Рішення № 73508940, 20.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 р. № 814/647/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. 6-Слобідська, 97-Б, кв. 3, м. Миколаїв, 54055

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:стягнення середнього грошового забезпечення в сумі 54482,58 грн.,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки проведення повного розрахунку при звільненні з 17.10.2016 року по 31.08.2018 року, яке становить 15 місяців 14 днів у сумі 54482,58 грн., без урахування обов’язкових податків та зборів.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2016 року по справі № 814/894/16 (якою скасовано наказ від 25.03.2016 року № 56 о/с про звільнення позивача (через службову невідповідність), поновлено позивача на службі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу) в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу було виконано лише 31.01.2018 року. А наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 17.10.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції у зв’язку із скороченням штатів. Тому відповідач повинен виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за час затримки проведення повного розрахунку при звільненні.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки при звільненні позивача – 17.10.2016 відповідно до наказу від 17.10.2016 № 289 з ним проведено повний розрахунок.

В судовому засіданні 12.04.2018 сторони після надання суду пояснень не заперечували про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2016 року по справі № 814/894/16 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 25 березня 2016 року № 56 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського ізолятору тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 26.03.2016, стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.03.2016 року по 15.07.2016 року у сумі 8806,50 гривень (вісім тисяч вісімсот шість гривень 50 коп.) (2465,82 грн. - за один місяць, решта – 6340,68 грн.) звернено постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського ізолятору тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2465,82 гривень (дві тисячі чотириста шістдесят п’ять гривень 82 коп.) до негайного виконання.

22.07.2016 на виконання постанови в частині, що підлягала негайному виконанню, видано виконавчі листи, які виконані відповідачем, стягнуто заробітну плату за один місяць та наказом від 12.08.2016 року № 225 о/с скасовано пункт наказу № 56 о/с від 25.03.2016 в частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено його на посаді.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в мМиколаївській області, постанову суду першої інстанції від 15.07.2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи - Атестаційна комісія № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону № 3 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні та стягнення – залишено без задоволення.

17.10.2016 наказом № 289 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 4 (у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2017 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи Атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону №3 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу скасовано, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року залишено в силі.

18.01.2018 року, за заявою позивача, на виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2016 року по справі № 814/894/16 видано виконавчий лист в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, який повністю виконано 31.01.2018 року.

31.01.2018, на виконання постанови Миколаївського оружного адміністративного суду по справі № 814/894/16 про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області перераховані позивачу кошти за час вимушеного прогулу, на виконання вказаної постанови.

31.01.2018 – дата виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, проте це не дата, коли позивачу виплачена належна йому до виплати заробітна плата, та інші виплати, належні до виплати при звільненні, відповідно до наказу № 289 о/с про звільнення від 17.10.2016.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем ст. 116, 117 Кодексу законів про працю.

Статтями 116, 117 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Вказаними нормами передбачено право на стягнення середнього заробітку за час затримки виплати працівнику сум, які підприємство, установа, організація зобов’язана виплатити працівнику при його звільненні лише тоді, коли працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення.

При звільненні позивача 17.10.2016 відповідач, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, не повинен був виплачувати позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до постанови Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/894/16, оскільки рішення в цій частині законної сили на час звільнення – 17.10.2016 не набрало. Обов’язок виконати рішення суду в цій частині у ГУНП виник з дати набрання постановою у справі № 814/894/16 законної сили.

Крім того, позивач оскаржує наказ № 289 о/с від 17.10.2016 в судовому порядку (справа № 814/2436/17).

Якщо при звільненні 17.10.2016 Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області з позивачем не проведено повний розрахунок, не виплачено всі належні йому суми, то позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом та надати всі необхідні докази такої невиплати. В цьому разі буде доречним посилання на порушення Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області ст. 116, 117 КЗпП.

Стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення сум, належних працівникові при звільненні мають різну правову природу та регулюються різними нормами КЗпП.

Правові підстави для застосування до стягнутої суми за рішенням суду суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу норм ст. 116, 117 КЗпП відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення

Позивач не довів суду, що при його звільненні 17.10.2016 відповідач повинен був виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. 6-Слобідська, 97-Б, кв. 3, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко