Постанова № 73516895, 17.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2524/14-ц Головуючий у І інстанції Рева О. І.Провадження № 22-ц/780/1698/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 17.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Кулішенка Ю.М., Яворського М.А.,

за участю секретаря Шуляка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, постановлену в м. Переяслав-Хмельницький 15 лютого 2018 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заінтересована особа ОСОБА_2 про поновлення строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів.

Заяву мотивував тим, що на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2015 року за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором 22 червня 2015 року було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку грошових коштів у сумі 12518597,22 грн. та судовий збір. Строк пред’явлення їх до виконання вказано до 06 травня 2016 року. Зазначені виконавчі листи були пред’явлені до виконання, але згодом 27 серпня 2015 року та 17 вересня 2015 року вказані виконавчі листи було повернуто.

Оригінали виконавчих листів було втрачено ПАТ «Укрсоцбанк», про що складено довідку від 29 серпня 2017 року, тому просив поновити ПАТ «Укрсоцбанк» строк для пред’явлення виконавчих листів до виконання та видати їх дублікати.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2018 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» залишено без задоволення.

Заявник ПАТ «Укрсоцбанк», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що виконавчі листи ПАТ «Укрсоцбанк» були пред’явлені до виконання та повернулись 17 вересня 2015 року. Суд першої інстанції не врахував ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» і не звернув уваги, що строк пред’явлення виконавчих листів ПАТ «Укрсоцбанк» станом на момент їх втрати не пропущено, строк переривався пред’явленням виконавчих листів до виконання, і строк пред’явлення необхідно обчислювати спочатку, тобто з 17 вересня 2016 року. З наведеного випливає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що граничний строк пред’явлення виконавчих листів до виконання минув 06 травня 2016 року за три місяці до втрати заявником оригіналів виконавчих листів. Вказує, що у правовій державі факт невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, є неприпустимим.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без задоволення заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про поновлення строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не викладено та не обґрунтовано причин пропуску строку для пред’явлення виконавчих документів до виконання, які можуть бути визнані судом поважними, доводи обмежені лише посиланням на довідку про втрату вказаних виконавчих листів у серпні 2016 року під час переміщення документів з центрального офісу до його територіального підрозділу. За таких обставин, коли в судовому засіданні не здобуто та не наведено належних доказів поважності причин пропуску строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання, заява ПАТ «Укрсоцбанк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2015 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12518597,22 грн. та 3654 грн. судового збору (а. с. 44).

22 червня 2015 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області виконавчі листи направлено поштою на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» за його заявою.

27 серпня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 48565825 про примусове виконання виконавчого листа № 2-21/15, виданого 22 червня 2015 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, про стягнення 12518597,22 грн., на підставі ст. ст. 21, 23, п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 62 – 64).

17 вересня 2015 року старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 66).

Згідно довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 29 серпня 2017 року б/н, оригінал виконавчого листа, виданого 22 червня 2015 року на виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2015 року у цивільній справі № 373/2524/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 12518597,22 грн. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» та виконавчого листа, виданого 22 червня 2015 року на суму 3654 грн. судового збору було втрачено у серпні 2016 року в результаті переміщення документів з центрального офісу банку до його територіального підрозділу (а. с. 67).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Статтями 370, 371 ЦПК України в редакції на час подання ПАТ «Укрсоцбанк» заяви про поновлення строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів встановлено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 17.4 перехідних положень чинного ЦПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 443 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 чинного Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Судом першої інстанції встановлено, що виконавчі листи про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та судового збору видані 22 червня 2015 року під час дії попередньої редакції Закону України «Про виконавче провадження», ст. 22 якого передбачалося, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Разом із тим, Закон України «Про виконавче провадження» в новій редакції набрав чинності 05 жовтня 2016 року, а отже дія п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону на дані виконавчі листи, видані 22 червня 2015 року, строк пред’явлення до виконання яких сплив 06 травня 2016 року, не поширюється.

Не можна погодитися із доводами апеляційної скарги про переривання строку пред’явлення виконавчих листів до виконання та необхідність обчислення даного строку спочатку, із 17 вересня 2016 року, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у попередній редакції, строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред’явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Аналогічним чином врегульоване переривання строку давності пред’явлення виконавчого листа до виконання і п. 1 ч. 4 ст. 12 діючого Закону України «Про виконавче провадження».

Разом із тим, відмова у відкритті виконавчого провадження не тягне за собою переривання зазначеного строку, оскільки пред’явлення виконавчого листа до виконання фактично не відбувається, а отже судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги постанови державних виконавців від 27 серпня 2015 року та 17 вересня 2015 року, якими відмовлено ПАТ «Укрсоцбанк» у відкритті виконавчого провадження за виконавчими листами від 22 червня 2015 року, як докази переривання строку пред’явлення виконавчих листів до виконання.

За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що за період часу, коли минув граничний строк пред’явлення виконавчих документів до виконання і до дня їх втрати в серпні 2016 року заявником не вживалися будь-які дії для поновлення пропущеного строку, і представником банку жодним чином не обґрунтовано причин пропуску строку для пред’явлення виконавчих документів до виконання, які можуть бути визнані судом поважними.

Сама по собі втрата оригіналів виконавчих документів не є підставою для поновлення судом строку їх пред’явлення до виконання.

Апеляційний суд враховує, що втрата оригіналів виконавчих листів (серпень 2016 року) відбулася після закінчення строку пред’явлення їх до виконання (06 травня 2016 року).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про неприпустимість невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, апеляційний суд приймає до уваги, що при розгляді заяви суд має не лише захищати права позивача на виконання рішення суду, але також при цьому не порушувати права відповідача, оскільки він обґрунтовано міг вважати, що позивач втратив інтерес до виконання рішення суду, оскільки минули процесуальні та розумні строки для пред’явлення виконавчого листа до виконання, та відхиляє доводи ПАТ «Укрсоцбанк» в цій частині.

Із цих же підстав апеляційним судом не приймається посилання заявника на практику Європейського суду з прав людини, крім того, наведені у практиці правовідносини є відмінними від тих, що розглядалися судом в даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Кулішенко Ю.М.

ОСОБА_3