Рішення № 73515236, 20.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 квітня 2018 року № 826/14936/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ОСОБА_2до Міністерства соціальної політики України Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністраціїпровизнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України та Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, у якому просили суд:

- зобов'язати Мінсоцполітики (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_2 визначеного правового статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення НОМЕР_1 з дня зупинення його рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.;

- зобов'язати Мінсоцполітики (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про поновлення ОСОБА_2, відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення НОМЕР_1 права користуватися пільгами й компенсаціями встановленими Законом №796-XII, іншими актами законодавства з дня зупинення їх рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.;

- визнати дії Мінсоцполітики в частині ухилення від розгляду спірного питання щодо підтвердження ОСОБА_2, визначеного статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно після судових рішень, які набрали законної сили - протиправними;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_2, відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1 права користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII, іншими актами законодавства з дня зупинення їх рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.;

- визнати дії Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в частині відмови у поновленні ОСОБА_2 визначеного правового статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення НОМЕР_1 з дня зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, після судових рішень, які набрали законної сили, - протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок відмови Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації поновлювати ОСОБА_2 статус дитини, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, всупереч вимогам рішення суду, яким було поновлено статус ОСОБА_1, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відмови відповідача 1 винести на розгляд Комісії Мінсоцполітики спірного питання про підтвердження дітям ОСОБА_1 вищевказаного визначеного статусу.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи наявне клопотання про розгляд справи без участі позивача 1 та 2, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 22.12.1992 р. ОСОБА_1 визначений статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Харківською обласною державною адміністрацією видано посвідчення НОМЕР_2 категорія 2.

12.02.1998 р. сину ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Харківською обласною державною адміністрацією видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1.

22.12.2000 р. у зв'язку із захворюванням, отриманим при виконанні обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., ОСОБА_1 була встановлена II група інвалідності та видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_3.

22.12.2005 р., згідно протоколу №444 від 22.12.2005 р. Комісія із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вирішила визнати видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпідставною, а також вилучити видане посвідчення з повідомленням органів місцевої влади, соціального забезпечення та керівництва організації чи підприємства за місцем роботи.

22.03.2016 р. згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/27115/15 колегією суддів вирішено, зокрема, зобов'язати Міністерство соціальної політики України (Комісію із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 визначеного у 1992 році статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов'язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 взамін вилученого безстрокового посвідчення НОМЕР_4 категорія 2 нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_6 та поновити ОСОБА_1 правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_3 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444.

28.04.2016 р. згідно витягу з протоколу №97 від 28.04.2016 р. Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України вирішила, зокрема, підтвердити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наказом Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 04.11.2016 р. №65 поновлено ОСОБА_1 правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_3 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444.

Листом №395/0/78-17/291 від 01.09.2017 р. у відповідь на електронне звернення ОСОБА_1 стосовно поновлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, Департамент соціального захисту населення Міністерства соціальної політики України просив Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації розглянути питання щодо поновлення дітям ОСОБА_1 визначеного статусу та прийняти конкретне рішення.

Згідно листа №М-4494/01-44/35 від 25.10.2017 р. Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (надалі - Департамент) повідомив ОСОБА_1, що відповідно до Положення про Робочу групу з питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що діє при Харківській обласній державній адміністрації (надалі - Робоча група), затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28.01.2015 р. №44, Робоча група розглядає документи за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних державних адміністрацій та виконкомів міських рад міст обласного значення відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. №51.

Також, у наведеному листі вказано, що листом Мінсоцполітики від 01.09.2017 р. №395/0/78-17/291 рекомендовано Департаменту розглянути питання про поновлення дітям ОСОБА_1 статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, а не виносити це питання на розгляд Робочої групи, а у відповідності до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 р. у справі №826/27115/15 поновлювати дітям ОСОБА_1 статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи Департамент не зобов'язано, тому, враховуючи повноліття дітей ОСОБА_1 та, відповідно, вимоги статті 27 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", правові підстави для поновлення ОСОБА_2 і ОСОБА_2 статусу дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи - відсутні.

Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-XII (надалі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно положень ст. 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

За ст. 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

У відповідності зі ст. 27 Закону №796-XII до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: 1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку; 2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; 3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; 4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; 5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; 7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Приписами ст. 65 Закону №796-XII встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС порядок видачі таких посвідчень здійснювався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 р. №501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок №501).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок №51).

Так, у зв'язку із тим, що діти ОСОБА_1, який під час проходження дійсної військової строкової служби у Збройних Силах України приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у травні 1986 року, народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, то відповідно до п. 5 ст. 27 Закону №796-XII вони належали до дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, на що були видані відповідні посвідчення серії НОМЕР_7, які згідно п. 2 Порядку є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Згідно абз. 3 п. 12 Порядку №51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Як вже було зазначено раніше, згідно протоколу №444 від 22.12.2005 р. Комісія із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вирішила визнати видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпідставною разом з його вилученням.

