Постанова № 73521696, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8284/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача Гаврилюка А.В.,

представника відповідача Безсмертної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 4207 від 29.05.2017 року «Про проведення фактичних перевірок».

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.05.2017 року начальником Головного управління ДФС у м. Києві видано наказ № 4207 «Про проведення фактичних перевірок» суб'єктів господарювання (згідно з додатками 1-250) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

У додатку 81 до зазначеного наказу вказано позивача як суб'єкта господарювання, фактичну перевірку діяльності якого необхідно здійснити на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Вважаючи спірний наказ таким, що оформлений з порушенням п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, позивач не допустив ревізорів-інспекторів до фактичної перевірки Товариства, про що складено відповідний акт від 27.06.2017 року.

Крім того, вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах наданих повноважень та на їх виконання, при цьому, спірний наказ містить підпис уповноваженої особи та печатку, найменування та реквізити суб»єкта перевірки, мету та перевіряємий період.

Колегія суддів погоджує такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичних перевірок визначено приписами статті 80 Податкового кодексу України.

Так, за правилами пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та при наявності певних підстав (пункт 80.2), зокрема, відповідно до п. 80.2.2 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

Водночас, відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваний Наказ містить дату видачі - 29.05.2017 року, найменування контролюючого органу - ГУ ДФС у м. Києві, підставу - доповідна записка управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві від 29.05.2017 року № 2340/26-15-14-04-06-11.

У пункті 1 спірного наказу вказано про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання (згідно з додатками 1-250) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Так, у додатку до наказу 81, який є його невід'ємною частиною, зазначено найменування та реквізити суб'єкта перевірки, а саме: ТОВ «Сільпо-Фуд», код ЄДРПОУ 40720198, адресу об'єкта, перевірка якого проводиться - м. Київ, Печерський район, пл. Спортивна, 1А, мета перевірки - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, вид перевірки - фактична, підстави для проведення перевірки визначені ПК України - на підставі пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, дата початку - 27.06.2017 року, тривалість перевірки - 10 діб, період діяльності, який буде перевірятись - згідно ст. 102 Податкового кодексу України (тобто, в межах строку давності).

Наказ підписано начальником головного управління, тобто уповноваженою на те особою, та скріплено печаткою контролюючого органу.

При цьому, відповідно положенням законодавства в наказі є посилання на додаток, водночас в додатку є посилання на Наказ,

Як на підставу для скасування оскаржуваного наказу позивач посилається на порушення податковим органом положень ст. 81.1 ПК України.

Водночас, відповідно до вказаної статті, недотримання контролюючим органом вказаних положень є лише підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки, а не підставою для визнання цього наказу протиправним.

Як наголошувалось вище, своїм правом, передбаченим ст. 81.1 ПК України, товариство скористалося, оскільки посадові особи контролюючого органу не були допущені до проведення перевірки, про що свідчить акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 27.06.2017 року.

При цьому, будь яких інших підстав для скасування оскаржуваного наказу позивачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 20 квітня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

О.В.Карпушова