Рішення № 73518316, 05.04.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/167/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 Справа № 908/2467/17

Суддя Господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцової К.Ю.

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Геолан-Агро”, (71770, с.Запоріжжя, Токмакський район, Запорізька область)

про стягнення 10857 грн. 00 коп. збитків

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 22/636 від 03.11.2017р.

від відповідача ОСОБА_3, довіреність б/н від 20.12.2017р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

08.12.2017 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області надійшла позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Геолан-Агро” 10857грн. 00коп. збитків, завданих неналежним виконанням договору безоплатного зберігання державного майна № 38 від 16.11.2009.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 порушено провадження у справі № 908/2467/17, присвоєний номер провадження 32/167/17, справа призначена до розгляду на 11.01.2018.

Враховуючи, що у цій справі було порушено провадження за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла станом на день надходження позову до суду, 08.12.2017, суд повідомив сторони про перехід до розгляду справи за нормами чинного Господарського процесуального кодексу України зі стадії підготовчого провадження. Справа № 908/2467/17 розглядалась за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання відклалось до 20.02.2018, 06.03.2018.

В судовому засіданні 06.03.2018 сторонами підписана згода на розгляд спору по суті. Ухвалою суду від 06.03.2018 було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні оголошувалась перерву до 29.03.2018 та до 05.04.2018.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з підстав викладених в заяві.

В судовому засіданні 05.04.2018 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Запорізької області розглядається спір про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Геолан-Агро” (далі - відповідач) 10857грн. 00коп. збитків з урахуванням ПДВ, завданих державі неналежним виконанням відповідачем договору безоплатного зберігання державного майна № 38 від 16.11.2009.

Правовідносини між сторонами у даній справі врегульовані договором безоплатного зберігання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Запорізький племптахорадгосп-репродуктор» у процесі приватизації №38 (далі - договір). Даний договір було укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Геолан-Агро" (далі – зберігач-відповідач) 16.11.2009

Предметом договору є державне нерухоме майно у кількості 39 одиниць, визначене в п.1.1 договору.

Умовами договору, а саме пунктом 2.7 договору передбачено, що зберігач зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для збереження майна протягом строку дії цього договору, а також нести матеріальну відповідальність за втрату, пошкодження, нестачу майна.

Так, у відповідності до договору, ТОВ "Геолан-Агро" (відповідач-зберігач за договором) прийняло на зберігання державне майно, в тому числі, житловий будинок по вул.Миру, 15, с. Запоріжжя, Токмацький район, Запорізька область. Зауважень щодо наявності та стану вказаного майна у ТОВ "Геолан-Агро" та колишнього балансоутримувача - ВАТ «Запорізький племптахорадгосп-репродуктор» не було. Отже, майно було в наявності та відповідало функціональному призначенню.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на те, що з метою контролю за збереженням та використанням державного майна регіональним відділенням неодноразово протягом 2010-2015 років проводились перевірки державного майна, у відповідності до яких було встановлено стан майна як задовільний (копії актів перевірок підписані представниками регіонального відділення та директором ТОВ "Геолан-Агро" додаються).

24.05.2017 робочою групою регіонального відділення було проведено огляд державного майна, яке передане на зберігання зберігачу по договору, про що був складений акт (наявний в матеріалах справи).

Так, за результатами перевірки було виявлено порушення - зруйнування 1 кв. житлового будинку по вул. Миру, 15, с. Запоріжжя, Токмацький район, Запорізька область (будівля напівзруйнована, дах відсутній, внутрішні перекриття, стіни та двері вигоріли, всередині звалені уламки вигорілих конструкцій будівлі та вигорілих предметів вжитку мешканців).

Позивач просить відшкодувати нанесені державі збитки мотивуючи тим, що руйнування вказаного об'єкту нерухомості є наслідком невиконання відповідачем зобов'язання за договором безоплатного зберігання державного майна, нанесені державні у розмірі 10857 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ. .

Відповідач заперечуючи проти заявлених позовним вимог, вважає їх необґрунтованими стверджуючи, що договір зберігання припинив свою дію, оскільки відповідно до п. 3.1 договору, останній укладено строком на 3 роки до передачі державного майна у комунальну власність і вступає в силу з дня його підписання.

Надаючи мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, дослідивши надані суду документальні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Згідно частини 2 статті 224 Господарського суду України (далі – ГК України) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Пунктом 1 ч.1 ст. 951 встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

У відповідності до п. 1.4 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за №414/3707. із змінами, способами управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, зокрема є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

Спірне державне майно, що не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Запорізький племптахорадгосп-репродуктор» у процесі приватизації, залишилось на балансі товариства та передано на зберігання ТОВ «Геолан-Агро» (визначене договором від 16.11.2009 № 38).

Згідно з п. 3.1. даного Положення, якщо майно перебуває у господарських товариствах на умовах договору зберігання майна з державним органом приватизації, відшкодування збитків господарськими товариствами визначається на основі статей 950 та 951 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 950 Цивільного кодексу України визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігай відповідає на загальних підставах.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (стаття 951 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що зруйнування об'єкту нерухомості - 1 кв. житлового будинку по вул. Миру, 15, с. Запоріжжя, Токмацький район, Запорізька область є наслідком невиконання зобов'язання за договором зберігання, а саме невжиття заходів для збереження державного майна протягом строку дії договору зберігання (п. 2.7).