Позивач 1 зазначає, що 12.02.1998 р. його сину ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) Харківською обласною державною адміністрацією видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1, тому як дитина, народжена від батька ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, будучи на його утримані, перебував на обліку та двічі на рік обстежувався і лікувався в Державній установі "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків" Національної академії медичних наук України з 1997 року до його повноліття, а також одночасно перебував на обліку та проходив кожен рік обстеження в комунальному закладі Харківського міжобласного спеціалізованого медико-генетичного центру рідкісних (орфанних) захворювань Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, що відповідно до ст. 12 Закону №796-XII надавало підстави для встановлення причинного зв'язку між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою та встановлення інвалідності, пов'язаною з її наслідками, якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України.

Однак, на підставі вищевказаного рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, згідно протоколу №444 від 22.12.2005 р., Головне управління праці та соціального захисту населення листом від 12.01.2006 р. №04-22/114 просило Київську районну комісію з питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зняти з обліку ОСОБА_1, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також зняти з обліку його неповнолітніх дітей, як потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_1 у лютому 2006 року звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом в якому просив визнати неправомірним рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.12.2005 р. в частині визнання видачі йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпідставною та скасувати вищезазначене рішення Комісії.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.05.2006 р. адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. у справі №22а-3439/07 скасовано рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12.05.2006 р. по цій справі щодо рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при МНС України від 12.12.2005 р. №444 про визначення ОСОБА_1 видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпідставною та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2009 р. касаційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. - без змін.

Втім, вказане не стало підставами для відповідача 2 стосовно поновлення та підставами для відповідача 1 стосовно підтвердження правового статусу ОСОБА_1, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а його дітям - поновлення (підтвердження) статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, відповідно до виданих Харківською обласною державною адміністрацією посвідчень з моменту зупинення їх дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, тобто поновлення становища, до моменту його порушення цим рішенням.

Також, згідно пояснень до позову, наведені обставини унеможливили вчасне звернення до Міжрайонної радіологічної медико-соціальної експертної комісії у місті Харкові для розгляду питання щодо встановлення дітям ОСОБА_1 причинного зв'язку хвороб, з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та встановлення інвалідності, оскільки відповідно до п. 4 Положення про систему експертизи по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.1997 р. №166/129 (надалі - Положення №166/129), експертизі по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС підлягають особи, які за чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно п. 27 Положення №166/129 розгляд медичних справ в експертних комісіях проводиться за особистим зверненням та направленням спеціалізованого лікувально профілактичного закладу при наявності посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2007 р. у справі №22а-3439/07, якою рішення Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444 визнано неправомірним і скасовано з моменту його прийняття, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2015 р. у справі № 826/27115/15, на виконання вимог якої наказом Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації №65 від 04.11.2016 р. ОСОБА_1 поновлено визначений правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 22.12.2000 р. безстрокового посвідчення НОМЕР_3 категорії 1 з моменту зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444 та 16.11.2016 р. на підставі доручення Управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, наданого Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 видано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_5 категорії 1, діти ОСОБА_1 мали право на встановлений статус та поновлення дії посвідчення дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, що в свою чергу надавало підстави для проведення експертизи щодо встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у відповідності до Інструкції по застосуванню Переліків хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.05.1997 р. №150.

У відповідності до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №389/2011 (надалі - Положення №389/2011), Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Згідно п. 3 Положення №389/2011 основними завданнями Мінсоцполітики України є, у тому числі, формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, жертв нацистських переслідувань, жертв політичних репресій, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Згідно підпунктів 33, 39, 39№, 39І, 40, 41, 42 п. 4 Положення №389/2011 Мінсоцполітики України відповідно до покладених на нього завдань здійснює моніторинг виконання законодавства України щодо соціального захисту сімей та дітей, ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, дітей війни, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, жертв нацистських переслідувань, жертв політичних репресій; організовує санаторно-курортне лікування інвалідів, дітей-інвалідів, ветеранів війни, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; організовує роботу з комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування онкологічних захворювань у громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із застосуванням високовартісних медичних технологій; організовує та координує роботу із забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; організовує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; організовує безкоштовне харчування дітей на радіоактивно забруднених територіях та виплату компенсацій сім'ям з дітьми, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи; організовує роботу щодо виплати передбачених законодавством України компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

Мінсоцполітики України з метою організації своєї діяльності, відповідно до п.п. 3, 7 п. 5 Положення №389/2011, контролює діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій; організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мінсоцполітики України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.

Відповідно до п. 7 Положення №389/2011 Мінсоцполітики України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.

Відповідно до приписів п. 8 Положення №389/2011 Мінсоцполітики України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Рішення Мінсоцполітики України, прийняті у межах його повноважень, обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Як зазначено у п. 2 Положення про Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації 04.08.2017 р. №359 (надалі - Положення №359), Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України.

