Рішення № 73507349, 05.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 квітня 2018 року 12:18Справа № 808/3230/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: ОСОБА_2;

третьої особи 1: ОСОБА_3;

третьої особи 2: не з’явилась;

третьої особи 3: ОСОБА_4;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради

до Державної аудиторської служби України

треті особи: 1. ОСОБА_5

2. Головний державний фінансовий інспектор Державної аудиторської служби України ОСОБА_6

3. Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, код ЄДРПОУ 02006716) (далі – позивач) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, код ЄДРОПУ 40165856) (далі – відповідач), треті особи: ОСОБА_5 (69600, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 30/11) (далі – третя особа 1), Головний державний фінансовий інспектор Державної аудиторської служби України ОСОБА_6 (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, код ЄДРОПУ 40165856) (далі – третя особа 2), в якому позивач, після зменшення своїх вимог та, відповідно, залишення ухвалою суду від 05.04.2018 частини позовних вимог без розгляду, просить: визнати дії відповідача щодо прийняття рішення щодо виділення працівника в якості спеціаліста за результатами розгляду звернення Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді третьої особи 3 ОСОБА_7 від 01.06.2017 №06-18833-16, здійсненими всупереч вимогам ОСОБА_8 України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993 № 2939-XII (далі – Закон №2939) та Порядку взаємодії між органами ДКРС та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Голови КРУ України, МВС України, СБУ, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 №346/1025/685/53 (далі – Порядок взаємодії) – протиправними.

Свою вимогу позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані дії вчинені відповідачем всупереч положенням ОСОБА_8 №2939 та Порядку взаємодії.

Ухвалою від 27.10.2017 позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення її недоліків до 17.11.2017. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 20.11.2017 провадження у справі було відкрите, попереднє судове засідання у справі призначене на 08.12.2018.

Ухвалою від 08.12.2017 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до 22.01.2018.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 22.01.2018 провадження у справі було поновлене.

Ухвалою від 22.01.2018 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України (01601, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) (далі – третя особа 3), через що підготовче засідання було відкладене на 15.02.2018.

Протокольною ухвалою від 15.02.2018 за клопотанням представника третьої особи 3 підготовче засідання було відкладене до 07.03.2018.

Ухвалою від 07.03.2018 у задоволенні клопотання представника третьої особи 3 про закриття провадження у справі було відмовлено.

Ухвалою від 22.03.2018 був продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.04.2018.

Протокольною ухвалою від 07.03.2018 у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 22.03.2018.

Протокольною ухвалою від 22.03.2018 була оголошена перерва у підготовчому засіданні до 05.04.2018.

Ухвалою від 05.04.2018 за клопотанням представника позивача позовна заява в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії посадових осіб Державної аудиторської служби України щодо відображення неправомірних висновків у довідці від 19.06.2017, складеній в рамках кримінального провадження №42013080040000048 від 07.11.2013; зобов’язання Державної аудиторської служби України негайно відкликати довідку від 19.06.2017 б/н, складену Головним державним фінансовим інспектором Державної аудиторської служби України ОСОБА_6, була залишена без розгляду.

Ухвалою від 05.04.2018 у задоволенні клопотання представника третьої особи 3 про закриття провадження у справі було відмовлено.

Протокольною ухвалою від 05.04.2018 було закрите підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті на 05.04.2018.

В ході судового розгляду представник позивача підтримав заявлену позовну вимогу, з підстав викладених у позовній заяві, зазначив, що за листом третьої особи 3 третя особа 2 була виділена відповідачем для проведення перевірки позивача. Зазначені дії були вчинені відповідачем всупереч вимогам ОСОБА_8 №2939 та Порядку взаємодії. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти заявленої позовної вимоги з підстав наведених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідач вчинив оскаржувані дії на виконання вимоги прокурора третьої особи 3. Будь-яких наказів з приводу виділення третьої особи 2 для проведення дій в межах кримінального провадження №42013080040000048 від 07.11.2013 відповідачем не приймалось. Вважає, що оскаржувані дії є правомірними, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представник третьої особи 1 підтримав заявлену позовну вимогу, зазначивши, що третя особа 2 не є спеціалістом в розумінні ст. 71 КПК України, оскільки не є особою, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів. Викладена у довідці третьої особи 2 від 19.06.2017 інформація є недостовірною. Позовну вимогу вважає обґрунтованою, а тому просив задовольнити позов.

