Постанова № 73524122, 17.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1195/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року про відмову у відкриття провадження у справі (головуючий суддя: Карп’як О.О., місце ухвалення - м. Львів) за адміністративним позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

встановив:

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправною та скасувати винесену державним виконавцем постанову ВП № 55321971 від 27.12.2017 про стягнення виконавчого збору за наказом Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року відмовлено у відкритті провадження.

Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким визнати протиправною і скасувати постанову ВП № 55321971.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що згідно ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Зазначає, так як, спір, що був предметом позову, виник їх публічно-правових відносин, тому належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскільки виконавче провадження відкрито на виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/3015/15 від 17.10.2017, то цей спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Позивач подав заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому викладена аналогічна позиція зазначена в апеляційній скарзі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала, пояснення надала аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов’язковою в судовому засіданні не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, як боржник у виконавчому провадженні ВП № 55321971 оскаржує рішення та дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 при виконанні виконавчого документа - наказу Господарського суду Львівської області про стягнення коштів на користь стягувача - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки виконавче провадження ВП № 55321971 відкрито на виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/3015/15 від 17.10.2017, то вирішення цього спору відноситься до юрисдикції Господарського суду Львівської області в порядку господарського судочинства.

З цими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується з таких мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п. п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінський функцій.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Зазначає, так як, спір, що був предметом позову, виник їх публічно-правових відносин, тому належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Згідно системного аналізу вказаних норм, суд апеляційної інстанції зазначає, оскільки спір в цій справі виник з приводу оскарження дій державного виконавця про стягнення виконавчого збору, то такий, згідно приписів ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі № 813/153/18.

З наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при відмові у відкритті провадження допустив неповне з’ясування обставин та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року про відмову у відкриття провадження у справі № 813/153/18 – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: В.М. Багрій

ОСОБА_5

Повне судове рішення складено 19.04.2018