Ухвала суду № 73526897, 19.04.2018, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 672/118/17

У Х В А Л А

19 квітня 2018 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів: Бабій О.М., Ніколової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Козак Г.А.,

прокурора Галайка О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводиться в порядку окремої процесуальної дії в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому в кримінальному провадженні № 12016020240000146 по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2018 року прокурор звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2

Розгляд даного клопотання призначено судом в порядку окремої процесуальної дії на 19.04.2018.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав. В його обґрунтування вказав, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, так як з березня по серпень 2016 року, діючи в складі організованої групи, вчиняв крадіжки ювелірних виробів та матеріальних цінностей на території Хмельницької та Вінницької областей.

Також продовжують існувати ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на свідків і потерпілих у даному кримінальному провадженні, також може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Прокурор вказує на відсутність стабільного джерела заробітку у обвинуваченого, а також на відсутність у нього постійного місця проживання у Хмельницькій області.

Обвинувачений ОСОБА_2 не висловив свою думку щодо клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_3проти задоволення клопотання прокурора заперечив, а також вважає доцільним замінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 20.02.2018 обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.04.2018 включно.

З незалежних від суду причин, завершити судовий розгляд даного кримінального провадження до 20.04.2018 не виявляється можливим.

Вирішуючи питання про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходить з того, що попередньо вказані судом ризики не зменшилися, а продовжують існувати.

Так, щодо ОСОБА_2 продовжують існувати визначені ст. 177 КПК України ризики: вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, адже він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, раніше судимий за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, зареєстрований і проживає в Одеській області, свою причетність до вчинення злочинів заперечує.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 постійного місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, незадовільного стану здоров’я, як і те, що він являється депутатом селищної ради, в даному випадку не є визначальним і таким, що б давало можливість обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Щодо доводів сторони захисту, суд зазначає, що в розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Усе вищенаведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень по справі.

Колегія суддів вважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, тому тримання ОСОБА_2 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, із урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Враховуючи вищевикладене, є достатні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 201 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 червня 2018 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, є обов'язковою для виконання і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: Павлова А.С.

Суддя: Бабій О.М.

Суддя: Ніколова С.В.