Третя особа 2, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, не з’явилась, до суду надійшли її письмові заперечення згідно яких вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи 3 заперечив проти задоволення позовної вимоги, зокрема зазначивши, що оскаржувані дії були вчинені відповідачем на виконання законної вимоги прокурора. В межах кримінального провадження №42013080040000048 від 07.11.2013 третьою особою проводилась не перевірка, а була надана допомога слідству. На лист прокурора третьої особи 3 від 01.06.2017 та лист відповідача від 06.06.2017 не поширюються вимоги Порядку взаємодії. Вважає, що спірні правовідносини можуть бути розглянуті лише під час судового провадження при розгляді кримінального провадження №42013080040000048 від 07.11.2013. Також вважає, що оскаржуваними діями відповідача не порушуються права та інтереси позивача. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.04.2018 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши представників сторін та третіх осіб, розглянувши наявні матеріали та з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.06.2017 старший групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальник п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді третьої особи 3 ОСОБА_7 звернулась до відповідача із листом №06-18833-16, в якому повідомила, що третьою особою 3 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Національного антикорупційного бюро України №42013080040000048 від 07.11.2013 за фактом вчинення службовими особами Запорізької обласної державної адміністрації та позивача у ході здійснення державних закупівель медичного транспорту та обладнання кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначила, що з метою забезпечення кримінального провадження, проведення повного, всебічного досудового розслідування, встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, виникла потреба у залученні спеціаліста з метою перевірки додержання вимог чинного законодавства при проведенні закупівельних процедур. Керуючись ст.ст. 36, 71, 93 КПК України та положеннями ОСОБА_8 №2939 просила виділити компетентного спеціаліста відповідача для проведення відповідної перевірки.

Листом від 06.06.2017 №15-17/487 відповідач поінформував Генеральну прокуратуру України про те, що, за наслідками розгляду зазначеного вище листа, ним виділений з 06.06.2017 спеціаліст для участі у перевірці з питань дотримання законодавства Запорізькою обласною державною адміністрацією та позивачем у кримінальному провадженні №42013080040000048 від 07.11.2013.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що відповідач не приймав будь-яких рішень у формі наказу про виділення чи відрядження третьої особи 2 для проведення перевірки позивача, а так само направлень на проведення перевірки. Пояснень з приводу того, яким чином була визначена саме третя особа 2 для проведення перевірки, представник відповідача суду не надав.

19.06.2017 головним державним фінансовим інспектором відповідача ОСОБА_6 (третьою особою 2), в якості залученого спеціаліста, була прийнята участь у перевірці дотримання законодавства України Запорізькою обласною державною адміністрацією та позивачем під час проведення закупівельних процедур, про що складена довідка.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2018 у справі №333/6816/17, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 27.03.2018, було відмовлено у задоволенні позову третьої особи 1 до відповідача, третьої особи 2 та позивача про визнання інформації недостовірною. Зазначеним судовим рішенням встановлений факт порушення інформацією, викладеною у довідці від 19.06.2017, особистих немайнових прав третьої особи 1, оскільки ця інформація є недостовірною (стор. 8 рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/6816/17).

Вважаючи дії відповідача щодо прийняття рішення про виділення працівника в якості спеціаліста за результатами розгляду звернення Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді третьої особи 3 ОСОБА_7 від 01.06.2017 №06-18833-16, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із визначенням, наведеним в п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб’єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини 2 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Судом встановлено, що ані позивач, ані відповідач не є учасниками будь-якого кримінального провадження. Докази іншого в матеріалах справи відсутні. Відповідно, для позивача не існує іншого способу судового оскарження дій відповідача щодо яких поданий цей позов.

