Постанова № 73517626, 17.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м. Київ

Справа № 22-3077 Головуючий у1-й інстанції - Москаленко К.О.

Унікальний №757/62596/16-ц Доповідач - Пікуль А.А.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ПАТ "Укрсоцбанк" пред'явив позов в суд до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором кредиту №032/29-109К від 17 травня 2006 року, наданим на строк до 16 листопада 2018 року зі сплатою 12% річних, у розмірі 137 099,03 доларів США, яка складається із: 48 554,36 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 52 782,69 доларів США - сума заборгованості за відсотками; 14 639,04 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 21 122,94 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за спливом позовної давності.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Укрсоцбанк" через свого представника Біллериса Ю.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (а.с.122-125).

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач, ОСОБА_3, у визначений судом строк не подав.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника позивача, Біллериса Ю.О., який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, представника відповідача, ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

У даній справі сторонами не оспорюються наступні обставини, встановлені районним судом.

17 травня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено Договір кредиту №032/29-109К, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 64 560 доларів США, та зобов'язався повернути грошові кошти у строк до 16 листопада 2018 року, зі сплатою 12% річних. (а.с. 6-8)

Станом на 16 жовтня 2015 року у позичальника наявна заборгованість у розмірі 137 099,03 доларів США, яка складається з: 48 554,36 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 52 782,69 доларів США - сума заборгованості за відсотками; 14 639,04 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 21 122,94 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Останній платіж за кредитним договором відповідачем було внесено 1 жовтня 2008 року.

Згідно з підпунктом 4.5 Кредитного договору, в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених підпунктами 3.3.8 (сплата процентів), 3.3.9 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідача, районний суд виходив з того, що оскільки, строк виконання основного зобов'язання було змінено 31 грудня 2008 року, то саме з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак, ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до суду з позовом лише у грудні 2016 року.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи щодо обставини зміни строку виконання зобов'язань за Договором кредиту №032/29-109К з 31 грудня 2008 року апеляційний суд відхиляє як безпідставні*.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник ПАТ "Укрсоцбанк", з посиланням на положення ст.261 ЦК України, зазначає, що районний суд неправомірно застосував строк позовної давності, оскільки відповідно до п.1.2 кредитного договору кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом є 16 листопада 2018 року.

Ця позиція не відповідає дійсним обставинам справи та положенням чинного законодавства, а тому не може бути прийнята апеляційним судом враховуючи наступне

За правилом ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст.256 ЦК України).

Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не оспорюються позивачем підпунктом 4.5 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених підпунктами 3.3.8 (сплата процентів), 3.3.9 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Останній платіж за кредитним договором відповідачем було внесено 1 жовтня 2008 року.

Таким чином, умовами кредитного договору №032/29-109К сторони безальтернативно встановили зміну строку виконання зобов'язання за вказаним договором у разі порушення його умов позичальником.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором було настав 31 грудня 2008 року.

Водночас, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправомірно застосовано сплив позовної давності до інших платежів в межах позовної давності за зобов'язанням - заборгованості по відсоткам за кредитом.

Пунктом 1.1 Кредитного договору передбачено сплату 12% річних за користування кредитними коштами (а.с.6).

Порядок нарахування процентів за користування кредитом визначений п.2.4 Кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, оскільки кошти за кредитним договором №032/29-109К в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом підлягають стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Позов у даній справі поданий ПАТ "Укрсоцбанк" до суду 13 грудня 2016 року (а.с.23).

Як убачається з наданого позивачем до районного суду розрахунку заборгованості за кредитним договором №032/29-109К від 17 травня 2006 року, правильність якого не оспорена відповідачем в ході розгляду справи судом першої інстанції, проценти по кредитному договору у розмірі 5407, 05 доларів США нараховані у тому числі за період трьох років, які передували поданню позову - з 17 грудня 2013 року по 15 жовтня 2015 року, тобто в межах строків позовної давності (а.с.10-16).

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин - положень ЦК України щодо позовної давності по сплаті процентів за кредитним договором №032/29-109К від 17 травня 2006 року.

Наведене дає апеляційному суду підстави скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів за кредитним договором №032/29-109К від 17 травня 2006 року у розмірі 5407 доларів США 05 центів за період з 17 грудня 2013 року по 15 жовтня 2015 року.

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності, оскільки як вірно встановлено районним судом право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав виникло у ПАТ "Укрсоцбанк" 31 грудня 2008 року.

В тому числі не підлягає задоволенню вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості пеня нарахована за період з 15 жовтня 2014 року по 25 вересня 2015 року, тобто з пропуском річного строку позовної давності як до додаткової вимоги.

Відповідно до положень ч.13 ст.141 ЦПК України, з відповідача у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, понесених ПАТ "Укрсоцбанк", підлягає стягненню 1172 грн. 82 коп. пропорційно до задоволених вимог, виходячи з курсу валют, зазначеного у розрахунку позивача (5407,05 х 21.6906 = 117282,16 : 100).

Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29) в рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту №032/29-109К від 17 травня 2006 року 5407 (п'ять тисяч чотириста сім) доларів США 05 центів процентів за користування кредитними коштами за період з 17 грудня 2013 року по 15 жовтня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за спливом позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29) 1172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн. 82 коп. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 20 квітня 2018 року.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома