
Справа № 464/721/18
пр.№ 1-кс/464/666/18
У Х В А Л А
30 березня 2018 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., секретар судового засідання Захарчук О.Ю., з участю прокурора Мармуляка В.Я., представника власника манйа ОСОБА_1, розглянувши клопотання про арешт майна,
у с т а н о в и в :
слідчий СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12016140070002038 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні – начальником Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3, про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене під час обшуку за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 95а/1 згідно з протоколом обшуку від 26 березня 2018 року.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, а представник власника майна ТОВ «Аксіс Плюс» ОСОБА_1 проти клопотання не заперечила.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
СВ Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 27 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140070002038, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.321 КК України.
Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 21 березня 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного здійснення господарської діяльності аптеки ТзОВ «Аксіс плюс» за адресою: м.Львів, вул. Кульпарківська, 95–А/1 (аптека знаходиться на території Львівської обласної психіатричної лікарні) з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, а також документів (чорнових записів), флеш–накопичувачів, магнітних носіїв інформації з відеозаписами з камер зовнішнього і внутрішнього відео спостереження, які містять інформацію про вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі причетних до них осіб, зокрема ОСОБА_4.
У ході проведення обшуку згідно з протоколом від 26 березня 2018 року виявлено та вилучено наступне майно:
- видаткову накладну 18173972 від 22.03.2018 року на 3 аркушах;
- видаткову накладну 18165274 від 19.03.2018 року на 3 аркушах;
- 9 мотків фіксальних чеків;
- мобільний телефон марки «NOMI» сірого кольору, на корпусі наявні царапини та потертості з встановленою батареєю, ІМЕІ1: 35526308007359, ІМЕІ2: 35526308000736 з встановленою SIM - картою НОМЕР_1;
- реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2;
- реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3;
- зошит з написом «Журнал дефектури», в якому містяться робочі записи;
- магнітний носій інформації «VIESEN», серійний номер TPPS16051201289.
Постановою слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 від 26 березня 2018 року вилучене у результаті проведення обшуку визнано речовими доказами по справі, оскільки містить інформацію щодо підтвердження зайняття протиправною діяльністю особами у даному кримінальному провадженні.
Отже встановлено, що під час проведення обшуку, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді, вилучене майно може містити інформацію, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арешт є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (ч.2, ч.3 ст.170 КПК України).
Виходячи з приписів ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок кримінального правопорушення.
Таким чином внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст.171 КПК України. З доводів, викладених у клопотанні та у суді, вбачається, що арешт майна – речей та документів, що можуть бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідають критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні за ч.2 ст.307, ч.2 ст.321 КК України, оскільки наявні ризики їх приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі. Підстави для відмови у задоволені клопотання, передбачені ч.1 ст.173 КПК України, відсутні.
Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя переконаний, що для ефективного проведення слідства орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, що є доказом злочину, до встановлення фактичних обставин вчинення злочину. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна будь-якої особи є виправданим та необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення такого провадження.
Тому з урахуванням вимог ч.2 ст.173 КПК України клопотання про арешт майна з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування майном підлягає до задоволення. Матеріали та обставини справи свідчать, що вказаний спосіб арешту не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб (ч.4 ст.173 КПК України), а незастосування заборони користування та розпорядження майном призведе до його приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі (ч.11 ст.170 КПК України).
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 369-372, 532 КПК України,
п о с т а н о в и в :
клопотання слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна задоволити.
Накласти арешт на право відчуження, розпорядження та користування майном, а саме:
- видаткову накладну 18173972 від 22.03.2018 року на 3 аркушах;
- видаткову накладну 18165274 від 19.03.2018 року на 3 аркушах;
- 9 мотків фіксальних чеків;
- мобільний телефон марки «NOMI» сірого кольору, на корпусі наявні царапини та потертості з встановленою батареєю, ІМЕІ1: 35526308007359, ІМЕІ2: 35526308000736 з встановленою SIM - картою НОМЕР_1;
- реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2;
- реєстраційне посвідчення № НОМЕР_3;
- зошит з написом «Журнал дефектури», в якому містяться робочі записи;
- магнітний носій інформації «VIESEN», серійний номер TPPS16051201289,
які були виявлені та вилучені в ході обшуку в аптеці «Аксіс Плюс» за адресою м.Львів, вул.Кульпарківська, 95а/1 згідно з протоколом обшуку від 26 березня 2018 року.
У порядку ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя О.В.Тімченко
Судове рішення № 73513267, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 02.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/721/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: