Ухвала суду № 73513729, 20.04.2018, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1461/16

Провадження № 1-кс/347/80/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.18 м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

слідчого-судді: ОСОБА_1,

при секретарі: Удудяк І.А.,

за участю прокурора: Дручківа Д.Б.,

слідчого: Андрейчука Р.В.,

скаржників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника скаржників: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів скаргу ОСОБА_5, захисника, представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову заступника начальника СВ Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 16.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016090190000272 від 24.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та відмову у визнанні осіб потерпілими та заявниками,-

В С Т А Н О В И В :

20.02.2018 року на розгляд суду поступила скарга ОСОБА_5, захисника, представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову заступника начальника СВ Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 16.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016090190000272 від 24.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та відмову у визнанні осіб потерпілими та заявниками.

В судовому засіданні скаржники ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та їх представник скаргу підтримали та зазначили, що 16.12.2017 року слідчим Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016090190000272 від 24.07.2016 року. Таку постанову вважають незаконною з підстав невідповідності висновків слідчого фактичним обставинам справи та доказам, які здобуті під час досудового розслідування. По даному кримінальному провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є заявниками, хоча фактично вони є потерпілі, так як відповідно до висновків судово-медичних експертиз всім їм спричинено легкі тілесні ушкодження. Окрім того, саме вони зверталися до поліції з заявами про встановлення винних у спричиненні їм тілесних ушкоджень осіб з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності. Вони переконані, що нападники вчинили злісне хуліганство та спричинили їм тілесні ушкодження і повинні за це нести кримінальну відповідальність, а вони повинні бути визнані заявниками та потерпілими по даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення скарги, оскільки постанову про закриття кримінального провадження вважає підставною та такою, що відповідає вимогам КПК.

Заступник начальника слідчого відділення Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, слідчого, скаржників та їх представника, свідків та оцінивши докази, надані до суду, приходить до наступного:

Згідно ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до п.3 та п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема: рішення слідчого про закриття кримінального провадження та рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.

Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі заяви ОСОБА_8, яка надійшла до слідчого відділення Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області 24.07.2016 року, було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090190000272 від 24.07.2016 року про кримінальне правопорушення, правова кваліфікація ч.1 ст.125 КК України.

16.12.2017 року заступником начальника слідчого відділення Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12016090190000272 від 24.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв?язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Дану постанову слідчий у кримінальному провадженні мотивує тим, що вказаний конфлікт виник із-за непорозумінь на грунті тривалих неприязних відносин, а не через будь-які інші злочинні спонукання, тривав короткочасно та під час конфлікту громадський порядок грубо порушений не був, а тому в даному випадку відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Окрім того, в ході досудового розслідування, не здобуто доказів, які б вказували на умисні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, оскільки згідно висновків судово-медичних експертиз, локалізація та характер тілесних ушкоджень не виключає можливості їх спричинення внаслідок падіння та ударів до твердих тупих предметів, а якщо легке тілесне ушкодження спричинено внаслідок необережності воно не є караним, окрім того в ході досудового розслідування вичерпано всі можливості на здобуття доказів та встановлення свідків події, а тому за таких обставин слід вважати, що в даному випадку відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Будучи допитаними в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суду показали, що вони також не згідні з постановою слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки дані внесені до ЄРДР за заявою ОСОБА_10, проте заперечують щодо визнання скаржників потерпілими.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

КПК допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Умовою для цього є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК. «Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому:

-очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення;

-відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву;

-очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою;

-наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч. 1 ст. 55 КПК (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі);

- неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.

При визначенні шкоди, як підстави для визнання особи потерпілим, необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що винесення постанови про закриття кримінального провадження є передчасним, а невизнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявниками та потерпілими по кримінальному провадження, є безпідставне.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 26, 55, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_5, захисника, представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову заступника начальника СВ Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 16.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016090190000272 від 24.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та відмову у визнанні осіб потерпілими та заявниками,- задоволити.

Постанову заступника начальника СВ Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 16.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016090190000272 від 24.07.2016 року, -скасувати.

Зобов?язати заступника начальника СВ Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 визнати ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заявниками та потерпілими по даному кримінальному провадженні та в місячний строк пред?явити підозру винним в їхньому побитті особам з метою направлення обвинувального акту до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Б.В. Сабадах