Згідно п. 3, п. 4 Положення №359 Департамент забезпечує на території Харківської області реалізацію державної політики з питань соціально-трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції; соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни та учасникам антитерористичної операції, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій.

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, а також цим Положенням.

За п. 5 Положення №359 основними завданнями Департаменту є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни (у тому числі учасникам антитерористичної операції), особам, на яких поширюється чинність Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям 3 дітьми, багатодітним, молодим сім'ям, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим, внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій.

За підпунктами 1, 8, 9, 10, 15, 18, 19, 20, 31 п. 6 Положення №359 Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства соціальної політики України та забезпечує контроль за їх реалізацією; розробляє в межах компетенції проекти розпоряджень голови обласної державної адміністрації, у визначених законом випадках - проекти нормативно-правових актів з питань соціального захисту населення; бере участь у погодженні проектів нормативно-правових актів, розроблених іншими органами виконавчої влади; бере участь у розробленні проектів розпоряджень голови обласної державної адміністрації, проектів нормативно-правових актів, головними розробниками яких є інші структурні підрозділи; розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян; постійно інформує населення про стан здійснення визначених законом повноважень; контролює органи місцевого самоврядування та надає методичну допомогу з питань здійснення наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади у сфері соціального захисту населення; виконує повноваження, делеговані органами місцевого самоврядування; організовує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"; забезпечує організацію, контроль та методичне керівництво щодо санаторно-курортного лікування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також виплати грошових компенсацій замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян.

Відповідно до п.п. 1 п. 7 та п. 8 Положення №359 Департамент для виконання своїх повноважень і завдань, що визначені, має право одержувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Департамент в установленому законодавством порядку та в межах повноважень взаємодіє з іншими структурними підрозділами, апаратом обласної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями з метою створення умов для провадження послідовної та узгодженої діяльності щодо строків, періодичності отримання та передання інформації, необхідної для належного виконання покладених на нього завдань та проведення запланованих заходів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову, оскільки порушення і, відповідно, поновлення правового становища позивача знаходилось у взаємозв'язку та мало безпосередній вплив на правове становище його дітей, що в свою чергу, згідно наведеного, відносилось до компетенції відповідача 1 та відповідача 2 і передбачало належне виконання покладених на них обов'язків.

Однак, позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В даній адміністративній справі позов до відповідачів заявлений двома позивачами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Порушене право позивача ОСОБА_1 захищене рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2016 року у справі №826/27115/15.

З обгрунтувань позову в справі №826/14936/17 вбачається порушене право ОСОБА_2, як дитини ОСОБА_1. В той же час, на час звернення до суду з заявленим позовом ОСОБА_2 досяг повноліття, і в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну право-, дієздатність. Саме його право суд вважає порушеним. Водночас, право ОСОБА_1 в даному спорі не потребує судового захисту.

Крім того, однією із позовних вимог є: - зобов'язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_2, відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1 права користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII, іншими актами законодавства з дня зупинення їх рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.

Прийняття суб'єктом владних повноважень рішень у тій чи іншій формі є його дискреційними повноваженнями, визначеними чинними законодавчими та підзаконними актами.

Проте, з метою захисту прав позивача суд вважає за доцільне зобов'язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації вирішити питання про поновлення ОСОБА_2, відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1 права користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII, іншими актами законодавства з дня зупинення їх рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.

Згідно частини 1, частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем ОСОБА_2 доведено порушене право.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_2 до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації - задовольнити.

2. Зобов'язати Мінсоцполітики (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_2 визначеного правового статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення НОМЕР_1 з дня зупинення його рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.

3. Зобов'язати Мінсоцполітики (Комісію Мінсоцполітики) прийняти рішення про поновлення ОСОБА_2, відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення НОМЕР_1 права користуватися пільгами й компенсаціями встановленими Законом №796-XII, іншими актами законодавства з дня зупинення їх рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.

4. Визнати дії Мінсоцполітики в частині ухилення від розгляду спірного питання щодо підтвердження ОСОБА_3, визначеного статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно після судових рішень, які набрали законної сили - протиправними.

5. Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації вирішити питання про поновлення ОСОБА_2, відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1 права користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII, іншими актами законодавства з дня зупинення їх рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, а саме з 22.12.2005 р.

6. Визнати дії Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в частині відмови у поновленні ОСОБА_2 визначеного правового статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно до виданого Харківською обласною державною адміністрацією 12.02.1998 р. посвідчення НОМЕР_1 з дня зупинення його дії рішенням Комісії МНС від 22.12.2005 р. №444, після судових рішень, які набрали законної сили, - протиправними.

7. ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7 НОМЕР_7.НОМЕР_7. Шейко