суми боргу (а.с. 8).

05 грудня 2017 року начальником управління звітності, процесів та підтримки повернення заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу ПАТ «Укрсоцбанк» до начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГУЮ у м. Києві направлено заяву по повернення виконавчого документу (а.с. 34).

11 грудня 2017 року заступником начальника відділу Медведевою О.О. на підставі ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про стягнення витрат виконавчого провадження (а.с. 13-14).

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З 05 жовтня 2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 № 1404-VIII (далі по тексту - Закон від 02 червня 2016 № 1404-VІІІ).

Відповідно до пункту 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02 червня 2016 № 1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

При цьому, в Прикінцевих та Перехідних положеннях Закону від 02 червня 2016 № 1404-VІІІ вказано порядок виконання та правового регулювання саме "виконавчих дій", а не "виконавчого провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року№ 606-ХІV, так і Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Враховуючи те, що виконавче провадження було відкрито 08 листопада 2012 року, то за приписами Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, положення попереднього Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року№ 606-ХІV застосовується не щодо всього виконавчого провадження № 35233653, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають і завершенню в порядку Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 № 606-ХІV. Кожна виконавча дія, яка оформлюється в тому числі шляхом винесення відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена згідно того закону, в період дії якого вона розпочата.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 35233653 винесена виконавцем 11 грудня 2017 року, тобто вже в період дії Закону від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ, тому державний виконавець, приймаючи дану постанову, повинен вчиняти таку дію відповідно до Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з стягнутих з боржника коштів на витрат виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 42 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

За змістом ч. 3 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно Наказу № 2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення Видів і розмірів витрат виконавчого провадження», до видів витрат виконавчого провадження відносяться:

- Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

- Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.

- Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

- Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.

- Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.

- Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

- Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.

- Сплата судового збору.

- Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

- Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Так, представник скаржника надав до суду клопотання про здійснення огляду та дослідження матеріалів справи № 755/2015/18 під час розгляду даної справи, так як в матеріалах зазначеної справи міститься копія матеріалів виконавчого провадження № 35233653.

Дослідженими матеріалами виконавчого провадження, що міститься в цивільній справі № 755/2042/18 за скаргою ОСОБА_1 на постанову про стягнення виконавчого збору, встановлено, що виконавчою службою направлявся запит до Начальника відділу обслуговування м. Києва ЦВДК та АС при МВС України щодо наявності зареєстрованих за боржником ОСОБА_1 транспортних засобів, належних йому транспортних засобів, на вказаний запит було отримано відповідь (а.с. 106, 107). Крім того, на адресу ПАТ «КБ «ПриватБанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Альфа Банк» у м. Києві, ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «УкрСиббанк», АБ «Укргазбанк», ПАТ ПУМБ», ПАТ «Сбербанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ОТП Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ПАТ «Кредобанк» начальником Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві направлено вимогу в порядку ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо наявності відкритих рахунків, в тому числі депозитних, договорів з боржником ОСОБА_1 про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (а.с. 117-118).

Однак, в матеріалах виконавчого провадження не міститься відомостей про направлення даної кореспонденції шляхом почтового зв'язку, тобто ані конвертів, ані реєстрів на відправку поштової кореспонденції вказаним організаціям, ані копій квитанцій на оплату вартості послуг пересилання поштовим зв'язком вказаної кореспонденції в матеріалах справи немає.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що витрати виконавчого провадження в сумі 1 200,00 грн., стягнуті з ОСОБА_1 на підставі заступника начальника відділу Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Медведєвої О.О. від 11 грудня 2017 рокубезпідставно, оскільки належним чином державним виконавцем не доведено наявність вказаних витрат, а тому, скарга ОСОБА_1 на постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 11 грудня 2017 року підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 1, 42 ЗаконуУкраїни "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст.ст. 258-261, 352-355, 354, 447, 451, пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову про стягнення витрат виконавчого провадження задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника відділу Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої Олени Олегівни від 11 грулдня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 19 квітня 2018 року.

Суддя Н.О. Яровенко