Приймаючи на зберігання житловий будинок, зберігач був обізнаний з тим, що спірне майно відноситься до державного житлового фонду і використовується для проживання громадян.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача щодо припинення строку дії договору зберігання відповідно до п. 3.1 договору, оскільки сторони погодили, що у разі відсутності вимог щодо повернення майна термін дії договору продовжується на таких же умовах, на той же термін (пункт 3.2 договору).

Таким чином, суд дійшов висновку, що зобов’язання відповідача щодо забезпечення належної схоронності державного майна не припинились.

Крім того, згідно з п.3.3 договору, його дію може бути припинено за угодою сторін, за рішенням господарського суду, у зв'язку з прийняттям законодавчих актів, які змінюють статус майна, на вимогу Органу управління майном.

Також суд приймає до уваги приписи чинного законодавства, відповідно до яких, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч.ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на відсутність передачі державного нерухомого майна, що є предметом договору до комунальної власності та на те, що регіональне відділення вимоги щодо повернення майна не висувало, угоди сторін або рішення господарського суду з цього питання не було, законодавчі акти, які змінюють статус майна, не приймались, договір є продовженим та діючим в силу пунктів 3.1, 3.2 положень договору.

Згідно з п. 3.4 договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Листом від 12.01.2016 № 9, що був надісланий на адресу позивача, ТОВ «Геолан-Агро» підтвердило те, що договір є діючим і спірне майно знаходить у нього на зберіганні (копія долучена до матеріалів справи).

Позивачем пред’явлена до стягнення сума збитків в розмірі 10 857 грн. 00 коп. з урахування ПДВ.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116, із змінами, встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, із змінами.

У відповідності до п. 110 Методики оцінки майна, у випадку відсутності, вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку, проводиться стандартизована оцінка майна.

У разі коли відсутня інформація про залишкову балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

Відповідно до п.105 Методики оцінки майна, дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України, відповідно до якої під час визначення розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі коли вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Дата, на яку було визначено розмір збитків - 14.08.2017.

За результатами проведеної оцінки, складено відповідний акт оцінки збитків, затверджений наказом регіонального відділення від 07.08.2017 №581, згідно з яким розмір збитків станом на 14.08.2017 склав 10 857 грн. з урахуванням ПДВ (рецензія на акт оцінки збитків від 07.08.2017 додається). Позивач зазначив, що оцінка пошкодженого майна раніше не проводилась. Проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, документи з відомостями про технічні характеристики майна щодо 1 кв. житлового будинку по вул. Миру, 15, с. Запоріжжя, Токмацький район, Запорізька область в регіональному відділенні відсутні.

У зв'язку з відсутністю вихідних даних (крім даних бухгалтерського обліку), що містять інформацію про знищене майно до його псування, враховуючи п.13 та п. 110 Методики оцінки майна, відділом оцінки регіонального відділення була проведена стандартизована оцінка збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в результаті руйнування, внаслідок пожежі, 1-кв. житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Миру, 15, с.Запоріжжя, Токмацький район, Запорізька область та переданий на зберігання ТОВ „Геолан-Агро " згідно з договором.

Заперечення відповідача щодо проведеної позивачем оцінки, судом до уваги не приймаються, як недоведені належними доказами.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини.

Проаналізувавши доводи позивача та надавши оцінку запереченням відповідача, суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт наявності підстав для покладення на відповідача цивільно - правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності його вини у спричиненні шкоди державним інтересам з посиланням на той факт, що спірне майно знищено внаслідок пожежі, яка сталася з вини третіх осіб.

Отже, надані суду довідки про реєстрацію фізичних осіб в 1 кв. житловому будинку по вул. Миру, 15, с. Запоріжжя, Токмацький район, Запорізька область та звіт про причини пожежі, не звільняють зберігача від матеріальної відповідальності за втрату, пошкодження, нестачу майна.

Недотримання відповідачем обов’язку забезпечити належну схоронність державного майна, за договором зберігання держаного майна від 16.11.2009 № 38, підтверджує причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Враховуючи викладені обставини, відповідачем не надано доказів вжиття заходів щодо запобігання знищення спірного майна та забезпечення його схоронності.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд частково погоджується з позивачем щодо суми нарахування збитків в розмірі 10857грн. 00 коп. з ПДВ, так як позивачем не доведено належними та допустимими доказами нарахування відповідачу суми збитків з урахуванням ПДВ. Таким чином, сума збитків, що підлягає задоволенню складає 9047 грн. 50 коп.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є доведеними частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Геолан-Агро” про стягнення 10857 грн. 00 коп. збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Геолан-Агро”, (71770, с.Запоріжжя, Токмакський район, Запорізька область, ЄДРПОУ 36496721) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ЄДРПОУ 20495280) 9047 (дев’ять тисяч сорок сім) грн. 50 коп. суми збитків, судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 238 ГПК України “16” квітня 2018 р.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій