Ухвала суду № 73508334, 19.04.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4547/17

№ провадження 2/208/653/18

УХВАЛА

Іменем України

19 квітня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ізотова В.М., при секретарі Пентраковській М.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного дитячого садку «Drugoysadik», директора ОСОБА_3 «про укладання трудового договору, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди», -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська із позовною заявою до Приватного дитячого садку «Drugoysadik», директора ОСОБА_3 про укладання трудового договору, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 надала суду заяву, згідно якої прохала залишити свій позов без розгляду з огляду на необхідність з’ясування своєї правової позиції та збирання доказів.

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував проти заяви позивача, однак звернув увагу суду на необхідність стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ч.3 ст.257 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Повноваження представника відповідача ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2 підтверджуються ордером серія ДП № 659/000006 від 12.12.2017 року та договором про надання правової допомоги від 12.12.2017 року.

З наданих представником відповідача документів вбачається, що фактично ним отримано гонорар за надану правничу допомогу у розмірі 5500 гривень, відповідно до квитанцій № Р24А336522699А71122 від 12.12.2017 року, № Р24А345717207А88111 від 27.12.2017 року, № 0.0.992830450.1 від 20.03.2018 року, 0.0.1005768247.1 від 06.04.2018 року.

Відповідно до змісту додаткової угоди № 1 від 12.12.2017 року, між відповідачем ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_2, адвокату виплачувалась винагорода за підготовку у розгляді цивільної справи, участь у судових засіданнях, ознайомлення у суді з матеріалами цивільної справи, складення відзиву на позов.

Зі змісту ст.136 ЦПК України вбачається, що суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Суд погоджується з сумою, визначеною додатковою угодою № 1 від 12.12.2017 року та сплаченою адвокату за складення відзиву на позов з огляду на значні витрати часу, необхідність ретельного формування правової позиції та опитування безпосередньо відповідача.

В той же час, інші заявлені витрати, зокрема підготовка до розгляду цивільної справи, ознайомлення з матеріалами справи та участь у судових засіданнях суд вважає неспівмірними зі складністю справи та фактично виконаною роботою з огляду на те, що справа по суті не вирішена, складні процесуальні стадії, зокрема дослідження доказів та судові дебати по справі не настали з огляду на клопотання позивача про залишення позову без розгляду, матеріали цієї цивільної справи є незначними за обсягом і ознайомлення з ними не потребує тривалого часу.

Таким чином, враховуючи на підставі ч.3 ст.136 ЦПК України матеріальний стан позивача, в частині заявлених витрат на підготовку до розгляду цивільної справи, участь у судових засіданнях та ознайомлення з матеріалами справи суд вважає належною до сплати позивачем сумою судових витрат у розмірі 1000 гривень, усього разом зі складанням відзиву на позов - 2000 гривень.

Керуючись викладеним та ст.133, 136, 257 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного дитячого садку «Drugoysadik», директора ОСОБА_3 «про укладання трудового договору, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди» - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська протягом 15 днів після її проголошення.

Суддя Ізотов В. М.