Ухвала суду № 73514537, 20.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 квітня 2018 року м.Чернігів Справа № 825/1658/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Кашпур О.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Чернігівській області про:

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2014 №000142200, №0001412200 та №000010/25-13-22/НОМЕР_1;

визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих листів Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 №825/1629/15-а;

зобов’язання Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Чернігівській області вжити заходи по поверненню ОСОБА_1 стягнутих з нього за виконавчими листами коштів у загальній сумі 13497,85 грн. в т.ч. 12143,50 – борг на користь держави; 140,00 грн. - виконавчий збір.

Ухвалою суду від 06.04.2018 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання власного письмового підтвердження, заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску, подання доказів, які вказані у додатках до позовної заяви, копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, обґрунтування підстав та доказів на підтвердження позовних вимог протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. 18.04.2018 позивач надіслав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив задовольнити заяву про поновлення строку звернення до суду та визнати протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2014 №000142200, №0001412200 та №000010/25-13-22/НОМЕР_1.

Щодо пропуску строку звернення до суду зазначив, що з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями ознайомився з власної ініціативи в суді у справі №825/1629/15-а 20.12.2017, оскільки раніше про них не знав та не мав можливості їх оскаржити в установлений законом строк.

Однак, вказані доводи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо неможливості звернення до суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства строк суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Суд наголошує на тому, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При цьому, слід зазначити, що строк в 1095 днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи наведені доводи, суд зазначає, що вказані обставини неможливості звернення до суду в строк встановлений законом є неповажними, оскільки відповідно до змісту позовної заяви Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знав про стягнення з нього боргу за постановою Чернігівського окружного адміністративного суду, який вираховувався частинами з його пенсії відділом державної виконавчої служби.

Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев'ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у строк, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кашпур