Рішення № 73506843, 13.04.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/1914/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання – Роман К.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 Юрієвич, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він працює на посаді землевпорядника у Теківській сільській раді. 23 червня 2017 року Теківська сільська рада провела сімнадцяту сесію сьомого скликання, на якій було прийнято ряд рішень, про які ніхто з мешканців села не знали, жодний проект рішення не був оприлюднений завчасно, навіть дату проведення сесії ніде не було оприлюднено.

23 червня 2017 року було прийнято, зокрема, рішення № 220 «Про структуру і чисельність апарату сільської ради» та рішення № 221 «Про затвердження штатного розпису на 26 травня 2017 року».

Рішенням № 220 від 23.06.2017 р. «Про структуру і чисельність апарату сільської ради» вирішено: затвердити структуру і чисельність апарату сільської ради; сільському голові при запровадженні змін в організації праці забезпечити дотримання прав працівників апарату сільської ради; доручити головному бухгалтеру сільської ради розробити штатний розпис відповідно до затвердженої структури і чисельності апарату; затвердити посадові інструкції працівників апарату сільської ради; визнати таким, що втратило чинність рішення сільської ради від 12.01.2017 р. №177.

Головний бухгалтер сільської ради, як тільки отримала доручення про розроблення штатного розпису, відразу його і розробила і через декілька хвилин на сесії було прийнято наступне рішення № 221 від 23.06.2017 року, яким вирішено затвердити штатний розпис станом на 26 травня 2017 року в кількості 7 штатних одиниць, серед яких відсутня така посада, як «землевпорядник».

Через три дні позивач отримав персональне попередження спеціалісту-землевпоряднику про те, що через 2 місяці він підлягає звільненню у зв'язку із скорочення штату. В цьому попередженні міститься посилання на рішення №220, і цього ж дня він отримав на руки вищевказані рішення сесії.

Позивач вважає, що рішення Теківської сільської ради сімнадцятої сесії 7-го скликання від 23.06.2017 року № 220 та № 221 є незаконним, такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» та підлягають скасуванню оскільки проекти таких рішень повинні були бути опублікованими та обговореними відповідно до законодавства про доступ до публічної інформації, так як стосуються не тільки бюджету громади села, але й подальшої долі всіх землекористувачів та землевласників села Теково, оскільки цими рішеннями сільський голова не тільки позбавляється «неугодного» йому працівника, але і позбавляє громаду села важливої посади, діяльність якої націлена на вирішення, врегулювання та контролю земельних правовідносин в селі.

Крім цього в порушення п. 6 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким визначено, що сільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, в тексті оскаржуваних рішень відсутній факт звернення чи внесення пропозиції зі сторони сільського голови; штатний розпис підготовлено головним бухгалтером сільської ради за позитивного висновку постійної комісії з питань планування бюджету, фінансів та контролю за проведенням приватизації. Однак, головний бухгалтер не мав повноважень готувати штатний розпис до проведення сесії 23.06.2017 року, оскільки йому таке право було доручено тільки на самій сесії 23.06.2017 року попереднім рішенням за № 220.

Відповідач надіслав до суду письмове заперечення проти позову, яке обґрунтовує тим, що позивач достовірно володів інформацією про питання які виносяться на сесію ради від 23.06.2017 р., оскільки особисто готував питання на розгляд сесії зокрема по земельних напрямках, безпосередньо брав участь у підготовці проектів рішень.

Рішення №220 «Про структуру і чисельність апарату сільської ради» та рішення №221 «Про затвердження штатного розпису на 26 травня 2017р.» не носять загальновідомчого характеру, не є нормативно-правовим актом, не стосуються мешканців села. Оспорювані рішення носять персональний характер (зміни у структурі ради, оплата праці) та стосуються внутрішньо-організаційної діяльності ради. Прийняття та оприлюднення рішень (проектів) здійснюється у відповідності з вимогами законодавства України та Регламенту ради. У сільській раді відсутній веб-сайт для оприлюднення проектів рішень. Однак радою проводиться оприлюднення проектів рішень через дошку оголошень. Оприлюднення проектів рішень здійснюється до проведення сесій в установлені законодавством строки, після проведення сесій такі проекти за відсутності актуальності знімаються.

