Рішення № 73530227, 12.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12446/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації , 3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про визнання наймачем квартири,

в с т а н о в и в:

В серпні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дніпровської РДА у м. Києві, третя особа: ТОВ «Перший український експертний центр» про визнання членом сім'ї наймачем за договором найму. Позовні вимоги мотивує тим, що він є сином ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та являється його спадкоємцем. Як вбачається зі списку на надання житлової площі, він та спадкодавець перебували в черзі на надання житлової площі. 21 грудня 2016 року спадкодавцю було видано ордер № 006070 на зайняття житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1, в якій спадкодавець зареєстрований та проживав з 21 січня 2007 року по день смерті. Після смерті спадкодавця, Чотирнадцятою Київською державною нотаріальною контрою заведено спадкову справу № 707/16 від 14 листопада 2016 року з якої вбачається, що єдиним спадкоємцем майна померлого є ОСОБА_2 Так як він є наймачем вказаної квартири, яка перебуває в комунальній власності (неприватизоване житло) Дніпровської РДА у м. Києві, та виконує всі обов'язки наймача, з метою документального підтвердження свого статусу, він звернувся до відповідача із заявою про визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму, однак, йому було повідомлено про те, що правових підстав для визнання його наймачем немає, оскільки він зареєстрований за іншою адресою та йому на праві приватної власності належить інша нерухомість. Погодитися з даною відмовою він не може, оскільки дана відмова винесена з порушенням діючого законодавства, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та визнати ОСОБА_2 наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму замість ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представник за довіреністю ОСОБА_4 надала до відзив на позовну заяву з якого вбачається, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно договору № 615 від 22 грудня 2006 року, до смерті був наймачем квартири АДРЕСА_1 та був єдиною зареєстрованою в ній особою. Вказане житло надавалося йому як працівнику Київської клінічної лікарні № 15 згідно з чергою контрольного списку Управління охорони здоров'я Подільської РДА у м. Києві на родину з однієї особи, із зняттям з квартирного обліку. Згідно розпорядження Дніпровської РДА у м. Києві «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва» № 61 від 13 лютого 2015 року, будинок АДРЕСА_1 не передавався до відання Дніпровської РДА у м. Києві. За таких обставин, Дніпровська РДА у м. Києві є неналежним відповідачем у справі. Зазначила, що позовна вимога ОСОБА_2 про визнання його наймачем квартири є некоректною, оскільки визнається право на житло, право на користування вказаною квартирою, як членом сім'ї наймача. Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ця квартира належить йому на праві приватної власності. Згідно наданих позивачем копій платіжних доручень, нарахування за житлово-комунальні послуги в спірній квартирі нараховувалися на одну особу. Оскільки позивач зазначив, що він фактично виконує права наймача з 2016 року, а саме після смерті свого батька, не з'ясовано тривалість сумісного проживання позивача з наймачем та ведення з ним спільного господарства.

Представник третьої особи ТОВ «Перший український експертний центр» в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність за наявними у справі доказами та поясненнями.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлено, що згідно списку на надання житлової площі працівнику Київської Клінічної лікарні № 15 Управління охорони здоров'я Подільського району м. Києва у будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 - лікар анестезіолог, в складі сім'ї якого перебував і ОСОБА_2, знаходився у першій черзі на однокімнатну квартиру на родину з однієї особи із зняттям з квартирного обліку, згідно спільного рішення Подільської РДА у м. Києві і профспілкового комітету, протокол № 6 від 12 червня 2006 року (а.с. 10).

На підставі розпорядження Подільської РДА у м. Києві № 1454 від 19 грудня 2006 року, ОСОБА_3, з сім'єю з однієї особи, виданий ордер № 006070, серії Б на зайняття жилого приміщення, жилою площею 17,96 кв.м., яка складається з 1 кімнати в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 11).

22 грудня 2006 року між ЖУ «Лівобережне» ДП «Екос» та ОСОБА_3 укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 12).

07 лютого 2006 року між ЖУ «Лівобережне» ДП «Екос» та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та його спадкоємцем (а.с. 6, 8).

Згідно ч. 1 ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

За змістом ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, дана обставина також підтверджена позовною заявою, складеною представником позивача ОСОБА_1

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Дніпровської РДА у м. Києві про визнання його, наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Листом в.о. голови Дніпровської РДА у м. Києві В.Сушінець ОСОБА_2 відмовлено в задоволення його заяви, оскільки відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_2 наймачем вказаної вище квартири після померлого батька, зокрема, з'ясовано, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована, в ній ніхто не зареєстрований, позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Як вбачається з правової позиції Верховного суду України (постанова Верховного Суду України від 11 липня 2012 року № 6-60цс12) у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ч. 2 ст. 65 ЖК УРСР). У разі вселення особи до жилого приміщення за договором піднайму, вона не набуває самостійного права користування цим приміщенням, якщо не буде встановлено, що ця особа вселилася як член сім'ї наймача. При цьому під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні представником позивача будь-якого доказу щодо спільного проживання позивача з ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя останнього, ОСОБА_2 не надано.

Крім того суд не бере до уваги посилання позивача про оплату ним комунальних послуг, наданих в квартиру АДРЕСА_1, оскільки більшість квитанцій, що долучені до матеріалів справи, виписані на прізвище «Кравченко», у зв'язку із чим, суд позбавлений можливості встановити ким саме та за які кошти були сплачені комунальні послуги. З наданих квитанцій також вбачається, що комунальні послуги по квартирі вказаній квартирі сплачувалися із розрахунку на одну проживаючу особу. Оплата комунальних послуг з утримання зазначеної квартири позивачем має місце лише після смерті ОСОБА_3 (червень 2017 року), що не є належним доказом проживання в квартирі разом з наймачем ОСОБА_3 та її утримання.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не доведено правових підстав проживання ним у квартирі АДРЕСА_1 у м. Києві разом з наймачем - померлим ОСОБА_3, а самі лише твердження про те, що він був членом сім'ї ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 106 ЖК України, ст.ст. ст.ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_2 до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, 3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про визнання наймачем квартири відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко