Рішення № 73508763, 18.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5726/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 Юрієвича, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльность та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 Юрієвича, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить суд: визнати бездіяльність уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб; зобов’язати уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 Юрієвича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми 75 000,59 грн. (сімдесят п’ять тисяч гривень 59 копійок); зобов’язати ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни на доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 75 000,59 грн. (сімдесят п’ять тисяч гривень 59 копійок), що належить виплатити ОСОБА_1

Ухвалою суду від 21 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

15.12.2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції. У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04.01.2018 року суд ухвалив розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 Юрієвича, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження (а.с. 90).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-016-000246213, відповідно до якого позивачем було внесено 75 000,59 грн. на вкладний (депозитний) рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 5046558 від 20 травня 2016 року. На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайльвіський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно.

15 липня 2016 року почались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивача не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

22 серпня 2016 року позивач звернувся до уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 з проханням письмово повідомити його, чи внесений позивач у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, лист було отримано відповідачем 26.08.2016 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштовою кореспонденції (а.с.18).

Проте жодної відповіді на свій запит позивач не отримав.

З огляду на вищевказане, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не включення його до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб протиправною, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

04.01.2018 року через канцелярію суду від представника відповідача уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні вказаних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.

22.04.2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно - Розрахунковий центр» був укладений договір № 980-016-000226347, відповідно до якого позивачем було передано 90 000,00 грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 26.04.2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно - Розрахунковий центр» був укладений договір № 980-016-000228752, згідно укладеного договору позивачем було передано 40 000,00 грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 27.04.2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно - Розрахунковий центр» був укладений договір № 980-016-000229559, згідно укладеного договору позивачем було передано 45 000,00 грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 19.05.2016 року з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу було здійснено повернення 177 934,59 грн. на його банківський рахунок. 20.05.2016 року з рахунку позивача йому була видана готівка 100 000,00 грн. та 2 934,00 грн. 20.05.2016 року позивач перерахував в безготівковому порядку з рахунку суму 75 000,59 грн. на залучення коштів на депозит згідно з договором № 980-016-000246213 від 20.05.2016 року. З 23.05.2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію. З 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» по 12.07.2018 року. Рішенням Виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи фонду:

- ОСОБА_3 з 25.01.2017 року визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- ОСОБА_5 з 2501.2017 року визначені п.п. 4, 5, 6 та 8 ч. 2 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 2 ст. 38 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа ОСОБА_2 зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, 01 червня 2016 року Комісією по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними підписано Акт № 2 «Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності», відповідно до якого Комісією було проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку (з 23.05.2015р.). Так в ході перевірки було виявлено нікчемними договори, зазначені у додатку (а.с.82).

01 червня 2016 року Тимчасовою адміністрацією видано наказ № 42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними». Наказ прийнятий з посиланням на положення п.п. 7-9 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі висновків комісії з визнання нікчемними правочинів (а.с.81).

З огляду на викладене, відповідач зазначає, що договір позики № 980-016-000226347 від 22.04.2016 року є двостороннім, укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором по своїй природі не є вкладом згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на ситуацію з позивачем.

16.02.2018 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на позовну заяву.

У поданому до суду відзиві, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» та рішення від 13 червня 2016 року № 991 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою ОСОБА_2 на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року призначено уповноваженою особою ОСОБА_2 гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 з 05.09.2016 року.

В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача, зокрема, зазначив, що у ОСОБА_2 гарантування відсутні будь-які первинні документа по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою переліку вкладників. Законодавство не покладає обов'язок на ОСОБА_2 враховувати під чає складання Загального реєстру інші документи, окрім переліку вкладників. Перелік, який складається уповноваженою особою та Загальний реєстр вкладників, який затверджується ОСОБА_2 гарантування, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою ОСОБА_2, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується ОСОБА_2 на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується ОСОБА_2 гарантування. З наведеного також вбачається, що Загальний реєстр вкладників не складається та не затверджується уповноваженою особою ОСОБА_2 гарантування, як і Перелік вкладників не складається та не затверджується ОСОБА_2 гарантування. Таким чином, ОСОБА_2 гарантування правомірно не включив позивача до Загального реєстру вкладників та не вчинив жодної протиправної дії чи бездіяльності щодо позивача і діяв виключно в межах повноважень, наданих спеціальним Законом.

У судове засідання призначене на 19.03.2018 року позивач не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

20.05.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-016-000246213 (а.с.12).

Згідно з пунктом 1.1 якого, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (далі-Вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № 26205517905403 (далі - Депозитний рахунок) у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Умови), в т.ч. Умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Умови ДБО).