Зі сторони сільської ради вжито всіх необхідних заходів для забезпечення дотримання процедури прийняття рішень на сесії ради від 23.06.2017 р. Зокрема, у відповідності до Регламенту та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: на основі поданих заяв та пропозицій, розроблених проектів рішень, сформовано порядок денний 17 сесії; прийнято (не пізніше як за десять днів) та оприлюднено розпорядження про скликання сімнадцятої сесії сьомого скликання; інформацію про скликання сесії доведено до відповідальних виконавців та до депутатів сільської ради, зацікавлених осіб; внесено визначений розпорядженням перелік питань на розгляд та обговорення колегіальних органів ради; забезпечено проведення голосування за порядок денний сесії; забезпечено проведення голосувань по питаннях, які виносились на розгляд депутатського корпусу.

Зі змінами в земельному законодавстві, на протязі кількох останніх років функції землевпорядника ради значно скоротились, більш актуальною є потреба у залученні до штату працівника у галузі права. Сільська рада як орган місцевого самоврядування має ряд напрямків, визначених законодавством, і вправі самостійно вирішувати питання, - які посади утримувати для реалізації більш актуальних повноважень. Позов заперечує в повному обсязі, та просить суд відмовити в його задоволенні.

Позивачем подано письмові пояснення на заперечення відповідача, згідно яких позивач не погоджується з позицією відповідача про те, що не підлягають обов’язковому оприлюдненню акти індивідуальної дії, оскільки таке твердження суперечить положенням ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Представником відповідача подано заперечення на додаткові пояснення позивача, де зазначено, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, проекти рішень були оприлюднені та пройшли попереднє обговорення на постійній комісії ради з питань бюджету. Законом України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування рішення, згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відповідальною особою за оприлюднення проектів рішень є секретар ради. В такому випадку в разі порушення прав позивача, останній повинен був подавати позов до посадової особи за порушення порядку оприлюднення інформації. З матеріалів справи взагалі незрозуміло яким чином оскаржувані рішення порушують права позивача. Право позивача щодо обговорення оспорюваних проектів рішень сесій Законом України «Про доступ до публічної інформації» не передбачено, таке право надано депутатам ради (п.2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Трудові відносини з позивачем вирішуються у судовій справі №299/3459/17, що перебуває на розгляді Виноградівського районного суду. Оскаржувані рішення Теківської сільської ради від 23.06.2017р. №220, №221, вичерпали свою дію ще в липні 2017 році, мають разовий характер, та наразі їх скасування навіть теоретично не захистить будь-яких прав позивача. У липні 2017 року Теківською сільською радою на сесії затверджено нову штатну структуру, новий штатний розпис на 2017 рік, які діяли до 31.12.2017 року. Стороною позивача не доведені обставини перешкоджання доступу до публічної інформації та не надано доказів в цій частині. Фотознімки, вчинені після проведення сесії від 23.06.2017 р., не можуть свідчити про те, що до сесії проекти рішень ради не оприлюднювались на дошці оголошень.

Після подання представником відповідача заперечення на додаткові пояснення позивача, представником позивача подано до суду заяву з процесуальних питань, в якій представник позивача посилається на судову практику Вищого адміністративного суду України та вказує, що вимогу про скасування рішень сесії сільської ради може заявити тільки та особа, яка за правилами частини 2 ст.171 КАС України отримала право оскаржувати нормативно-правовий акт, оскільки щодо позивача такий акт було застосовано, а також те, що ОСОБА_1 є особою - суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) ОСОБА_1 довів факт застосування до нього оскаржуваних нормативно-правових актів - оскільки ці акти вплинули на його трудові права, внаслідок чого його було звільнено з посади.

В судовому засіданні, яке відбулось 07.11.2017 року позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що позовні вимоги підтримує з мотивів, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях на заперечення відповідача і додатково пояснив, що напередодні сесії в сільській раді була проведена загальна нарада працівників, де сільський голова повідомив його, що він повинен піти на пенсію. 23.06.2017 року він, позивач, був присутній на сесії Теківської сільської ради, де зачитав земельні питання, але в його присутності оскаржувані рішення не обговорювались та не приймались. Проекти цих рішень на дошці оголошень сільської ради оприлюднені не були.

Після оголошення перерви в розгляді справи позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, тому розгляд справи продовжено у відсутність позивача за участю його представника.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, письмових поясненнях на заперечення відповідача, заяві з процесуальних питань та просив суд такі задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених в запереченнях, заявлені вимоги вважав необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Третя особа ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що вимоги позивача він підтримує, вважає, що посада землевпорядника в Теківській сільській раді потрібна, так як у жителів села виникають різні земельні спори. Про те, що на сесії сільської ради будуть обговорюватися та прийматися оскаржувані рішення йому, як жителю села нічого відомо не було.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилися та подали до суду письмові заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їхню відсутність.

