Постанова № 73517672, 18.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/2735/18 Головуючий у 1-ій інстанції - Ул'яновська О.В.

Унікальний №759/14513/17 Суддя-доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Макаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання договору купівлі-продажу права вимоги, укладеного між відповідачами.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_2 посилався на те, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія».

В поданій апеляційній скарзі відповідач просить указану ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Скаржник посилається на те, що квартира, на яку судом накладено арешт, не стосується предмету спору, а тому, обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним з позовними вимогами.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Отже, справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України(в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України(в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається з ч. 3 ст. 151 ЦПК України(в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ч. 3 ст. 152 ЦПК України(в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи, зокрема, зі змісту позовної заяви слідує, що предмет даного позову полягає в оспоренні договору купівлі-продажу прав вимоги від 10 серпня 2017 року, укладеного між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТКБ «Правекс-Банк» в частині відступлення права вимоги як за кредитним Договором №496-004/07Р, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Правекс-Банк», так і за Договором іпотеки №496-004/07Р, укладеним на забезпечення виконання основного кредитного зобов'язання.

При цьому, предметом іпотеки за указаним договором є саме квартира АДРЕСА_1.

Враховуючи, що ПАТ КБ «Правекс-Банк» відступлено на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» право вимоги за договором іпотеки, указана юридична особа має право оформити право власності на відповідну квартиру шляхом задоволення вимог іпотекодержателя, а в подальшому - відчужити зазначене майно шляхом укладення правочину з третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача із заявою про забезпечення позову право власності на указану квартиру вже оформлено за ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Таким чином, відчуження зазначеного нерухомого майна може утруднити виконання рішення суду в майбутньому, оскільки позивач оспорює правомірність передачі права вимоги від ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», в тому числі, за Договором іпотеки №496-004/07Р, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначене вище майно до ухвалення рішення у справі жодним чином не порушує законні права та інтереси ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Отже, оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374,375 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач Судді