Рішення № 73507404, 20.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа № 200/9559/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Агашаріфовій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №182/988 від 12.09.2008 року у розмірі 18549,29 доларів США та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 12.09.2008 року між Банком та відповідачем укладено кредитний договір №182/988. Згідно умов вказаного договору Банк надає кредитні гроші відповідачу у розмірі 21375,00 доларів США зі сплатою процентів за користування грошовими коштами. Відповідач скористався кредитними коштами, проте не виконує прийняті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим станом на 11.04.2017 року має заборгованість в сумі 18549,29 доларів США, де: за кредитом 18297,06 доларів США; по відсоткам 252,23 доларів США.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розряду справи не звертався. До позовної заяви позивачем додано клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, де одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.09.2008 року між Банком та відповідачем укладено кредитний договір №182/988. Згідно умов вказаного договору Банк надає кредитні гроші відповідачу у розмірі 21375,00 доларів США зі сплатою процентів за користування грошовими коштами.

Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач скористався кредитними коштами, проте не виконує прийняті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим станом на 11.04.2017 року має заборгованість в сумі 18549,29 доларів США, де: за кредитом 18297,06 доларів США; по відсоткам 252,23 доларів США.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Статтями 525 та 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язань.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. ст. 549, 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 182/988 від 12.09.2008 року, яка до цього часу не погашена.

Проте, як вбачається з матеріалів справи 19.11.2009 року та 04.01.2010 року на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 було направлено заяву про зупинення нарахування відсотків по кредитному договору №182/988 від 12.09.2008 року та по договору кредитної лінії №183/988 від 12.09.2008 року, оскільки її чоловік ОСОБА_2 помер 25.10.2009 року(а.с.48).

Разом з тим, судом встановлено, що на адресу ОСОБА_2 позивачем направлено вимогу про усунення порушень, а саме сплати заборгованості станом на 11.04.2017 року у загальному розмірі 24410,85 доларів США, яка складається з: за кредитом 0 18297,06 дол.США, по відсотках – 252,23 дол.США, по пені за несвоєчасне повернення кредиту – 5781,86 дол.США, по пені за несвоєчасне повернення відсотків – 79,70 дол.США.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Відповідно до ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, або відмовляє у відкритті провадження, якщо справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 12 червня 2017 року, 26 червня 2017 року відкрито провадження у справі.

Зі свідоцтва про смерть (а.с.47) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 помер 25 жовтня 2009 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, суд залучає до участі у справі її правонаступника на будь-якій стадії цивільного процесу.

Встановлено, що ПАТ КБ “Приватбанк” звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості саме до ОСОБА_2, в той час, коли було достовірно відомо, що відповідач помер ще у 2009 році.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що позивачу було відомо про смерть відповідача ще в 2009 році, будь-яких дій, щодо встановлення кола його спадкоємців позивачем не вчинено, розглядаючи позовні вимоги в межах заявлених вимог, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір не відшкодовувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позових вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя Т.В.Шевцова