Разом з цим представником відповідача подано до суду нотаріально завірені заяви третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_13 про те, що заяви про включення їх як третіх осіб по даній справі до суду вони не подавали, заяви про розгляд справи без їх участі також не подавали, позов не підтримують оскільки з матеріалами позову не ознайомлені.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що в квітні-травні 2017 року він проводив ремонтні роботи у Теківській сільській раді, та йому відомо, що в приміщенні сільської ради була дошка оголошень, на якій були різні оголошення, але так як дошка заважала працівникам бригади проводити ремонтні роботи, то вони її постійно переносили. Дошка оголошень була розміщена біля архіву, а згодом - в коридорі біля стіни та в холі приміщення.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона працює секретарем виконавчого комітету Теківської сільської ради. Проекти рішень, які виносяться на обговорення сесії сільської ради готують відповідальні працівники сільської ради згідно функціональних обов"язків. Проекти цих рішень працівники стараються оприлюднити на дошці оголошень сільської ради за 20 робочих днів до їх прийняття. Землевпорядник ОСОБА_1 був присутній на сесії сільради, що відбулася 23.06.2017 року і йому було відомо про всі рішення, які виносились на сесію. Які саме рішення були розміщені на дошці оголошень перед проведеною сесією вона зараз не пам’ятає. У приміщенні сільської ради тоді проходили ремонтні роботи і дошка оголошень знаходилась коли де було місце.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що на початку літа 2017 року коли вона приходила в Теківську сільську раду, то бачила в холі сільської ради дошку оголошень, на якій було повідомлення про наявність вакантної посади юриста.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, третьої особи та свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року N 2939- VI, який набрав чинності з 10.05.2011 року.

Частиною 1 ст. 13 вищезгаданого Закону визначено перелік розпорядників публічної інформації, якими зокрема є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 01.11.2002 року позивач ОСОБА_1 працював на посаді землевпорядника Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

23 червня 2017 року Теківська сільська рада провела сімнадцяту сесію сьомого скликання, на якій було прийнято ряд рішень, зокрема рішення № 220 «Про структуру і чисельність апарату сільської ради» та рішення № 221 «Про затвердження штатного розпису на 26 травня 2017 року».

Рішенням № 220 від 23.06.2017 року «Про структуру і чисельність апарату сільської ради» вирішено:

1. Затвердити структуру і чисельність апарату Теківської сільської ради.

2. Сільському голові при запровадженні змін в організації праці забезпечити дотримання прав працівників апарату сільської ради.

3. Доручити головному бухгалтеру сільської ради розробити штатний розпис відповідно до затвердженої структури і чисельності апарату.

4. Затвердити посадові інструкції працівників апарату сільської ради.

5. Визнати таким, що втратило чинність рішення сільської ради від 12.01.2017р. №177 “ Про затвердження штатного розпису на 01.01.2017 року”.

Рішення № 221 від 23.06.2017 року «Про затвердження штатного розпису на 26 травня 2017 року» затверджено штатний розпис Теківської сільської ради в кількості 7 штатних одиниць, серед яких посада “землевпорядник” відсутня, натомість введено посаду “спеціаліст-юрисконсульт”.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно ч. 10 ст. 59 вказаного Закону України акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Так, підставами для визнання акту органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до п.11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обовязковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Згідно частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Не пізніш як за 20 днів мають оприлюднюватися не лише ті проекти рішень розпорядника, що підлягають обговоренню, а всі нормативно-гіравові акти та акти індивідуальної дії органів місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено в судому засіданні Теківська сільська рада свого офіційного сайту немає, що стверджується листом відповідача від 12.04.2017 року за № 02-10/83.

Відповідно до випусків районної газети «Новини Виноградівщини» за травень-червень 2017 року, копії яких приєднані до матеріалів справи, жодного оголошення про дату та час сесії та жодних проектів чи порядку денного на 23.06.2017 року відповідачем не оприлюднено.

Допитані в судому засіданні свідки показали, що в Теківській сільській раді була в наявності дошка оголошень, однак вони не ствердили, що проекти оскаржуваних рішень були розміщені на дошці оголошень.