За приписами ч. 1 ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Кримінальним процесуальним законодавством України не регламентується порядок виділення органом державної влади спеціаліста для участі у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, зокрема, такий порядок не визначений і в ст. ст. 36, 71, 93 КПК України, на які міститься посилання в листі Генеральної прокуратури України від 01.06.2017 №06-18833-16.

Отже, в даному випадку відповідачем під час виділення третьої особи 2 в якості спеціаліста для проведення перевірки позивача в межах наведеного вище кримінального провадження вчинялись суто владні управлінські дії, які не регламентуються кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 1 ОСОБА_8 №2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим ОСОБА_8, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі – Положення про службу) відповідач є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Як зазначено вище, судом встановлено, що на запит прокурора третьої особи 3 третя особа 2 була виділена відповідачем для проведення перевірки. Зокрема, це вбачається з листа третьої особи 3 від 01.06.2017 №06-18833-16 та листа відповідача від 06.06.2017 №15-17/487, а також з тексту довідки від 19.06.2017, складеної третьою особою 2.

Статтею 2 ОСОБА_8 №2939 визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що інших форм проведення відповідачем державного фінансового контролю, ніж визначені в ч. 2 ст. 2 ОСОБА_8 №2939, законодавство України не передбачає.

Статтею 5 ОСОБА_8 №2939, у редакції, яка була чинна станом на дату вчинення оскаржуваних дій, визначалось, що перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.

Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Статтею 7 ОСОБА_8 №2939 визначено, що орган державного фінансового контролю координує свою діяльність з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, фінансовими органами, органами доходів і зборів, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, Національної поліції, служби безпеки.

ОСОБА_8 №2939, ані Положенням про службу не передбачена можливість, а так само і порядок, виділення відповідачем в межах кримінального провадження спеціаліста для проведення перевірки підприємств, установ та організацій, що контролюються.

Порядок проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, так само не передбачає виділення спеціаліста для проведення перевірки підприємств, установ та організацій, що контролюються. Крім того, зазначеним порядком не передбачена можливість проведення перевірки об’єкта контролю за зверненням правоохоронного органу.

Єдиним нормативним актом, який регламентує порядок виділення спеціаліста для участі у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, є Порядок взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затверджений спільним наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратуру України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1166/13040 (далі – Порядок взаємодії), який є чинним з 05.11.2006.

Суд зазначає, що Порядок взаємодії є чинним для відповідача виходячи з того, що відповідач є правонаступником Головного контрольно-ревізійного управління України. Зокрема це вбачається з аналізу положень наступних нормативно-правових актів: п.п. 1, 5 Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010, яким Головне контрольно-ревізійне управління України реорганізоване в Державну фінансову інспекцію України; постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868, якою Державна фінансова інспекція України реорганізована в Державну аудиторську службу України.

В пункті 1.3 Порядку взаємодії міститься визначення наступних термінів, застосованих у цьому порядку:

звернення правоохоронного органу - супровідний лист до постанови про призначення ревізії, винесеної слідчим, прокурором або особою, що проводить дізнання, а також письмове доручення, вимога, пропозиція керівника правоохоронного органу;

керівник правоохоронного органу - керівники та заступники керівників центральних апаратів правоохоронних органів, їх самостійних структурних і територіальних підрозділів.

Абзацом 1 пункту 3.1 Порядку взаємодії визначено, що працівники органів ДКРС за зверненнями правоохоронних органів можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами у підконтрольних установах (з питань, визначених в абзаці першому пункту 2.2 цього Порядку), та на інших об'єктах контролю (з питань, визначених в абзаці другому пункту 2.2 цього Порядку), - як спеціалісти.

В абзаці 3 пункту 3.1 Порядку взаємодії зазначено, що працівники органів ДКРС направляються для участі в перевірках, що проводять правоохоронні органи, на підставі листа відповідного органу ДКРС.

