Постанова № 73515462, 19.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/3757/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 752/7915/17-ц

19 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 ІгнатенкаВладислава Юрійовича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Остапчук Т.В., про залишення без розгляду позовної заяви Заступника прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна, -

в с т а н о в и в :

10 лютого 2017 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 ІгнатенкоВладислав Юрійович в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна, просив витребувати в ОСОБА_3 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради Ѕ частину нежитлового приміщення площею 102, 7 кв.м. по АДРЕСА_1; витребувати в ОСОБА_4 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради Ѕ частину нежитлового приміщення площею 102, 7 кв.м. по АДРЕСА_1, та стягнути з відповідачів судові витрати на користь прокуратури міста Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року позовну заяву Заступника прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 Ігнатенко Владислав Юрійович в інтересах держави в особі Київської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні дійсних обставин справи. Суд помилково вважав достовірно підтвердженою ту обставину, що прокурором не вказано обґрунтування порушення інтересів держави в особі Київської міської ради, оскільки остання є органом місцевого самоврядування, і не уповноважувала місцеву прокуратуру на представництво її інтересів. Зазначив, що прокурор, реалізовуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді, має право звернутися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, обґрунтувавши при цьому в чому полягає порушення інтересів держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 проти її доводів заперечував, посилаючись на їх безпідставність. Зазначив, що прокурор не обґрунтував у позові підстав здійснення представництва іншого самостійного учасника цивільних відносин - територіальної громади міста Києва. Вважає, що доводи апелянта про те, що необхідність звернення до суду зумовлена потребою забезпечити реалізацію принципу верховенства права, відновити законність в питанні, що стосується передачі сторонній особі об'єкта комунальної власності, є спекулятивними. Зазначаючи в позові, що він діє в інтересах держави, прокурор свідомо допустив підміну понять, і присвоїв собі повноваження, які не надані йому Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру». Вважає, що прокурор не має права на звернення до суду в інтересах держави в тих сферах, де органи місцевого самоврядування виконують свої самоврядні повноваження, а не делеговані їм владні функції.

В судовому засіданні представник прокуратури м.Києва Ковальчук Т.А. повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник Київської міської ради Брунь Юлія Ігорівна також повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3а в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 лютого 2017 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 ІгнатенкоВладислав Юрійович в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна.

Постановляючи ухвалу від 26 лютого 2018 року про залишення позову Заступника прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, зазначаючи, що позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення цього позову без розгляду.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки він не відповідає вимогам процесуального законодавства та наявним в матеріалах справи доказам, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Стаття 55 Конституції України закріплює право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.

Згідно зі статті 3 ЦПК України, який діяв на час постановлення ухвали, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 257 ЦПК України, який діяв на час постановлення ухвали, заява залишається без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно частини 4 статті 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Зазначені норми Закону України «Про прокуратуру» та ЦПК України визначають, що прокурор, реалізуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді, має право звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, обґрунтувавши при цьому в чому полягає порушення інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з статтею 1 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №579/579 Київрада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Таким чином, здійснення правомочностей власника стосовно комунального майна у місті Києві на теперішній час належить до виключної компетенції Київської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевою прокуратурою при подачі позовної заяви в інтересах держави в особі Київської міської ради виконано вимоги ст. 56 ЦПК України, зазначено уповноважений державою орган здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, обґрунтовано наявність порушень інтересів держави та відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено цей орган про здійснення представництва інтересів держави в особі Київської міської ради в суді, а тому доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду та невідповідність їх вимогам закону є обґрунтованими.

Обґрунтованими є також доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з відсутністю у позивача цивільно- процесуальної правоздатності, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення, тобто з моменту її реєстрації (ст. 87 ЦК), і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність. Виникнення дієздатності означає, що юридична особа своїми діями може отримувати, створювати і здійснювати цивільні права та обов'язки. Дієздатність юридичної особи, як і правоздатність, має універсальний характер. Натомість у юридичної особи право- і дієздатності називається правосуб'єктністю.

Згідно ч. 1 ст. 91 ЦПК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так, на момент подачі позову до суду, заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 Ігнатенко Владислав Юрійович, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради,беззаперечно мав статус цивільної процесуальної дієздатності.

Як встановлено статтею 379 ЦПК України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 Ігнатенка Владислава Юрійовича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради є обґрунтованими, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, за правилами ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з одночасною передачею цивільної справи за позовом заступника прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 56,91, 257, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 ІгнатенкаВладислава Юрійовича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року про залишення позову без розгляду скасувати та направити справу за позовом Заступника прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майнадо суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови зазначений строк обчислюється з дня складеного повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 20 квітня 2018 року.

Головуючий: Судді: