Ухвала суду № 73523465, 19.04.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/177/18

Провадження № 1-м/603/1/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді: Іванчук В. М.

при секретарі: Сандалюку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України,

за участю прокурора: Старух В.І.,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Міністерства юстиції України звернувся до суду з клопотанням, в якому просить визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним згідно вироку Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим на підставі вищевказаного вироку та вирішити питання про виконання вироку в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків та судових витрат.

Клопотання обгрунтовано тим, що вироком Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого пунктом «б» ч.4 ст.162 Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Зазначеним вироком також вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Лазуріт Ультра» матеріальні збитки, завдані злочином, в сумі 2 622 093 руб. та судові витрати в розмірі 100 000 руб.

На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №11 УФСВП Росії по Республіці Мордовія», кінець строку відбуття покарання – 24.12.2023 року.

ОСОБА_1 подав заяву про переведення його в Україну для подальшого відбування покрання

06.03.2018 року наказом Міністерства юстиції України №651/5 прийнято рішення про прийняття в Україну ОСОБА_1, засудженого вироком суду Російської Федерації для подальшого відбування покарання, тому, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України вироком суду Російської Федерації, представник Міністерства Юстиції України звернувся до суду з даним клопотанням, яке просить задоволити.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не прибув, у клопотанні зазначено про розгляд клопотання без участі у судовому засіданні представника Міністерства юстиції України, явка якого відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України не є обов'язковою.

Прокурор Старух В.І. в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання Міністерства юстиції України, посилаючись на наявність всіх правових підстав для його задоволення. Просить привести вирок суду іноземної держави відносно громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та визначити норми Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнаний винним, а саме: за ч. 4 ст. 187 КК України.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно вироку Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого пунктом «б» ч.4 ст.162 Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді дев’яти років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Зазначеним вироком також вирішено стягнути з ОСОБА_1 солідарно з засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Лазуріт Ультра» матеріальні збитки, завдані злочином, в сумі 2 622 093 руб. та судові витрати в розмірі 100 000 руб. Зазначений вирок залишений без змін апеляційною ухвалою Московського обласного суду від 14.01.2016 року.

Відповідно до розпорядження Жуковського міського суду Московської області, вирок даного суду від 19.10.2015 року. відносно ОСОБА_1 набрав чинності 14.01.2016 року.

ОСОБА_1 подав заяву про переведення його в Україну для подальшого відбування покрання.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб (далі – Конвенція) визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 .

Пунктами «а», «d» статті 11 Конвенції встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 603 КПК України, суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Згідно ч.1 ст.610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в України, або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Остання відома адреса проживання засудженого ОСОБА_1 в Україні, відповідно до паспортних даних: с.Велеснів, Монастириський район, Тернопільська область.

Відповідно до довідки про відбуття строку покарання, станом на 27.11.2017 року відбутий ОСОБА_1 строк покарання, згідно вироку Жуковського міського суду Московської області становить 2 роки 11 місяців 2 дні. Невідбутий строк покарання становить 6 років 27 днів, початок строку відбуття покарання - 25.12.2014 року.

Діяння ОСОБА_1 за обставин, які встановлені вироком Жуковського міського суду Московської області кваліфіковані за п. «б» ч. 4 ст.162 КК Російської Федерації, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя, групою осіб за попередньою змовою, із застосуванням зброї, з метою заволодіння майном в особливо великих розмірах. За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч.4 ст.187 КК України та передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 (восьми) до 15 (пятнадцяти) років із конфіскацією майна.

З наведеного вбачається, що законодавство України передбачає таке додаткове покарання, як конфіскація майна засудженого.

Проте, статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

За таких підстав, враховуючи положення ст. 11 Конвенції, при приведенні вироку Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року у відповідність до законодавства України до ОСОБА_1 не може бути застосований такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна засудженого.

З урахуванням наведеного, з огляду на те, що призначене ОСОБА_1 за вироком Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року, покарання за своїм видом і строком є співрозмірним із покаранням, яке передбачене законодавством України, зокрема ч.4 ст. 187 КК України, суд вважає можливим привести у відповідність із законодавством України вирок Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року, щодо ОСОБА_1, та вважати останнього засудженим за ч.4 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Клопотання Міністерства юстиції України містить також вимогу про вирішення питання про виконання вироку Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року в частині сплати матеріальних збитків та судових витрат.

За вимогами ч. 6 ст. 610 КПК України, при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині процесуальних витрат за наявності відповідного клопотання.

Відповідно до довідки бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія №11 УФСВП Росії по Республіці Мордовія», в установі пербуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Ломбард «Лазуріт Ультра» матеріальних збитків, завданих злочином, в сумі 2 622 093 руб. та судових витрат в розмірі 100 000 руб. Утримань із заробітної плати не прводилось, добровільно було сплачено 500 руб. Залишок позову становить 2 721 593 руб. Зазначену заборгованість засуджений ОСОБА_1 зобовязався сплатити разом з родичами.

Відповідно до ч.8 ст.602 КПК України вирішення питання про визнання та виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані зокрема, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків.

Відповідно до положень ч.ч. 6-8 ст. 395 ЦПК України, розглянувши подані документи та надані пояснення суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання. Якщо рішення виконувалося, то суд визначає в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню. Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд який розглядає клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 19.04.2018 року - 10 російських рублів дорівнює 4,2479 грн. Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Ломбард «Лазуріт Ультра» підлягають: 2 621 593 російських рублів (від зазначеної суми суд віднімає 500 руб. які добровільно сплачені згідно довідки бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія №11 УФСВП Росії по Республіці Мордовія») матеріальних збитків що дорівнюють 1 113 626 грн. 49 коп. та 100 000 руб. судових витрат, які дорівнюють 42 479 грн. Загальний залишок позову становить 2 721 593 руб. що дорівнює 1 156 105 грн. 49 коп.

Крім того, як вбачається з вироку суду Російської Федерації від 19.10.2015 року, ОСОБА_1 перебував у попередньому увязненні з 25.12.2014 року по 13.01.2016 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції, чинній з 24.12.2015 року), судом зараховується строк попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

У звязку з наведеним, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 5 КК України, строк попереднього увязнення ОСОБА_1 з 25.12.2014 року по 13.01.2016 року слід зарахувати у строк відбуття покарання, в розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. 9, 10, 11, 12 Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ст.ст. 602, 610 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України - задоволити.

Вирок Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, привести у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважати засудженим за ч.4 ст.187 КК України та призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 25.12.2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року, в строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього увязнення з 25.12.2014 року по 13.01.2016 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Надати дозвіл на виконання вироку Жуковського міського суду Московської області від 19.10.2015 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Ломбард «Лазуріт Ультра» матеріальних збитків, завданих злочином, в сумі 2 622 093 руб. та судових витрат в розмірі 100 000 руб.

Визначити, що з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Ломбард «Лазуріт Ультра» на відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню сума 2 621 593 рублів, що відповідно до офіційного курсу гривні до російського рубля станом на 19.04.2018 року складає 1 113 626 грн. 49 коп., та судові витрати в розмірі 100 000 рублів, що відповідно до офіційного курсу гривні до російського рубля станом на 19.04.2018 складає 42 479 гривень, всього – 2 721 593 руб. що дорівнює 1 156 105 грн. 49 коп.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Суддя