Згідно із абз. 5-6 пункту 3.1 Порядку взаємодії у ході участі у перевірці спеціаліст використовує свої спеціальні знання і в межах компетенції надає консультації та відповіді на порушені питання, при цьому фіксує факти порушення законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, визначає розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) та посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки).

Результати участі спеціаліста у перевірці оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, у якому він працює. Довідка складається у двох примірниках, один з яких після підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу - ініціатору перевірки. Другий примірник довідки залишається у відповідному органі ДКРС.

З аналізу обставин справи та зазначених вище норм Порядку взаємодії вбачається, що відповідач та третя особа 2 частково керувались положеннями саме цього нормативного акту у спірних правовідносинах.

Разом з тим, пунктом 3.2 Порядку взаємодії визначено, що звернення правоохоронного органу щодо виділення працівника органу ДКРС в якості спеціаліста для участі у перевірці, що проводиться правоохоронним органом, повинно містити:

обґрунтування необхідності залучення спеціаліста;

дату, з якої необхідно буде залучити спеціаліста до проведення перевірки, та на який термін;

повну назву об'єкта контролю, його місцезнаходження, дані про організаційно-правову форму;

питання, на які спеціалістові необхідно буде надати відповідь.

Звернення правоохоронного органу щодо виділення працівника органу ДКРС в якості спеціаліста для участі у перевірці, що проводиться правоохоронним органом, розглядається службовою особою органу ДКРС, визначеною в пункті 2.5 цього Порядку.

У разі неможливості виконання звернення про виділення спеціалістів у зв'язку з проведенням планових та позапланових виїзних ревізій, орган ДКРС протягом двох робочих днів письмово повідомляє про це відповідний правоохоронний орган і визначає дату, з якої буде можливим направлення спеціаліста.

Пунктом 4.1 Порядку взаємодії визначено, що звернення правоохоронного органу має бути підписане керівником, визначеним в абзаці дев'ятому пункту 1.3 цього Порядку. Звернення, підписане іншими службовими особами, крім визначених цим пунктом, залишається без виконання.

Звернення правоохоронного органу, яке не відповідає вимогам пунктів 2.3 та 3.2 цього Порядку або стосується проведення ревізій у суб'єктів господарювання, які не віднесено ОСОБА_8 №2939 до підконтрольних установ, а також з питань, які не належать до компетенції органів ДКРС, залишається без виконання з обґрунтуванням причин неможливості його виконання.

Судом встановлено, що звернення на бланку Генеральної прокуратури України (лист від 01.06.2017 №06-18833-16), на підставі якого відповідачем вчинені оскаржувані дії, підписано старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальником п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7

За змістом п. 2.1 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12.04.2012 №35 (зі змінами) (далі – Регламент ГПУ) самостійний структурний підрозділ Генеральної прокуратури – це Головне управління, управління, відділ, що відповідно до затвердженої структури генеральної прокуратури не входить до складу інших підрозділів і підпорядковується безпосередньо заступнику Генерального прокурора України або Генеральному прокурору України.

Зі змісту п. 2.2 Регламенту ГПУ вбачається, що самостійні структурні підрозділи діють на підставі відповідних Положень, які затверджуються наказами Генерального прокурора України.

Наказом виконуючого обов’язки Генерального прокурора України від 12.04.2016 №149 затверджене Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України (далі – Положення про САП). В підпункті 1) пункту 2.1 розділу 2 Положення про САП визначено, що п’ятий відділ входить в структуру управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді, яке в свою чергу входить в структуру Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

З наведеного вбачається, що лист від 01.06.2017 №06-18833-16 підписаний особою, яка в значенні абзацу дев'ятого пункту 1.3 Порядку взаємодії не є керівником правоохоронного органу. Крім того, цей лист не відповідає вимогам п. 3.2 Порядку взаємодії щодо зазначення: дати, з якої необхідно буде залучити спеціаліста до проведення перевірки, та на який термін; питань, на які спеціалістові необхідно буде надати відповідь.