Відповідачем не подано суду доказів, що підтверджують факт опублікування вказаних рішень на дошці оголошень і на спростування своїх дій.

Таким чином суд встановив, що всупереч наведеній вимозі Закону України «Про доступ до публічної інформації», Теківська сільська рада не опублікувала оскаржувані рішення за 20 днів до їх прийняття, що грубо порушує законодавство про публічну інформацію.

Вимога частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обумовлена тим, що внесення проектів рішень без попереднього оприлюднення може призводити до зловживань. Тому така практика внесення проектів рішень є допустимою лише в дійсно екстрених ситуаціях - під час стихійних лих, техногенних аварій і катастроф, інших надзвичайних подій та обставин непереборної сили.

В селі Теково надзвичайних та екстрених ситуацій - стихійних лих та аварій з 01.06.2017 року і в подальшому не було, тоді підстави для не опублікування відсутні.

Змістом частини другої статті 57 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядників інформації (в тому числі й органи місцевого самоврядування) зобов'язано оприлюднювати прийняті ними нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності, іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом. При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, в тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Згідно положень ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт органів місцевого самоврядування мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Позивач, як член територіальної громади с. Теково, являється співвласником майна, та має право брати участь у розпорядженні бюджетними коштами та в інших питаннях, що стосуються діяльності села.

Суд вважає, що вказаними спірними рішеннями Теківської сільської ради були порушені права та інтереси позивача ОСОБА_1 як члена територіальної громади, та як працівника сільської ради зокрема, якого в ході розгляду судом даної справи було звільнено із займаної посади.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.6 КАС України, суд при вірішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнгаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду, що громадськість має право на отримання інформації з питань, що відносяться до загального інтересу. Його прецедентне право в цій області була розвинуто стосовно свободи преси, метою якої є поширення інформації та ідей з таких питань.

Стаття 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати - плани проведення та порядок денних своїх відкритих засідань.

Суд встановив, що діями відповідача, як розпорядника інфомації, порушено порядок скликання сесії сільської ради та процедуру підготовки питань до розгляду на сесії, що в свою чергу призвело до прийняття протиправних рішень, які підлягають скасуваню.

Крім цього, пунктом 6 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пунктом 6 розділу 2 Регламенту Теківської сільської ради визначено, що сільський голова вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штату виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 цього ж Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Однак з тексту оскаржуваних рішень взагалі не вбачається факт звернення чи внесення пропозиції сільського голови щодо стуктури та штатного розпису сільської ради. Штатний розпис підготовлено головним бухгалтером сільської ради, що є порушенням процедури, визначеної Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламентом сільської ради.

Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем не доведено оприлюднення проектів оскаржуваних рішень у встановлений законодавством термін до проведення сесії сільської ради.

Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрати суд зазначає наступне.

Згідно п.10 ч.3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1280 грн.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивач надав суду договір про надання правової допомоги № ГРШ-1 від 28.06.2017 року, акт ГРШ-1 від 02.10.2017 року здачі-приймання наданих послуг за Договором про надання правової допомоги № ГРШ-1 від 28.06.2017 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №74 від 02.10.2017 року, що підтверджують факт надання адвокатом ОСОБА_2 позивачеві юридичних послуг на загальну суму 4480 грн.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до положень ч.1 ст.139 КАС України, необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, а саме: 1280 грн. судового збору та 4480 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього ухвалою Виноградівського районого суду від 29.01.2018 року позивача звільнено від сплати судового збору у розмірі 1280 грн., які у відповідності до положень абз. 2 ч.5 ст.139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 10, 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 Юрієвич, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати бездіяльність Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області щодо неоприлюднення проектів рішень Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області сімнадцятої сесії сьомого скликання від 23 червня 2017 року за 20 днів до дати їх розгляду - протиправною.

Визнати протиправними та скасувати рішення Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області сімнадцятої сесії сьомого скликання від 23 червня 2017 року, а саме: рішення №220 «Про структуру і чисельність апарату сільської ради» та рішення № 221 «Про затвердження штатного розпису на 26 травня 2017 року».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області (с.Теково, вул. Дружби, 183, Виноградівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349194) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 понесені ним судові витрати, а саме: 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн. судового збору та 4480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області (с.Теково, вул. Дружби, 183, Виноградівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349194) на користь держави 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Повне судове рішення складено 20.04.2018 року.

ГоловуючийОСОБА_18