Статтею 2 зазначеного Договору визначені наступні умови вкладу: 1) вид вкладу: строковий вклад; 2) назва банківського вкладу: строковий депозит «Перше знайомство»; 3) початкова сума Вкладу: 75000,59 грн.; 4) строк розміщення Вкладу: строк Вкладу: 14 днів, Вклад розміщується: з дати укладення Договору - 20.05.2016 по 30.06.2016 (надалі - День закінчення строку Вкладу); 5) не знижувальний залишок: 100000 грн.; 6) внесення додаткових внесків: дозволяється, крім останнього та передостаннього дня кожного строку вкладу; 7) Банк нараховує проценти на суму Вкладу за ставкою: сума Вкладу від 1000 грн. і більше - 5 % річних; 8) періодичність сплати нарахованих процентів: в день повернення вкладу при закінченні строку Вкладу; 11) у випадку Дострокової вимоги Вкладу (або його частини) Банк перераховує проценти на суму Вкладу, що повертається достроково, за ставкою 0,5 % річних.

Згідно платіжного доручення № 5046558 від 20 травня 2016 року позивачем внесено на вкладний (депозитний) рахунок № 26205517905403 готівкові кошти у розмірі 75 000,59 грн. (а.с. 14).

Так, відповідно до п.1.8 постанови правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) - рахунки умовного зберігання (ескроу).

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

В свою чергу, згідно з п. 4 ст. 1 вказаного Закону, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до умов договору № 980-016-000246213 банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство», 20 травня 2016 року позивачем було внесено на відкритий на його ім'я вкладний (депозитний) рахунок № 26205517905403 готівкові кошти у розмірі 75000,59 грн.

Отже, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є вкладником банку - ПАТ «Банк Михайлівський».

Як встановлено під час розгляду справи, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року включно та призначено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

14 липня 2016 року на офіційному веб-сайті ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення наступного змісту: «У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 12 липня 2016 р. № 1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», ОСОБА_2 з 15 липня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку.

Судом встановлено, що укладення договорів банківського рахунку та внесення коштів на рахунок позивача відбулось до початку процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати ОСОБА_2 гарантування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ОСОБА_2 є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», основним завданням ОСОБА_2 є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання ОСОБА_2 у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників ОСОБА_2; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_2 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_2 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до приписів ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Згідно вказаного порядку, уповноважена особа ОСОБА_2 складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2 відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_2 станом на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст.77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до п.п. 4-6 частини четвертої ст. 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені ст. 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються ОСОБА_2 після проведення аналізу ознак, визначених ст. 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені ОСОБА_2, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція ОСОБА_2 затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_2 переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2. ОСОБА_2 не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті ОСОБА_2. ОСОБА_2 також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Наведеним нормам кореспондують приписи пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (редакція від 05.07.2016), (далі - Положення №14), згідно з якими уповноважена особа ОСОБА_2 протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку формує та надає до ОСОБА_2 станом на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до п.п. 4-6 ч. 4 ст. 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа ОСОБА_2 може надавати зміни та доповнення до переліків.

Як передбачено у п.п. 2, 3 розділу ІІІ Положення №14, ОСОБА_2 складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією ОСОБА_2.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді. Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки ОСОБА_2.

ОСОБА_2 складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією ОСОБА_2 на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих ОСОБА_2.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою ОСОБА_2 переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2; 2) передача уповноваженою особою ОСОБА_2 сформованого переліку вкладників до ОСОБА_2; 3) складення ОСОБА_2 на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією ОСОБА_2 Загального реєстру.

Разом із тим, судом встановлено, що позивача не включено до Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав віднесення правочину щодо переказу коштів на рахунок позивача до нікчемних відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції від 01.07.2016, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом дії тимчасової адміністрації ОСОБА_2 зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону, ОСОБА_2: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Отже, уповноважена особа ОСОБА_2 наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

При цьому, за відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, уповноваженою особою ОСОБА_2 не направлялось позивачу повідомлення про нікчемність такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій форму на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 1074 ЦК України закріплено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході судового розгляду не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору № 980-016-000246213 банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20 травня 2016 року, відповідно до якого Банком на ім'я позивача відкрито вкладний (депозитний) рахунок № 26205517905403, на який останні вніс готівкові кошти у розмірі 75 000,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5046558 від 20.05.2016 року.

Тобто, грошові кошти, відповідно до укладеного договору, внесені на рахунок позивача.

З матеріалів справи вбачається, що договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-016-000246213 було укладено між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» 20 травня 2016 року, а процедуру ліквідації банку розпочато з 13 липня 2016 року.

Отже, вказаний договір є дійсним, оскільки був укладений до початку процедури ліквідації Банку, а доказів його нікчемності судом не встановлено та відповідачами не надано.

Таким чином, уповноваженою особою ОСОБА_2 не доведена наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

.Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 Юрієвича, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльность та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов’язати уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 Юрієвича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми 75000,59 грн. (сімдесят п’ять тисяч гривень 59 копійок).

Зобов’язати ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни на доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 75000,59 грн. (сімдесят п’ять тисяч гривень 59 копійок), що належить виплатити ОСОБА_1

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640,00 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (вул. Виноградна, 21, с. Шабо, Білгород-дністровський район, Одеська область, 67770 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідачі: Уповноважено особа ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 Юрієвич (вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 38619024); ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016).

Суддя С.М. Корой

.