Відтак, суд дійшов висновку про порушення відповідачем під час вчинення оскаржуваних дій приписів п. 4.1 Порядку взаємодії та вчинення цих дій поза межами повноважень, наданих ОСОБА_8 №2939, та всупереч вимогам ст. 19 Конституції України.

Щодо питання про те, чи стосуються оскаржувані дії прав та інтересів позивача суд зазначає наступне.

Пунктами 2, 7 статті 10 ОСОБА_8 №2939 визначено, що відповідачу, крім іншого, надані права: призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства; ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Крім того, згідно із підпунктом 18-23 пункту 6 Положення про службу відповідач для виконання покладених на нього завдань має право призупиняти в межах повноважень, передбачених законом, бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу в разі виявлення порушень законодавства; вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час проведення ревізій приховані, занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування у разі, коли отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; накладати у випадках, передбачених законом, адміністративні стягнення; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Абзацом 8 пункту 3.1 Порядку взаємодії визначено, що за матеріалами участі працівників органів ДКРС як спеціалістів у перевірках, що проводились правоохоронними органами, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів органами ДКРС не направляються, заходи щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування у випадках, передбачених статтею 11 ОСОБА_8 №2939, не вживаються, протоколи про адміністративне правопорушення не складаються.

Суд зазначає, що з часу затвердження Порядку взаємодії до нього не вносились зміни, хоча більшість нормативно-правових актів, на підставі яких його було прийнято, зазнали істотних змін, у тому числі викладені у новій редакції. Зокрема, це стосується ОСОБА_8 №2939 та Кримінального процесуального кодексу України.

На теперішній час стаття 11 ОСОБА_8 №2939 регламентує порядок проведення ревізій органами державного фінансового контролю та не регламентує вжиття заходів щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування.

Відтак, норма абз. 8 п. 3.1 Порядку взаємодії не є перешкодою у вжитті відповідачем заходів щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування.

Позивач є бюджетною установою, яка контролюється відповідачем (його територіальними органами).

За приписами пунктів 2-5 частини 1 статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:

- зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу;

- призупинення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 20, 22-29, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України;

- зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу.

Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Частиною 2 статті 118 Бюджетного кодексу України визначено, що рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 2-5 та 7 частини першої статті 117 цього Кодексу, приймається Міністерством фінансів України, органами Казначейства України, органами державного фінансового контролю, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах встановлених їм повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів. Рішення набирає чинності з дня його підписання.

Форма та порядок складання протоколу про порушення бюджетного законодавства встановлюються Міністерством фінансів України.

Зі змісту п. 2 Порядку складання Протоколу про порушення бюджетного законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2010 №1370 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.11.2010 за № 1201/18496, вбачається, що протокол оформляється посадовою особою, зазначеною в абзаці другому пункту 1 цього Порядку, на підставі документів та інших матеріалів, що підтверджують факт порушення бюджетного законодавства.

У разі складання акта ревізії Протокол не оформляється.

З наведеного вбачається, що складена третьою особою 2 довідка від 19.06.2017, інформація в якій згідно рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя є недостовірною, а також і оскаржувані дії відповідача, безпосередньо стосуються прав та інтересів позивача, оскільки на підставі цієї довідки відповідач може скласти протокол про порушення бюджетного законодавства та, на підставі такого протоколу, прийняти рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства. При цьому нормотворець не обмежив відповідача у часі, протягом якого може бути складений відповідний протокол, та не визначив чіткий перелік документів та інших матеріалів, що підтверджують факт порушення бюджетного законодавства.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо виділення працівника в якості спеціаліста за результатами розгляду звернення Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратура Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 01.06.2017 №06-18833-16, а відтак про наявність правових підстав для задоволенні заявлених вимог позивача.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо виділення працівника в якості спеціаліста за результатами розгляду звернення Старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні – начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратура Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 01.06.2017 №06-18833-16.

Судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок присудити на користь Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, код ЄДРПОУ 02006716) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, код ЄДРОПУ 40165856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 16.04.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко