Рішення № 73506218, 19.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 р. Справа№805/1657/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Нарадча кімната: м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 13 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

представника позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю №8),

представника відповідача –ОСОБА_2 (за довіреністю від 15.12.2017р. №55581/0/17),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегапром” (ЄДРПОУ: 31023892, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2017 року №0038381216,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегапром” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2017 року №0038381216.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі акту №16/05-99-12-16/31023892 від 10.07.2017р. про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року (від 20.02.2017 року №9024613907) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017р. №0038381216, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 5 615,40 грн. Зокрема, позивач зауважив, що контролюючим органом порушено строки проведення камеральної перевірки, а саме перевірка проведена після спливу 30 календарних днів після фактичного подання звітності. Також позивач вважає, що питання своєчасності нарахування та сплати податків не може бути предметом камеральної перевірки.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив проти адміністративного позову, в якому зазначив, що 26.01.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок до декларації за березень 2016 року (реєстраційний № НОМЕР_1), яким збільшено нарахування податку в сумі 8 331 558,00 грн. та штрафних санкцій (3%) за недоплату в сумі 249 847,00 грн. По вказаному уточнюючому розрахунку 26.01.2017 виник податковий борг в сумі 7 450 140,4 грн.

26.01.2017 позивачем було подано уточнюючі розрахунки із збільшенням нарахувань ПДВ та штрафних санкцій (3%) за недоплату на загальну суму 14 582 568,00 грн., а саме: № НОМЕР_2 до декларації за квітень 2016 року і № НОМЕР_3 за травень 2016 року. Дана сума сплачена не була, тому виник податковий борг в сумі 22 489 391,00 грн.

Крім того, 20.02.2017 позивачем було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року (від 20.02.2017 №9024715860), яким збільшено податковий кредит (рядок 17Б) на загальну суму 23 005 522,00 грн., від’ємне значення (рядок 19) на загальну суму 23 005 522,00 грн., але неправомірно задекларована сума від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1) в розмірі 22 489 391,00 грн. без наявності податкового боргу на 01.08.2016.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017 № НОМЕР_4 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 10% у сумі 5 615,40 грн.

Відповідач вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України, а тому просить суд, у позові відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 03 квітня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 квітня 2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав та просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (код ЄДРПОУ 31023892; 85400, АДРЕСА_1), як платник податків знаходиться на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівське відділення). Зареєстровано платником податку на додану вартість 30.03.2002 року.

20.02.2017 року ТОВ «Мегапром» до Красноармійської ОДПІ (Селидівське відділення) подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітний період, що уточняється – березень 2016 року (№9024613907 від 20.02.2017 року) та задекларовано податкові зобов`язання у сумі 21 773 406 грн., податковий кредит у сумі 13 331 714 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 8 441 692 грн., суму, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшено на 8 331 558 грн.

У той же день, 20.02.2017 року позивачем до Красноармійської ОДПІ (Селидівське відділення) подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за звітний період, який уточняється – серпень 2016 року (№9024715860 від 20.02.2017 року) та задекларовано податкові зобов`язання у сумі 5 765 841 грн., податковий кредит у сумі 28 860 857 грн., від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 23 095 016 грн., в тому числі зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 22 489 391 грн., зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 605 625 грн.

Перевіркою повноти та своєчасності сплати за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «Мегапром» в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України несвоєчасно частково сплачена сума узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 56154,00 грн., а саме: податкове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2017 року у сумі 56154,300 грн. у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року №9024613907 від 20.02.2017 року з граничним терміном сплати 20.02.2017 року частково погашено позивачем за рахунок надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу на суму 2040,00 грн., із затримкою 7 днів, надходження з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу платіжне доручення №10051917 від 27.02.2017 року на суму 48490,00 грн., платіжне доручення №10051918 від 27.02.2017 року на суму 5620,00 грн. із затримкою 7 днів, та зараховано з порушенням граничного терміну у сумі 4,00 грн. уточнюючими розрахунками у зв`язку з самостійно виявленими помилками, згідно з якими зменшено суми ПДВ, що підлягли сплаті у попередніх періодах: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року №9035026912 від 0.03.2017 року у сумі 4,00 грн. з затримкою на 15 календарних днів після граничного терміну сплати.

Відповідно акту Головного управління ДФС у Донецькій області №16/05-99-12-16/31023892 від 10.07.2017 року дані камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість свідчать про порушення позивачем, в частині несвоєчасної сплати у період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ, а саме: уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року, поданому 20.02.2017 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017р. №0038381216, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5 615,40 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 08.09.2017р. №0038381216 залишено без змін, а скарга – без задоволення.

Правомірність прийняття даного податкового повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 зазначеного Кодексу, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування висновків про неправомірність призначення та проведення камеральної перевірки позивач посилається на те, що відповідачем порушено процедуру проведення камеральної перевірки.

Досліджуючи підстави викладеного вище та аналізуючи норми податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1, п.76.2 ст.76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 75.1.2. Податкового кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Підпунктами 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно до пункту 76.3. Податкового кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З вказаних норм вбачається, що своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання може бути предметом як камеральної, так і документальної перевірки. При цьому до камеральної перевірки застосована спрощена процедура – без прийняття окремого рішення податковим органом, без повідомлення суб’єкта, що перевіряється. Проте цей вид перевірки має більші обмеження ніж документальна, а саме обмежений перелік документів, що досліджуються при перевірці. Також застосовані скорочені строки проведення камеральної перевірки - лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. При цьому суд наголошує, що сплив цього строку не позбавляє податковий орган права проводити перевірку, але визначає інший вид перевірки, який має проводитися за умови виконання певних вимог, зокрема, видання наказу на проведення перевірки, наявності плану-графіку або наявності визначених законом підстав.

Також суд звертає увагу, що при безпідставному проведенні документальної перевірки, суб’єкт господарювання може не надати витребувані документи, не допустити працівників податкового органу до проведення перевірки. А при порушенні порядку проведення камеральної перевірки суб’єкт перевірки не має інших заходів захисту порушеного права, окрім скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що контролюючим органом було порушено терміни проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року (№9024613907 від 20.02.2017 року), тобто майже через півроку після подання уточнюючого розрахунку, що призвело до порушень з боку податкового органу принципу верховенства права, оскільки законодавство повинно бути доступним для платників податків, та таким, щоб особа могла передбачити його наслідки.

Принцип верховенства права охоплює не лише змістовий, але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону.

Таким чином, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.

Розглядаючи питання виявлених під час проведення камеральної перевірки порушень в частині несвоєчасної сплати у період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ, а саме: уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень, серпень 2016 року, поданим 20.02.2017 року, суд не погоджується з висновками податкового органу.

Так, 20.02.2017 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9024613907 від 20.02.2017 року, за звітний період, щодо уточнення періоду березень 2016 року та задекларовано податкові зобов`язання (р.9) у сумі 21 773 406 грн., податковий кредит (р.17) у сумі 13331714 грн. позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р.18) у сумі 8441692 грн., тобто суму, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшено на 8331558 грн. Платіжним дорученням №4802 позивачем сплачено 3% штрафу на загальну суму 674682,00 грн., в т.ч. за березень 2016 року – 249947 грн.

Також 20.02.2017 року ТОВ “Мегапром” подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9024715860, за серпень 2016 року та задекларовано податкові зобов`язання (р.9) у сумі 5765841 грн., податковий кредит (р.17) у сумі 28860857 грн., від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р.19) у сумі 23095016 грн., з них 22489391 грн. зараховано у зменшення податкового боргу (р. 20.1) та 605625 грн. зараховано до складу податкового кредіту наступного звітного періоду (р. 20.3).

У сторін відсутній спір, щодо правомірності подання позивачем уточнюючих розрахунків та визначених в них сум. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що станом на 20.02.2017 року за поданим уточнюючим розрахунком ще не виник податковий борг, отже позивач не міг погасити його зарахуванням від’ємного значення уточнюючого розрахунку, що був поданий того ж дня.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашена пеня, нарахована у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

При цьому, Податковий кодекс України не містить будь-яких обмежень щодо подання платником податку уточнюючих розрахунків в один день.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0038381216 від 08.09.2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19, 72-74, 90, 139, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегапром” (ЄДРПОУ: 31023892, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.09.2017 року №0038381216 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0038381216 від 08.09.2017 року.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегапром” (ЄДРПОУ: 31023892, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1762,00 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 квітня 2018 року.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.