Ухвала суду № 73521870, 17.04.2018, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1506/14-ц

6/579/18/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді Моргуна О.В.,

за участі секретаря Печенової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого державного виконавця Конотопського МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області Молчан О.В. про звернення стягнення на кошти, належні боржникові від інших осіб, -

В С Т А Н О В И В:

старший державний виконавець Конотопського МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області Молчан О.В. звернулась до суду з заявою, у якій просить дозволити звернути стягнення на кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 від ТОВ «Агрофірма «Козацька» за орендну плату земельних ділянок, належних боржнику площею 1,7371 га та площею 1,7371 га, у розмірі 1/5 частини доходу, на час навчання дочки ОСОБА_2 в Національному медичному університеті імені ОСОБА_3, до досягнення нею 23-річного віку до 22 жовтня 2019 року або до припинення договору оренди.

Свої вимоги старший державний виконавець обґрунтовує тим, що на виконанні у Конотопському МРВ ДВС ГТУЮ знаходиться виконавчий лист № 2/579/370/14, виданий 9 січня 2015 року Кролевецьким районним судом Сумської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/5 частини всіх видів доходу на час її навчання в Національному медичному університеті імені ОСОБА_3, до досягнення нею 23-річного віку до 22 жовтня 2019 року, починаючи з 23 жовтня 2014 року. В ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що за боржником зареєстровані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7371 га та площею 1,7371 га, які ОСОБА_1 за договором оренди від 29 листопада 2006 року передав в оренду ТОВ «Агрофірма «Козацька».

Посилаючись на норми ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.440 ЦПК України, старший державний виконавець просить дозволити звернути стягнення на кошти, що належать боржнику від здачі в оренду вказаних земельних ділянок.

Конотопське МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області в судове засідання свого представника не направило, в поданій заяві просила розглядати справу без участі їх представник.

Стягувач ОСОБА_2 до суду не з’явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, просить задовольнити заяву старшого державного виконавця Конотопського МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області Молчан О.В. (а.с.100).

Боржник ОСОБА_1, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (а.с. 99), в судове засідання не з’явився.

ТОВ «Агрофірма «Козацька», належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання (а.с. 98), в судове засідання свого представника не направило.

Відповідно до ч. 4 ст.440 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що заява старшого державного виконавця Конотопського МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області Молчан О.В. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У поданій заяві ставиться питання про надання судового дозволу звернути стягнення на кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 від надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Агрофірма «Козацька».

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобовязані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належить боржнику від інших осіб, вилучається виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку в порядку встановлені цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, Законом прямо визначений порядок звернення стягнення на готівкові кошти, що належать боржнику від інших осіб і на такі дії дозвіл суду не передбачений, за винятком коштів належних боржникові, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах.

На відміну від наведеної норми стаття 440 ЦПК України, на яку також посилається державний виконавець як на підставу вимог, визначає, що суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Слід наголосити, що зазначене положення врегульовує питання звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а не безпосередньо боржнику, за умови, що ця заборгованість не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Крім того, з наданої заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна вбачається, що згідно договору оренди землі від 29.11.2006 року та додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 10.09.2016 року орендна плата за передані в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7371 га та площею 1,7371 га з 2015 року складає 2306,29 грн., що становить 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік – за кожну земельну ділянку, і виплачується власнику земельної ділянки до початку наступного року (а.с.90, 91). Однак, доказів того, що боржнику належать грошові кошти, які знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах ТОВ «Агрофірма «Козацька» державним виконавцем не надано, як і не вказано суму грошових коштів, на які необхідно звернути стягнення, та рахунки установ банків та інших фінансових установ ТОВ «Агрофірма «Козацька», на яких знаходяться такі кошти.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заява старшого державного виконавця Конотопського МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області Молчан О.В. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 440, 259, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

відмовити в задоволенні заяви старшого державного виконавця Конотопського МРВ ДВС ГТУЮ в Сумській області Молчан О.В. про звернення стягнення на кошти, належні боржникові ОСОБА_1 від ТОВ «Агрофірма «Козацька».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Повний текст ухвали суду складено 19 квітня 2018 року.

СуддяОСОБА_4